Справа № 2-198/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        04 липня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

        Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 541500 гривень та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень.

        У судове засідання представник Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України»не з’явився, звернувся до суду з заявою в якої пояснив суду, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу у його відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

        Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним, чином про причини неявки суду не повідомили.

        Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлено, що 07 березня 2008 року між Позивачем, Кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України», та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір №ГО-070308А, відповідно до умов якого, Відповідач отримав кредит в розмірі 250000,00 гри. на споживчі потреби.

Видача кредитних коштів була здійснена частково на руки відповідачу готівкою через касу Позивача в обсязі - в розмірі 100000,00 грн., про що складений видатковий касовий ордер від 07.03.2008 р. за №ГО- 110408005, а також частково через здійснення банківського переказу на суму 150 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 166 від 07 березня 2008 р. відділення №7 ТОВ КБ «СКБ».

07 квітня 2008 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору, яким фактично виклали Кредитний договір в тій самій існуючий редакції, за виключенням пункту 1.3.

Так, якщо вказаним пунктом 1.3. Кредитного договору в редакції від 07 березня 2008 року строк повернення кредиту був встановлений 07 квітня 2008 року, то зважаючи на неповернення суми кредитних коштів 07 квітня 2008 року, сторони дійшли домовленості про зміну строку повернення кредитних коштів на іншу дату, а саме згідно нової редакції п. 1.3. Кредитного договору від 07 квітня 2008 року - «07 вересня 2008 року».

За умовами п. 3.1. Кредитного договору, виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Кредитним договором) забезпечується договором поруки, де майновим поручителем є ОСОБА_2, який несе відповідальність всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.

Вказаний договір був укладений 07.03.2008 року у трьохсторонньому форматі. ОСОБА_2 є солідарним боржником та відповідно до умов договору поруки і чинного законодавства України зобов'язаний відповідати за порушення ОСОБА_1 положень кредитного договору солідарно усім своїм майном в повному обсязі.

Втім у вказані строки та порядку зобов'язання позичальника  не були виконані належним чином, а кредитні кошти не були повернені па користь позивача, що спричиняє порушення договірних умов з боку відповідача та можливість в примусовому порядку стягнення грошових коштів.

Неповернення суми кредитних коштів має місце і наразі у відношенні до повного обсягу виданих Відповідачу коштів, тобто суми в розмірі 250000,00 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.

За користування кредитними коштами Відповідач зобов'язувався сплачувати відсотки, визначені договором. Процентна ставка відповідно до п. 1.5. Кредитного договору була визначена сторонами в розмірі 36 (тридцять шість) % річних.

Порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами визначений Кредитним договором та Додатком №1 до Кредитного договору.

При цьому п. 2.6. Кредитного договору сторони погодили, що «проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту (гривні) за період з дня його надання до дня його повернення.

Отже, згідно кредитного договору відсотки мають сплачуватися до моменту повернення кредиту (п. 2.6. кредитного договору), не зважаючи на термін повернення, встановлений Кредитним договором.

Крім цього, ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦКУ, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України (щодо процентів за договором позики та кредитним договором) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Керуючись положеннями п. 2.6. Кредитного договору, можна знайти підтвердження відповідності наведеної в цьому пункті умови чинному законодавству України стосовно порядку сплати відсотків та особливостей їх нарахування.

Згідно додатку №1 до Кредитного договору сторони погодили встановити щомісячний розмір відсотків за користування кредитними коштами в сумі 7500,00 (сім тисяч п'ятсот) гривні.

Вказана сума відсотків підлягала і підлягає сплаті щомісячно 07 числа поточного місяця за минулий календарний місяць.

Втім у вказані строки та порядку зобов'язання позичальника з оплати відсотків за користування кредитними коштами не були виконані належним чином, а лише частково із численними простроченнями, що спричиняє порушення договірних умов з боку відповідача та можливість в примусовому порядку стягнення відповідних грошових коштів.

При цьому п. 2.11. Кредитного договору визначив: «При надходженні від позичальника коштів на сплату заборгованості за цим договором черговість платежів встановлюється кредитодавцем відповідно до вимог п. 4.2.2. цього договору». За п. 4.2.2. Кредитного договору встановлена наступна черговість виконання грошових зобов'язань позичальника: на сплату прострочених процентів за користування кредитом; на сплату простроченої заборгованості по кредиту; на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; на сплату штрафних санкцій.

Порушення відповідачем умов Кредитного договору полягає в несвоєчасній сплати відсотків за користування кредитом, подальшої односторонньої відмови від сплати відсотків за користування кредитом, неповерненні тіла кредиту в повному обсязі.

Відповідач здійснив три нерегулярні платежі на користь відповідача згідно наступних даних:

21.04.2008 року прибутковий касовий ордер №ГО- 210408007 на суму 11000,00 гри., 19.05.2008 року прибутковий касовий ордер №ГО- 190509005 на суму 7500,00 грн., 29.09.2008 року прибутковий касовий ордер №ГО- 290908018 на суму 5000,00 гри., а всього 23500 гривень.

Отже, сума коштів, яка була сплачена в якості часткового погашення відсотків за користування кредитними коштами станом на 18.03.2010 р. загалом становить 23 500,00 грн.

Погашення жодних інших платежів, в тому числі тіла кредиту, не відбувалося.

Внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором до відповідача застосовується санкція за п. 5.2. кредитного договору, а саме: сплата штрафних санкцій за прострочення.

П. 5.2. Кредитного договору встановлено: «У випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та платежів, передбачених цим договором кредитна спілка має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити кредитній спілці штраф в подвійному розмірі, вказаний в п. 1.5. кредитного договору на день прострочення від суми простроченої заборгованості по кредиту».

Вказаний п. 5.2. Кредитного договору діяв у наведеній редакції до 07 квітня 2008 року (до моменту складання, підписання та набуття чинності додаткового договору до кредитного договору від 07 квітня 2008 року).

З моменту набуття чинності додаткового договору до кредитного договору від 07 квітня 2008 року п. 5.2. кредитного договору має наступний зміст: «У випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, передбачених цим Договором, кредитна спілка має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити відсотки в подвійному розмірі від суми фактичної заборгованості по кредиту за кожен день прострочення».

Таким чином, виходячи з розрахунку заборгованості згідно Додатку №1 до цих уточнень позовної заяви «Розрахунок заборгованості по кредиту, відсотках та штрафах за Кредитним договором», заборгованість за Кредитним договором складає: 250000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 291500,00 грн. —заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом;

Загальна сума заборгованості складає: 541500,00 грн. (п'ятсот сорок одна тисяча п'ятсот гривень).      

        Таким чином, суд вважає можливим позов Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України»- задовольнити, стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 541500 гривень та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень.

Куруючись ст.ст. 119-121, 214,215, 224-226 ЦПК України, ст.. 98, 99, 203, 215, 216, 368, 369 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

           Позовну заяву Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  солідарному порядку на користь Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 541500 гривень та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 гривень, а разом 543230 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  солідарному порядку на користь держави інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 90 гривень.

Рішення суду може бути переглянуто за заявою відповідачів, які не приймали участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

04.07.2011