Справа №2-1539 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2007 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого - судді Бугери О.В.,
при секретарі - Долинській О.В.,
за участю прокурора - Мазепиної М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за
позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності, розподіл
майна, -
встановив:
Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, розподіл майна.
В обгрунтування позову позивачі вказали, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1999 року за №202 виданого бюро приватизації ЗАТ Луганський завод колінчастих валів позивачам та ОСОБА_5 ина праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано в МКП БТІ.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, що є батьком позивача ОСОБА_1, помер. Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з 1/4 частки спірної квартири, а також 1/4 частка квартири АДРЕСА_1. Коли ОСОБА_1 звернувся до нот контори для оформлення своїх спадкових прав йому повідомили, що ОСОБА_4 склав заповіт, згідно до якого заповів все своє майно дружині ОСОБА_4, відповідачці в цій справі. ОСОБА_4 проживає в квартирі АДРЕСА_1, в цій же квартир за життя проживав й ОСОБА_4. Питання про належність частки в квартирі №66 ніколи не виникало. ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, повідомили, що не претендує на частку в квартирі № 66 , але оформити документи нотаріально відмовилась. Зараз позивачі мешкають в квартирі №66, відповідачка ОСОБА_4 в квартирі №69. Просили поділити квартиру АДРЕСА_2, виділити їм квартиру в натурі, визнати за ними право власності на квартиру в рівних частках, стягнути компенсацію на користь відповідачки у розмірі 1000 гривень.
У судовому засіданні позивачі свої позовні вимоги уточнили, просили визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на 1/4 частку спірної квартири, виділити їм, позивачам, квартиру в натурі, припинити право власності ОСОБА_4 на частку квартири, у зв'язку з тим, що спільне проживання в квартирі їх родини та ОСОБА_4 не можливе, без стягнення компенсації.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, під час попереднього розгляду справи подала заяву про розгляд справи у її відсутності та не заперечувала проти задоволення позову, а також подала заяву про відсутність вимог щодо компенсації до позивачів, також поясняла, що коли вони з ОСОБА_4 уклали заповіти на користь друг друга вони вважали, що спадковим майном є лише квартира АДРЕСА_1, де вони мешкали. Щодо квартири АДРЕСА_2, то ще за життя ОСОБА_4 вона була впевнена, що це квартира сина та жодних вимог щодо цієї квартири у неї немає.
Спільно проживати з родиною ОСОБА_6 вона не збирається, це родина сина його чоловіка Але оформити нотаріально свої права вона не бажає, компенсації їй не потрібно.
Притягнутий до участі у справі у якості представника відповідача прокурор Мазепі на М. В., в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Представник 3 особи МКП БТ1 в судове засідання не з'явився, однак до початку судового засідання надав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив що з позовними вимогами вони ознайомлені та просив справу розглянути за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була приватизована відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Свідоцтво про право власності на квартиру загальною площею 42, 3 кв.м. було видано 27 січня 1999 року за №202 бюро з приватизації ЗАТ Луганського заводу колінчастих валів на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у рівних частках на праві спільної часткової власності.
26 вересня 2003 року ОСОБА_4 було складено заповіт на ім'я ОСОБА_4. ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1. Після смерті відкрилась спадщина, що складається з 1А квартири АДРЕСА_2 та Уг квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_4 із заявами до нот контори не зверталась, фактично прийняла спадкове майно. Оформити це майно нотаріально відмовилась. Матеріальний претензій до позивачів не має.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуваням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/ і яке здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи; часом відкриття спадщини є день смерті особи; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини; право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у разі не охоплення заповітом всієї спадщини - спадкоємці за законом. Відповідно до ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину чи не прийняти ЇЇ; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. . 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини, що відповідає його частині у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. . 365 ЦК України право власності особи на частку у спільному майні може бути припинено рішенням суду на підставі позову інших співвласників якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.
За таких обставин, суд вважає уточнений позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Суд вважає можливим виділити спірну квартиру позивачам в натурі без стягнення відповідної компенсації, у зв'язку з тим, що проти цього заперечувала відповідачка.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 355, 358, 365, 1216, 1217, 1220, 1221, 1223, 1268-1270 ЦК України; ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на У* квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Виділити в натурі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.
Визнати за КОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 у рівних частках.
Припинити право власності ОСОБА_4 на на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя СВ.Бугера