ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 | тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
10:00
"14" вересня 2006 р. Справа № 253/20-06
Господарський суд Київської області у складі (зал судових засідань №222)
судді Я.Л. Іваненко
секретар І.В. Носач
розглянув матеріали адміністративної справи
За позовом в особі | Дніпровського транспортного прокурора м. Києва в інтересах держави 1) Фонду державного майна України, м. Київ 2) Державного казначейства України, м. Київ |
до | 1) Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт”, с. Гора 2) Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль” |
про | стягнення 85952,53грн. |
В засіданні приймали участь: |
від позивача 1 від позивача 2 | Бичков А.С., довіреність від 27.01.2006р. №60 не з ’явився |
від відповідача 1 від відповідача 2 від прокуратури | Путна О.В., довіреність від 04.01.2006р. №7-2006 Чорноштан О.Г., довіреність від 11.07.2006р. б/н Сингаївська А.О., посвідчення №83 від 19.06.2006р. |
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дніпровського транспортного прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ (далі –позивач 1), Державного казначейства України, м. Київ (далі –позивач 2) до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт”, с. Гора (далі – відповідач 1) про стягнення 85959,53грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2006р. про відкриття провадженя у справі було призначено попереднє судове засіданя на 17.07.2006р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2006р. до участі в справі у якості другого відповідача було залучено Державний міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м. Бориспіль та відкладено попереднє судове засідання на 31.07.2006р.
В попередньому судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.08.06р.
Ухвалою про закінчення підготовчого провадження від 28.08.06р. справу було призначено до судового розгляду на 12.09.06р. В судовому засіданні 12.09.06р. оголошувалась перерва до 14.09.06р.
В судовому засіданні 14.09.06р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Прокурор та представник позивача 1 позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначеній в позовній заяві, а саме, посилаються на недотримання відповідачами вимог чинного законодавства України про оренду державного майна. В обгрунтування позовних вимог зазначають, що відповідно до п.17 „Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” 70 відсотків орендної плати за оренду нерухомого майна державних підприємств спрямовується підприємству, а 30 відсотків –до державного бюджету, проте відповідачами 30% орендної плати до державного бюджету перераховано не було.
Прокурором в порядку ст. 137 КАС України подано заяву №6а.п.р. від 12.09.06р., якою змінено позовні вимоги, а саме висунуто вимогу про зобов’язання Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль” повернути до Державного бюджету України безпідставно отримані кошти у розмірі 150788,43 грн., що складають 30% плати за оренду державного майна. Представник позивача 1 змінені позовні вимоги підтримав.
Відповідач1 проти первісних позовних вимог щодо стягнення з ЗАТ „Аерокомпанія „Аеросвіт” заперечує, про що вказав у запереченнях на позовну заяву від 31.07.2006р. б/н та додаткових запереченнях на позовну заяву від 31.08.2006р. №1-127, в яких зазначив, що умовами договорів оренди №2.6.18-155/08-052 від 04.04.01р., №08-080 від 01.07.03р., №08-055 від 17.04.01р., №08-096 від 24.01.2003р. не було передбачено зобов’язання орендаря перераховувати частину орендної плати безпосередньо до Державного бюджету, а відповідачем 1 виконано обов’язки по сплаті орендної плати у повному обсязі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача2 100% орендної плати на загальну суму 502628,09грн. Крім того, в діючих нормативно-правових актах не міститься імперативного положення, що саме орендарі державного майна повинні перераховувати 30% орендної плати до державного бюджету, а 70% - підприємству, а тому відповідач1 просить відмовити в задоволені позову.
Відповідач2 у відзиві на позовну заяву від 30.08.2006р. за №Д-35-08-1137 проти вимог позивачів також заперечує, оскільки вважає, що відповідно до ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, обов’язок внесення орендної плати покладається на орендаря, таким чином, обов’язок щодо спрямування 30% орендної плати покладається саме на орендаря - ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт”, а не на орендодавця. Крім того, відповідач2 вважає, що прокурор звернувся до суду із пропущенням встановленого ст.99КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.
Головним контрольно-ревізійним управлінням України за зверненням Дніпровської транспортної прокуратури м.Києва з 16.09.2004р. по 12.10.2004р. було проведено перевірку ДМА „Бориспіль” за період з 01.01.2004р. по 01.09.2004р. з питань правильності нарахування орендної плати та розрахунків з бюджетом.
У ході перевірки було встановлено, що відповідачем2 станом на 01.09.2004р. було укладено 182 договори оренди нерухомого майна та індивідуально визначеного майна.
Перевірку нарахування та сплати орендної плати за вказаний період було проведено по окремих орендарях (ТОВ „Київріанта”, ДП з іноземними інвестиціями „IAС-Бориспіль”, ООО “Київ Кетеринг”, ТОВ “Аерохендлінг”, ЗАТ „Авіакомпанія Аеросвіт”, ДПП „Фірма Фортуна”).
Зокрема досліджено, що між ДМА „Бориспіль” та ЗАТ Авіакомпанія „АероСвіт” укладено договори оренди №2.6.18.-155/08-052 від 04.04.2001р., № 08-080 від 01.07.2003р., № 08-055/141,08-096 від 17.04.2001р., №08-096 від 24.01.2003р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов вказаних договорів оренди відповідач2 отримав від відповідача1 100% орендної плати в період з 01.012004р. по 01.09.2004р. в розмірі 502628,09грн., на підтвердження чого відповідачем1 було надано копії рахунків-фактур та платіжних доручень, які залучено до матеріалів справи.
За наслідками проведеної перевірки КРУ України було складено акт від 12.10.2004р. за №06/23-30, відповідно до якого було встановлено, що відповідачем, станом на 01.09.2004р., в порушення вимог ст.76 Закону України „Про державний бюджет України на 2004рік”, п. 17 "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 не було перераховано до державного бюджету України 85952,53грн. (30% від суми нарахованої орендної плати).
Проте, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками відповідача1, відповідача2, позивача1, фактично за договорами оренди було сплачено орендної плати на суму 502628,09грн. У зв’язку з чим, прокурор та позивач1 змінили позовні вимоги і просять стягнути з відповідача2 незаконно отримані 150788,43грн., що становить 30% від 502628,09грн. сплачених відповідачем1 за оренду державного майна.
Щодо твердження відповідача2 про звернення прокурора до суду із пропущенням встановленого ст.99КАС України річного строку для звернення до адміністративного суду, оскільки прокурор дізнався про порушення інтересів держави 12.10.2004р. з Акту КРУ №06-23/30, що є підставою для відмови в задоволенні позову, суд вважає дане твердження відповідача2 помилковим.
Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк, встановлений для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте, в даному випадку позивачами у справі є Фонд державного майна України як орендодавець державного майна та Державне казначейство України, отже відповідачем2 не обґрунтовано належним чином підстави для застосування положень статті 99 КАС України саме до прокурора як позивача, а тому судом до уваги дані заперечення не приймаються.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем балансоутримувачем та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, визначаються Кабінетом Міністрів У країни.
Відповідно до п. 17 "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786, у разі, коли орендодавцем майна є державне підприємство, оренда плата спрямовується за нерухоме майно державних підприємств - 70 відсотків орендної плати підприємству, 30 відсотків - до державного бюджету.
Однак як встановлено судом, 30% орендної плати за договорами оренди №2.6.18.-155/08-052 від 04.04.2001р., № 08-080 від 01.07.2003р., № 08-055/141,08-096 від 17.04.2001р., №08-096 від 24.01.2003р. до Державного бюджету України не перераховано, що становить 150788,43 грн.: 502628,09грн. складає 100% орендної плати, 150788,43 грн. складає 30 % орендної плати.
Фондом державного майна України надано роз'яснення від 22.08.2000 за № 1765, яким рекомендується орендодавцям державного майна зазначати у договорах оренди, що орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна відповідно до вимог п. 17 чинних методики і порядку і направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до Державного бюджету України та державному підприємству.
Зазначені відрахування відповідно до п.3.3. Типового договору оренди індивідуально визначеного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. за № 1774 "Про затвердження договорів оренди", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 р. за № 930/5151, необхідно проводити не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно ст. 76 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" платежі, які відповідно до цього Закону зараховуються до державного бюджету України, для яких законодавчо не визначені терміни їх сплати, сплачуються щомісячно.
Проте, як досліджено судом, договори оренди №2.6.18.-155/08-052 від 04.04.2001р., № 08-080 від 01.07.2003р., № 08-055/141,08-096 від 17.04.2001р., №08-096 від 24.01.2003р, укладені між ДМА „Бориспіль” та ЗАТ „Авіакомпанія „Аеросвіт” зазначеного положення не містили.
Крім того, судом враховано, що перерахування орендарем самостійно 30% орендної плати безпосередньо до Державного бюджету України, призвело б до порушення умов договорів оренди, у яких закріплено обов’язок орендаря перераховувати 100% орендної плати ДМА "Бориспіль".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ДМА "Бориспіль" безпідставно отримав 100% орендної плати за оренду державного майна.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За таких обставин, суд вважає що вимоги позивачів про зобов’язання відповідача2 повернути до Державного бюджету України безпідставно отримані кошти в розмірі 150788,43грн., що складають 30% плати за оренду державного майна, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". При цьому відповідно до п.п.3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700грн.
Відповідно до ст. 94 КАС України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача 2.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 94, 98, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, –
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль” (08307, Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт, код 20572069) в доход Державного бюджету України 150788,43грн. (сто п’ятдесят тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 43коп.) безпідставно отриманих коштів, що складають 30% плати за оренду державного майна.
3. Стягнути з Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль” (08307, Київська область, м. Бориспіль-7, аеропорт, код 20572069) в доход Державного бюджету України 1507,88грн. судового збору.
4. Копію постанови надіслати сторонам по справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Іваненко Я.Л.
Дата складення постанови у повному обсязі 18.09.2006р.