ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
10:00
"25" вересня 2006 р. Справа № 339/20-06
Господарський суд Київської області у складі (зал судових засідань №222)
судді Я.Л. Іваненко
секретар І.В. Ковальська
розглянув матеріали адміністративної справи
За позовом | Управління пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства Виробничої фірми „Перлина”, м. Бровари |
про | стягнення 29380,44грн. |
В засіданні приймали участь: |
від позивача | Бутович С.С., довіреність від 21.07.2006р. №2833/01 |
від відповідача | Андреєва Л.К., довіреність №1 від 25.09.2006р. |
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява управління пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства Виробничої фірми „Перлина”, м. Бровари (надалі - відповідач) про стягнення 29380,44грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою господарського суду від 21.08.2006р. про відкриття провадження в адміністративній справі розгляд справи було призначено на 11.09.2006р. Розгляд справи відкладався у зв’язку з неприбуттям представника відповідача у судове засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
На підтвердження своїх позовних вимог останній посилається на розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2005р. та січень-травень 2006р., які були самостійно нараховані відповідачем.
Відповідач в судовому засіданні 25.09.2006р. позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що сплатив всі внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2005р. та січень-травень 2006р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно п. 17 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.
Об’єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності являється платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вимог статті 3 вказаного Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.09.2003р. № 1058-ІV перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Остаточний розрахунок за базовий звітний період (у даному випадку календарний місяць) здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінчення цього періоду відповідно до п.5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/866 (далі - Інструкція)
Відповідно до п.11.11 Інструкції платники, зазначені в підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції. У розрахунку вказуються всі передбачені в ній показники. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації та завіряються печаткою. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Як стверджує позивач, у період з 21.01.2006р. по 21.06.2006р. внаслідок несплати страхових внесків за відповідачем утворилась заборгованість по страховому збору в сумі 29380,44грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2005р. на суму 20600,66грн. (залишок несплачених коштів 6819,73грн.), за січень 2006р. на суму 5528,47грн., за лютий 2006р. на суму 5523,54грн., за березень 2006р. на суму 3646,43грн, за квітень 2006р. на суму 3637,62грн., за травень 2006р. на суму 4224,65грн. поданими відповідачем до управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області. Позивач зазначає, що ним були направлені вимоги про сплату недоїмки №Ю-389 від 03.02.06р., 03.03.06р., 05.04.06р., 05.05.06р., 05.06.06р., 05.07.06р., які були отримані відповідачем. Проте, вказані вимоги оскаржені не була, а заборгованість не погашена.
Разом з тим, в судовому засіданні 25.09.2006р. відповідач надав докази сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування:
- за січень 2006р. платіжними дорученнями (з призначенням платежу за січень2006р.) від 07.02.2006р., від 23.01.2006р., від 07.02.2006р.;
- за лютий 2006р. платіжними дорученнями (з призначенням платежу за лютий 2006р.) №60 від 21.02.2006р., від 06.03.2006р., №70 від 06.03.2006р.;
- за березень 2006р. платіжними дорученнями (з призначенням платежу за березень 2006р.) №92 від 24.03.2006р., №104 від 10.04.2006р., №103 від 10.04.2006р.;
- за квітень 2006р. платіжними дорученнями (з призначенням платежу за квітень 2006р.) №122 від 06.05.2006р., №123 від 06.05.2006р.,
- за травень 2006р. платіжними дорученнями (з призначенням платежу за травень 2006р.) №139 від 22.05.2006р., №147 від 05.06.2006р. та платіжними дорученнями (з призначенням платежу травень-червень 2006р.) №152 від 07.06.2006р., №151 від 07.06.2006р.
Відповідно до ст. ст. 69, 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем підтверджено відповідними доказами та доведено обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що спростовує обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Таким чином, суд, оцінивши докази, які є у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163,167, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,–
постановив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Іваненко Я.Л.