Дата документу: 04.05.2011

Справа № 2-а-1706/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня  2011 року                                                                                                  м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про  стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

          04.02.2011 року позивач звернулася до суду  з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати  неправомірні дії відповідача,  зобов’язати відповідача здійснювати нарахування   щомісячної державної соціальної допомоги  «Дітям війни»у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.01.2011 року  та у подальшому .  

          В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачу як «Дитині війни»повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, але відповідач зазначену надбавку до пенсії виплачував позивачу за вказаний вище період у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать діючому законодавству.

Представник відповідача  управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя  про розгляд справи у скороченому провадженні був повідомлений,  письмових заперечень  проти позову не надав.  

Справа розглядається судом в скороченому провадженні відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  шість місяців.

Ухвалою суду позовні вимоги позивача заявлені за період  до 04.08.2010 року залишені судом без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, набув статус „дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно статті 6 Закону № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З огляду на викладене, відповідач повинен нарахувати позивачу та виплатити допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до її пенсії.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни»   відповідно до   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке було здійснено частково, в розмірі, що обчислюється з урахуванням фактично виплачених сум.     

Крім того, виходячи зі змісту ст. 104 КАС України, захисту підлягають існуючі порушені права, свободи та інтереси особи у публічно-правових відносинах, а тому майбутні правовідносини не можуть бути вирішені заздалегідь.

А тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснювати в подальшому виплати пенсій у зазначених розмірах задоволенню не підлягають.

У відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 99, 158-164, 183-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  -задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України Орджонікідзевському в районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1  підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - неправомірною.    

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити нарахування і виплатити  ОСОБА_1  підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 04.08.2010 року по 04.05.2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1  судові витрати  у розмірі 03 грн. 40 коп.

В решті позову –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                А.В.Воробйов