Справа № 2-193/11/1628                                                                                               

Р І Ш Е Н Н Я               

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

16.06.2011 року                                                                                                                    м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області  в складі: головуючого –судді Карпушина Г.Л.; при секретарі –Пільщиковій І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Хорольської міської ради Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Хорольської міської ради Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. В позові вказувала, що відповідно до свідоцтва про власність № 52 від 22.02.2002 року їй на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1 Земельна ділянка під даним приміщенням також належить їй на праві приватної власності відповідно до державного акту на землю, який виданий 20.02.2003 року. До даного приміщення нею ще під час будівництва за власні кошти було підведено комунікації: тепловодопостачання та каналізацію. Вказана каналізація проходить до міської каналізаційної мережі під прилягаючою до приміщення земельною ділянкою. У зв’язку з тим, що каналізація потребує обслуговування, вона неодноразово зверталася до міської ради з проханням надати їй у оренду вказану земельну ділянку, але отримувала безпідставні відмови. Недавно позивачка дізналася, що земельну ділянку, яку вона хотіла отримати в оренду, 13.07.2010 року вже передано в користування міською радою приватному підприємцю ОСОБА_2 для обслуговування пожежного резервуару який на ній розміщений.

Вказаний договір на її думку порушує її права та повинен бути визнаний недійсним на підставі наступного: по-перше, оскільки ним порушується її право на першочергове отримання в користування вказаної земельної ділянки; по-друге, за таких умов вона позбавлена можливості вільно розпоряджатися, користуватися та володіти її власністю (відрізком водовідведення); по-третє, положення договору не відповідають рішенню сесії міської ради № 21 від 04.02.10 р., яким введено сервітут на частину земельної ділянки під якою проходить каналізаційна мережа до приміщення аптеки позивачки та постанові суду від 22.07.2009 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та  прохала їх задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позицію позивачки  та обставини зазначені в позові, при цьому уточнив, що підставою для визнання договору оренди недійсним є недотримання сторонами вимог ч.1 ст. 203 ЦК України. Право власності позивачки на частину каналізаційної мережі, яка проходить по спірній земельній ділянці підтверджується: технічною документацією; довідкою ВАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів»; свідоцтвом про право власності від 22.02.2002 року; державним актом на право власності на земельну ділянку та рішенням виконавчого комітету міської ради № 517 від 21.12.2010 року. Оскільки при укладанні договору оренди не було враховано факт проходження через надану в оренду земельну ділянку каналізації, яка з’єднує приміщення аптеки та центральну каналізаційну систему, права позивачки порушені, а тому повинні бути поновлені шляхом задоволення позову.  

Хорольська міська рада в судове засідання свого представника не направили, але подали заяву, в якій прохали судовий розгляд по справі провести у їх відсутність. На попередніх судових засіданнях позов не визнавали повністю та прохали в його задоволені відмовити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але подала  заяву, в якій прохала справу слухати у її відсутність, позовні вимоги не визнала та прохала в їх задоволені відмовити.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, врахувавши позицію відповідачів, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Хорольської міської ради Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним не підлягає до задоволення на підставі наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про власність № 52 від 22.02.2002 року позивачці на праві приватної власності належить нежитлове приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1 Земельна ділянка під даним приміщенням також належить ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до державного акту на землю серії ПЛ № 093615 від 20 лютого 2003 року. Ще під час переобладнання позивачкою магазину «Книги»в приміщення аптеки, останньою за власні кошти та відповідно до проектної документації було обладнано приміщення внутрішньобудинковою мережею водовідведення та приєднано до вуличної мережі централізованого водовідведення, а саме: каналізаційного колектора по АДРЕСА_1. Належність частини каналізаційної мережі, від приміщення аптеки до каналізаційного колектора, позивачці підтверджується відповідною технічною документацією, рішеннями міської ради та довідкою ВАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів». Вказана каналізація проходить до міської каналізаційної мережі через суміжну земельну ділянку, яка відповідно до договору оренди від 13.07.2010 року знаходиться в користуванні приватного підприємця ОСОБА_2 У зв’язку із змінами в системі центрального водовідведення 21.12.2010 року виконавчим комітетом міської ради надано дозвіл позивачці на виготовлення проектної документації на підключення діючої каналізації аптеки до іншого каналізаційного колектора по АДРЕСА_1. 19.01.2011 року ОСОБА_1 було отримано технічні умови у ВАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів», яке є виробником даних послуг та 09.02.2011 року підключено каналізацію аптеки до міської системи водовідведення.

16.10.2009 року сесією міської ради рішенням № 284  надано дозвіл підприємцю ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації по оформленню права оренди на земельну ділянку площею 0,0109 га по АДРЕСА_1 під розміщення та обслуговування протипожежного резервуару для води, який є нерухомим майном та складовою майнового комплексу ресторану, який належить останній. 12.03.2010 року рішенням сесії міської ради № 40 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою ПП. ОСОБА_2 та зобов’язано останню укласти договір оренди. 13.07.2010 року між міською радою та ПП. ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0109 га. під нерухомим майном (підземний протипожежним резервуаром) та ділянкою необхідною для його обслуговування.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права  користування  земельними  ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або органів   місцевого   самоврядування   в   межах  їх  повноважень, або  за  результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення  відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтями 792 ЦК України та 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди  землі  -  це  договір,  за  яким орендодавець зобов’язаний за  плату  передати  орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 14, 15, 20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди  землі  укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (місце   розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням  її  розміру,  індексації,  форм платежу, строків, порядку її внесення і   перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної  ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони,  яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови  передачі  у  заставу  та  внесення до статутного фонду права  оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання  договору недійсним відповідно до закону. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має  бути  вільним  і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Беручи до уваги вказані норми закону та обставини справи, на думку суду, договір оренди від 13.07.2010 року між Хорольською міською радою Полтавської області та ПП. ОСОБА_2 укладений з дотриманням вимог ст.ст. 14, 15, 20 Закону України «Про оренду землі»та ст. 203 ЦК України, оскільки в ньому передбачено всі істотні умови, він вчинений особами, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності та з дотриманням передбаченої законом процедури, вільно та у формі передбаченій законом, будучи спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Доводи позивачки, що оскаржуваним нею договором оренди, не передбачено ніяких обмежень ПП. ОСОБА_2 щодо забезпечення її права на використання частини земельної ділянки під якою проходить належна їй каналізаційна мережа, на думку суду, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях закону, на підставі наступного.

Гарантії ОСОБА_1 на доступ до каналізаційної мережі, яка проходить через земельну ділянку надану в користування ПП. ОСОБА_2, для її заміни чи усунення пошкоджень на ній, закріплені чинним законодавством та технічними нормами, зокрема «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України»затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року, нормами ДБН, земельним законодавством та інше. Зміст даних гарантій полягає в забезпеченні доступу позивачки до каналізаційної мережі, на балансі і обслуговуванню якої вона перебуває, для забезпечення її функціонування шляхом заміни чи ремонту. Інших гарантій і прав позивачки, в тому числі право на отримання в оренду земельної ділянки через яку проходить мережа водовідведення, вказаним особам, чинним законодавством не передбачено. Не передбачено чинним законодавством, за вказаних обставин справи, і необхідність встановлення обмежень (обтяжень), передбачених ст. ст. 110, 111 ЗК України, на земельну ділянку надану в користування ПП. ОСОБА_2

Не має впливу на законність укладеного договору оренди також і рішення сесії Хорольської міської ради Полтавської області № 21 від 04.02.2010 року, на яке в позові вказує ОСОБА_1, оскільки воно не відповідає положенням ст. ст. 98-100 ЗК України, щодо порядку встановлення сервітуту, має рекомендаційний характер, а тому є не обов’язковим для застосування в цій частині.  

Посилання позивачкою на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 22.07.2009 року, в обґрунтування своїх доводів за позовом, на дамку суду, є безпідставним, оскільки дія даного рішення суду охоплює лише всі подальші рішення міської ради та цивільно-правові угоди, які стосуються передачі в оренду чи викупу ПП. ОСОБА_2 земельної ділянки наданої останній відповідно до рішення сесії міської ради № 341 від 25.12.2008 року. Зважаючи на те, що підставою винесення вказаного вище рішення суду стало порушення міською радою порядку надання земельної ділянки ПП. ОСОБА_2 в оренду та те, що міською радою перед укладенням договору оренди з ПП. ОСОБА_2 13.07.2010 року було по-новому проведено та дотримано процедуру надання останній земельної ділянки в оренду, вказане рішення суду від 22.07.2009 року  відповідачами не порушено.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою,  п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин,  якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зважаючи на положення наведеної норми закону, відсутність інших обґрунтувань позивачкою своїх доводів за позовом, не оскарження ОСОБА_1 законності ряду рішень сесії міської ради, що передували укладенню договору оренди та вищевказані висновки суду, підстав для визнання оспорюваного договору оренди недійсним, не встановлено.     

Беручи до уваги викладене вище, відсутність належних доказів, які б обґрунтовували доводи викладені позивачкою в позові, не правильне розуміння позивачкою діючих норм закону та їх тлумачення в особистих інтересах, позовні вимоги останньої не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України зважаючи на висновки суду, суд не знаходить підстав для стягнення судових витрат понесених позивачкою із відповідачів.

Керуючись ст. ст. 214-215 ЦПК України, суд,  –

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Хорольської міської ради Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, або в порядку передбаченому ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Г о л о в у ю ч и й: