П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 2-а-1698/11/1628
21.04.2011 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Карпушин Г. Л. , розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Хорольському районі Полтавської області, в якому прохав суд зобов’язати відповідача нарахувати йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або підвищення до пенсії) за період із 05.10.2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із 05.10.2010 року мав право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
На думку позивача розмір підвищення до пенсії, яке йому повинен нараховувати і виплачувати відповідач, необхідно визначити виходячи з положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто розрахунки необхідно проводити з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 21.03.2003 року.
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп2008, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Хорольському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 22.05.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав у відповідності з приписами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2010-2011 роки, суд вважає їх підлягаючими задоволенню в повному обсязі, з таких підстав.
В 2010-2011 роках положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не скасовувалися, не визнавалися не конституційними та не змінювалися, а тому відповідач мав у відповідності з приписами зазначеної норми закону, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову, зважаючи на положення ст. 64 Конституції України та ст. 8 КАС України.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу покладено на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Судові витрати по справі розподілити у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області та зобов’язати в подальшому діяти у відповідності з діючим законодавством.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати ОСОБА_1 із підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із 05.10.2010 року із врахуванням проведених виплат.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Відповідно до ст. 256 ч. 1 КАС України постанова підлягає до негайного виконання.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів, з дня отримання копії постанови.
Головуючий: