2-а-3590/11  

                                                                   П О С Т А Н О В А

                                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 07.07.2011                                                                                                                місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:   

головуючого судді –Курбанової   Наталя .  Миколаївна ,    

при секретарі –Петренко Ю.К. ,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізьській області ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом  до заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізьській області ОСОБА_2 та просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 000033 від 28 квітня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-2 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 170 гривень

          В обгрунтування позову вказав, що оскаржувана ним постанова була винесена на підставі Акту перевірки Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» порядку застосування тарифів на комплекс робіт, пов,язаних з обробленням вантажів, а також зборів і плати за послуги у морських портах України Державної інспекцією за цінами в Запорізьській області № 000106 від 13 квітня 2011 року. Дана перевірка проводилась  за період роботи підприємства з 01 травня 2010 року по 26 березня 2011 року. З зазначеним Актом позивач не згодний, бо вважає, що Державним підприємством «Бердянський морський торговельний порт», а  також особисто ним, як його керівником, не було порушено вимог діючих законодавчих актів, крім того підприємство діяло в межах норм, встановлених законодавством України, а саме порт в своїй роботі керувався як нормами Господарського кодексу України, так і Кодексу торговельного мореплавства, Законом України «Про ціни та ціноутворення», постановою Кабінету Міністрів України «Про портові збори» від 12 жовтня 2000 р. № 1544, наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України» від 27 червня 1996 року № 214 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 374/1399. Крім того, зазначив, що відповідачем проводилась перевірка підприємства з 01 травня 2010 року по 26 березня 2011 року, у той самий час його назначено на посаду виконуючого обов,язку начальника державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», згідно із наказом Міністерства транспорту та зв,язку України від 27 липня 2011 року № 290-О з 27 липня 2010 року, таким чином, вважає,  що не може нести адміністративної відповідальності також і за той період, коли він не очолював дане підприємство.

          Позивач до судового засідання не з,явився, надав суду заяву з проханням справу слухати у його відсутності, з врахуванням його письмових пояснень та наявних в справі доказів, а також судової практики, яка склалась з цього питання в України.

          Відповідач до судового засідання не з,явився, був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, надав до суду заяву з проханням справу слухати у його відсутності, а також письмові заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_1.з посиланням на вимоги діючого законодавства.

          Суд, вивчивши матеріали справи, а також письмові пояснення та заперечення щодо позову відповідача, приходить до висновку , що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області з 01 травня 2010 року по 26 березня 2011 року проведено вибіркову перевірку ДП «БМТП», за результатами якої складено акт № 000106 від 13 квітня 2011 року, згідно висновків якого встановлено необгрнутоване стягнення ДП «БМТП» плати із судновласників і агентів за послуги оформлення приходу суден, виходу суден та перевірки суден, унаслідок чого підприємство отримало за період з 01 травня 2010 року по 26 березня 2011 року економічно необґрунтовану виручку в сумі 872 315, 54 гривні( а.с.12-27).

28 квітня 2011 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області ОСОБА_2 було складено протокол та винесено відповідну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-2 КУпАП ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення  у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.( а.с.6-7).

З даним протоколом та постановою позивач не погодився та надав відповідні заперечення, а також звернувся до суду.

Наказом Міністерства транспорту та зв,язку України від 22 липня 2010 року № 290-0 ОСОБА_1 було призначено виконуючим обов,язки начальника державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» ( а.с.34).

Відповідно  до  ч.1   ст.   190  Господарського  Кодексу України та ст.  7  Закону  України  «Про  ціни  і ціноутворення»   від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Частиною першою ст.190 Господарського Кодексу України встановлено,  що державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення.

Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Аналогічне положення міститься у статтях 4, 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

У відповідності до ст. 4 зазначеного Закону, Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи   на   які   затверджуються   відповідними   органами   державного   управління,   крім  сфери телекомунікацій;   визначає   повноваження   органів   державного   управління   в   галузі   встановлення   і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Згідно ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 вказаного Закону. Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819, Державна інспекцію з контролю за цінами відповідно до покладених на неї завдань:

-  у  межах  своєї компетенції здійснює  перевірки  додержання  порядку  формування,   встановлення  і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обгрунтування;

надає за результатами перевірок органів виконавчої влади, суб'єктів господарювання обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів;

застосовує відповідно до законодавства адміністративно-господарські санкції за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

Щодо встановлення ДП «БМТП» тарифів на послуги з оформлення прибуття суден у порт виходу з порту, а також протиправних дій  позивача, відносно якого  було складено протокол  про адміністративну відповідальність,  суд дійшов наступних висновків.

Статтею 1 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.

Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Посилання відповідача на ст.. 77,78 Кодексу торговельного мореплавства України, а також на п.1.2 Положення про капітана морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту № 572 від 18 жовтня 2000 року, згідно якого до функцій капітанів морських портів належить оформлення приходу суден у порт і виходу з порту, є безпідставним, оскільки вказана функція капітану вказує не те, хто це повинен здійснювати, але не вказує, що це здійснюється морським портом на безоплатній основі.

Постановою Кабінету Міністрів України  «Про портові збори» від 12 жовтня 2000 року № 1544  та Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України» від 25 серпня 2004 року № 783, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2004 року за № 1100/9699,  не затверджено вичерпного переліку затверджених послуг і плат, що надаються суднам у морських торговельних портах України.

Пунктом 62 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених Наказом від 27 червня 1996 року № 214, встановлено, що при наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства.

Виходячи з наведеного, плата за послуги з оформлення приходу суден у порт та відходу суден з порту, є послугою, яка надається за вільними цінами. Будь-яких доводів, що ці ціни не є вільними відповідач не надав.

Таким чином, ДП «БТМП»  правомірно застосував вільні ціни за платою за послуги з оформлення приходу суден у порт та відходу суден з порту, тарифи,  які затверджені наказами начальника ДП «БМТП» , не скасовані.

Крім того, суд приходить до висновку, що ДП «БМТП» правомірно стягувалась плата за оформлення заходу та виходу суден у інспекції портового нагляду.

Пунктом 1.2. Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 18 жовтня 2000 року № 574, встановлено, що Інспекція є структурним підрозділом служби капітану порту і здійснює  державний нагляд за безпекою судноплавства в порту. При цьому, збори, що надаються за послуги зазначеної Інспекції, лоцманської служби, служби регулювання руху суден, а також корабельного збору, спрямовуються для забезпечення безпеки судноплавства.

Таким чином, Інспекція державного портового нагляду надає окремі послуги, за які із судновласника стягується плата у вигляді зборів за послуги Інспекції, що також підтверджується листом Мінтрансу  України № 2803/27/10-08 від 03.04.2008 року.

Зазначені обставини підтверджують безпідставність висновків відповідача щодо отримання ДП «БМТП» надмірних доходів и вигляді сплати за надання Інспекцією портового нагляду послуг по оформленню заходу і виходу суден, з порушенням вимог діючого законодавства, а таким чином , і  притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Також    слід   зазначити,    що    в    матеріалах    справи    міститься    Постанова   Донецького    окружного адміністративного суду від 23.03.2009р. по справі № 2а-36518/08/0570, якою повністю задоволені  вимоги ДП «ММТП» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання частково недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, яка залишена без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009р. Зазначеною постановою суд встановив, що ДП «ММТП» діяв у відповідності до чинного законодавства стягуючи плату за послуги з оформлення приходу суден у порт та відходу суден, аналогічне рішення винесено і Одеським окружним адміністративним судом за позовом державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», яке залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 19 травня 2010 року ( справа № 2а-7948/08/1570)  та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2011 року.

Частиною   1   ст.   72   КАС   України   встановлено,   що   обставини,   встановлені   судовим   рішенням   в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею  9 КУпАП встановлено, що адміністративним  правопорушенням  (проступком)    визнається  протиправна, винна (умисна або необережна) дія  чи  бездіяльність, яка  посягає  на  громадський  порядок, власність, права і свободи громадян,  на  встановлений  порядок  управління  і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 14 КУпАП , посадові особи підлягають  адміністративній  відповідальності за  адміністративні  правопорушення,  зв'язані  з    недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського  порядку,  природи,  здоров'я  населення  та  інших правил,  забезпечення  виконання  яких  входить  до  їх  службових обов'язків.

Судом встановлено, що позивача було призначено на посаду виконуючого обов,язки начальника ДП «БМТП» з 22 липня 2010 року, а притягнуто до адміністративної відповідальності за період перевірки підприємства з 01 травня 2010 року, тобто за той період, коли він не обіймав дану посаду.

При складанні протоколу та винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності дані обставини відповідачем враховані не були, чим були порушені загальні засади адміністративного судочинства та він був необгрунтовано притягнутий до такої  відповідальності.    

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обгрунтованими та вбачає наявність підстав для задоволення позову і скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163,  167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізьській області ОСОБА_2 – задовольнити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 000033 від 28 квітня 2011 року, винесену  заступником  начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізьській області ОСОБА_2 про притягнення  до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ч.1 ст. 165-2 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Постанова оскарженню не підлягає.  

  Суддя__________________