Справа № 2-а-1118/11

П О С Т А Н О В  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 02.08.2011 року                                             Тельманівський районний суд Донецької області

у складі:          головуючого судді                                                  Ольховської О.В.,

при секретарі                                                            Папаяні С.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Тельманове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій  області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни,

В С Т А Н О В И В:

14.07.2011 року позивач  ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини війни, мотивуючи тим, що він  віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач порушував його право, визначене законом, не нараховував та не виплачував йому щомісячне підвищення до пенсії. Позивач просив  суд поновити йому  строк звернення до суду за захистом прав, визнавши причину пропущення строку поважною, визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненарахування щомісячного підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року, зобов’язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року  по теперішній час з подальшим щомісячним нарахуванням та виплатою.

Відповідач –Головне Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області надав до суду заперечення на адміністративну позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дійсно повинно підвищуватися  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону,  не визначено на законодавчому рівні, які органи повинні виплачувати  підвищення  пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Підпунктом 2 п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесені зміни до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст ст. 6 викладений в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини,  а ні рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, а ні іншим нормативно –правовим актом не передбачено відновлення дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни в редакції до 01.01.2008 року». Підвищення дітям війни виплачувалось органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.

Відповідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Як встановлено судом і таке підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1  року і мешкає в смт. Тельманове   Тельманівського району Донецької області, має правовий статус дитини війни та перебуває на обліку відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій  чи бездіяльності  суб'єктів  владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас, ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

В даному випадку відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду доказів та не довів правомірності свого рішення щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року. Однак враховуючи, що ухвалою судді  Тельманівського районного суду Донецької області від  15.07.2011 року позовні вимоги  позивача  до  Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року до 13.01.2011 року  залишено  без розгляду, суд вважає за можливе визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни з 14.01.2011 року неправомірною.

Законом України Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року,  який набрав чинності 19.06.2011 року постановлено: «у 2011 році норми і положення …  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами)», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».    У зв’язку з відсутністю нормативного акту Кабінету Міністрів України, який би встановлював порядок та розмір, в яких застосовується норми і положення ст. 6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни», позовні вимоги  про нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни з 19.06.2011 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період з 14.01.2011 року по 18.06.2011 року  неправомірною та зобов’язати відповідача зробити нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 14.01.2011 року по 18.06.2011 року  за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI на 2011 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня –750 гривень, з 1 квітня –764 гривні.

Враховуючи викладене, те, що дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не призупинялася,  суд  вважає чинними  положення ст. 6  вказаного Закону і позовні вимоги позивача щодо покладення на відповідача зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як дитині війни з 14.01.2011 року та по  18.06.2011 року  такими,  що підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки адміністративний позов містить декілька вимог, розмір компенсації судових витрат визначається виходячи з кількості задоволених/незадоволених позовних вимог.

          Вивчивши матеріали справи та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка відповідно до ч. 1 ст. 94  КАС України повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача, складає 1 гривня 70 копійок.  

   На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158 –163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,

              П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії щодо нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за статус дитини  війни задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період   з  14 січня 2011 року  по 18 червня 2011  року.

Зобов’язати     Головне  Управління  Пенсійного  Фонду  України в Донецькій          області здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з  14 січня 2011 року  по 18 червня 2011  року  за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 гривня 70 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Тельманівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня  отримання її копії з одночасним надсиланням до суду апеляційної інстанції особою, яка її подає, копії  апеляційної скарги, а в разі надходження повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді - протягом десяти днів з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя