__________________________________________________________________

Справа №  2-1044/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Заводський райсуд м. Запорожжя

у складі: головуючого судді:    Марченко Н

при секретарі:                                                  Фурдак В.И.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запорожжя

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання  права власності.  

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання  права власності. В позові вказали , що ОСОБА_1, з 2005 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_2, але шлюб між ними не зареєстрований. ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2002р., укладеному між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 2224, належить на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1

Згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу від 22.10.2002р. предметом купівлі-продажу є жилий будинок № 23, літ. А, в стадії руйнування (12% залишившихся конструктивних елементів). Відповідно до довідки від 05.05.2008р. ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_1 складає 592 м2. Земельна ділянка площею 600 м закріплена за жилим будинком АДРЕСА_1 рішенням виконкому Запорізької міської ради від 03.08.2951р. №300.

Коли сторони почали проживати однією родиною, жилий будинок, придбаний ОСОБА_2, був повністю зруйнований. Під час сумісного проживання вони заклали фундамент під новий будинок, позначений на плані літ. «Д». Всі гроші для купівлі будівельних матеріалів для фундаменту надавала позивачка.

Частинами 1, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена особою), набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу Украйни якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Частинами 1, 2 ст. 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не

дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Оскільки ОСОБА_2, незважаючи на тривале сумісне проживання, відмовляється від укладення шлюбу, у мене є підстави вважати, що я можу позбавитися своєї частки у праві спільної сумісної власності. Згоди на поділ майна між стронами не досягнуто.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов, суду пояснила , що в період цивільного шлюбу  з 2005 року між нею і відповідачем було придбано будинок 23 по вул. Республіканській. На місці цього будка було збудовано фундамент, за будівництво якого платила позивачка. В теперішній час позивачка просить виділити їй частину придбаного в шлюбі майна у вигляді указаного фундаменту будинку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, суду підтвердив факт проживання однією сім*єю з позивачкою з 2005 року та не заперечує того, що за гроші позивачки створювався фундамент на придбаній ними земельній ділянці. Не заперечує проти задоволення позову.

Вислухавши сторони , дослідивши докази по справі , суд вважає позов таким , що підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1, з 2005 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_2, але шлюб між ними не зареєстрований, про що не заперечує сам відповідач. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2002р., укладеному між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 2224, належить на праві власності жилий будинок АДРЕСА_1

Згідно з пунктом 1 договору купівлі-продажу від 22.10.2002р. предметом купівлі-продажу є жилий будинок № 23, літ. А, в стадії руйнування (12% залишившихся конструктивних елементів). Відповідно до довідки від 05.05.2008р. ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_1 складає 592 м2. Земельна ділянка площею 600 м закріплена за жилим будинком АДРЕСА_1 рішенням виконкому Запорізької міської ради від 03.08.2951р. №300.

Коли сторони почали проживати однією родиною, жилий будинок, придбаний ОСОБА_2, був повністю зруйнований. Під час сумісного проживання вони заклали фундамент під новий будинок, позначений на плані літ. «Д». Всі гроші для купівлі будівельних матеріалів для фундаменту надавала позивачка, чого не заперечує відповідач і підтверджено наданими квитанціями.

Частинами 1, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена особою), набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу Украйни якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Частинами 1, 2 ст. 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Керуючись ст. ст.  208,209,212, 215  ЦПК України, ст. 331 ЦК  України, ст.. 70, 71 СК України,  суд

                                                            ВИРІШИВ

          Встановити факт проживання однією сім'ю без шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 2005 року.

          Поділити  майно,  набуте  під  час  проживання  однією  сім'єю  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2,  виділивши  ОСОБА_1 недобудований житловий будинок АДРЕСА_1, позначений на плані літерою «Д».

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні
матеріали і конструктивні елементи недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1, позначеного на плані літерою «Д».

          Змінити користувача недобудованого житлового будинку АДРЕСА_1 скасувавши державну реєстрацію  зп ОСОБА_2 та вказавши користувачем ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                                    Н.В.Марченко