Справа № 2-0805-137/2011

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И      

          24.04.2011 року  Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді                                                                                                        Чорненко Л.І.,  

при секретарі                                                                                              Тарасової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовом

          ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування  матеріальної  та моральної шкоди, -

                                                                          В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовною заявою до суду і пояснив: 13 травня 2008 року між сторонами по справі у присутності ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено угоду,  за  якою  відповідач по справі - ОСОБА_2 продала, а позивач купив житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за 800  гривень.

За своєю юридичною природою укладена угода є договором купівлі продажу, кінцеве виконання якої з боку продавця визначена вказівкою на подію, яка має неминуче настати та юридичного переоформлення права власності на покупця.

У вказаній угоді досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, а саме щодо предмету, ціни, кількості та строків її  виконання, у відповідності до ст. ст. 656, 664, 669, 691 ЦК України. А від так вона має вважатися укладеною.

13 травня 2008 року, одразу ж після підписання двосторонньої угоди, передавши гроші Продавцю, позивач отримав від відповідача розписку про їх отримання, копія якої додається до позовної заяви. Тим самим,  відповідач надала позивачу право вільно володіти, розпоряджатися та користуватися купленим майном  та передала ключі від будинку.

Протягом наступного часу позивач хотів завірити укладену угоду нотаріально, проте з невідомих причин відповідач переїхала в іншу місцевість, не повідомивши його. Крім цього,  відповідач ОСОБА_2 не передала жодних документів на будинок. Вона констатувала цей факт тим, що не має в наявності їх, оскільки документи були загублені.

Таким чином, є підстави констатувати факт ухиляння відповідача  від повного виконання взятого на себе зобов'язання.

Ст. 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно ж до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Вказане у вищезазначених нормам права повністю відповідає фактичним обставинам справи.

Отже є всі необхідні підстави для визнання угоди від 13 травня 2008 року про відчуження відповідачем житлового будинку на користь  позивача дійсною, адже на момент її укладення здійснити повне юридичне оформлення переходу права власності не було   можливості.

З часу укладення угоди купівлі-продажу житлового будинку й на протязі двох років до цього часу у відповідача не виникало жодних заперечень щодо змісту угоди або її невизнання.

Викладені в заяві обставини справи підтверджуються доданими до неї копіями документів (розписки)  та показаннями свідків: ОСОБА_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Може підтвердити факт укладання угоди й відсутності будь-яких заперечень сторін щодо її виконання протягом двох років з моменту її підписання  ОСОБА_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 Після  укладення  договору та передачі грошей  відповідачу,  позивач перевіз в будинок свої речі та почав робити ремонт:

По-перше, в зазначеному будинку, на час, коли він переїхав,  не було паркану, він  за власні кошти та з допомогою ОСОБА_5, який проживає  в іншому  населеному пункті,  встановив паркан. Крім того, оскільки ОСОБА_5 проживає  в сусідньому селі, позивач  оплатив його витрати  на проїзд та за виконану ним роботу.

По-друге, замінив черепицю, даний факт може підтвердити ОСОБА_6, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3. Тобто за паркан та черепицю позивач  сплатив приблизно 1 200 гривень.

По-третє, оплатив борг за електроенергію попередніх власників будинку, що становить 241,18 гривень, встановив електропроводку та лічильник за електроенергію. Даний факт підтверджується наявністю фіскального чеку та квитанції про сплату боргу.

Отже, на основі вищевикладеного позивач планував після здійснення наступних ремонтів, а caмe: поновити документи на будинок, встановити двері, замінити вікна і т. ін.,  переїхати проживати в даному будинку.

Близько двох тижнів назад, після недовгого відлучення, він приїхав додому в с. Біляївка, і виявив, що замок в дверях виламаний і на його місці вставлений інший. Тому в будинок він не може потрапити. Сусіди йому повідомили, що невідомі їм люди за час його відсутності зламали замок і почали «господарювати»в його будинку. Як виявилося потім, це були справжні господарі, з усіма необхідними документами.

Отже, можна дійти до висновку, що  відповідач ОСОБА_2 шляхом обману продала позивачу не належний їй будинок,  з якого  він вимушений  був виїхати.

Тим самим, дані дії, спричинені Відповідачем, завдали позивачу моральної шкоди, а caмe: у нього  знизився рівень працездатності, він почав  хворіти, тепер повинен шукати нову оселю.

Відповідно до ст. ст. 216, 225, 227, 611, 700 ЦК України передбачено, зокрема, що особа (фізична або юридична) має право вимагати компенсації завданої їй моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її прав, незалежно від того, чи передбачене таке право договором або законом. Разом з тим, певними нормативними актами прямо передбачається можливість потерпілого вимагати компенсації завданої йому моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода проявляється: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується  в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її  вини.

Відповідно до положень частини 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода може бути відшкодована (компенсована) будь-яким способом. Найбільш розповсюдженим способом компенсації моральної шкоди є грошова компенсація. Потерпілий оцінює суму грошей, яка є достатньою для нівелювання, загладжування тих душевних страждань або втрат немайнового характеру, яких він зазнав у зв'язку із порушенням його права в розмірі 2000 гривен.

          Позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  суму, яка вказана за договором, а caмe: 800 грн., сплатити за проведений ним  в будинку ремонт, що становить близько 1 200 гривень, виплатити кошти, які він заплатив за заборгованість користування електроенергіею - 241, 18 грн.

- стягнути з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1    моральну шкоду у розмірі 2 000  гривень.

- стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  судові витрати.

Відповідач, будучи повідомлений  про час слухання справи належним чином,  в судове засідання  не з”явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його  відсутності до суду не надійшло, заперечень проти позову відповідач не надав.

Суд вважає можливим розглянути  даний цивільний позов  в порядку  ст.. 224 ЦПК України за наявності  у справі  доказів, якщо позивач  не заперечує проти  заочного  розгляду справу  за відсутності відповідача  та на  основі матеріалів справи.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав:  як встановлено в судовому засіданні, 13 травня 2008 року між сторонами по справі було укладено угоду,  за  якою  відповідач по справі - ОСОБА_2 продала, а позивач купив житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за 800 гривень, що підтверджується наданою розпискою.

Протягом наступного часу позивач хотів завірити укладену угоду нотаріально, проте з невідомих причин відповідач переїхала в іншу місцевість, не повідомивши його. Крім цього,  відповідач ОСОБА_2 не передала жодних документів на будинок. Вона констатувала цей факт тим, що не має в наявності їх, оскільки документи були загублені.

Після  укладення  договору та передачі грошей  відповідачу,  позивач перевіз в будинок свої речі та почав робити ремонт.

Як підтверджує свідок ОСОБА_5,  позивач за власні кошти та з допомогою ОСОБА_5, який проживає  в іншому населеному пункті,  встановив паркан, крім  того  оплатив витрати  на проїзд та за виконану ним роботу. Позивач замінив черепицю, даний факт підтверджує ОСОБА_6. Вартість виконаних робіт приблизно склала  1200 гривен. Крім того,  оплатив борг за електроенергію попередніх власників будинку, що становить 241,18 гривень, встановив електропроводку та лічильник за електроенергію. Даний факт підтверджується наявністю фіскального чеку та квитанції про сплату боргу.

Крім того суд вважає, що позивачу  спричинено  і моральні страждання внаслідок того, що він залишився  і без житла і без  грошей.  Тому моральна шкода також може бути задоволена в повному обсязі.

Керуючись ст..ст..  10,11, 14 ЦПК України,  ст..ст.. 22,23,1166,1167,1168,1195   ЦК України, суд  -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  800 грн.  згідно  розписки  від 13.05.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1   1200 гривен  за проведений ремонт.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1   заборгованость  в сумі  241,18 гривен за   користування електроенергією;

Стягнути з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1    моральну шкоду у розмірі 2 000  гривень.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  судові витрати  по справі за сплату державного мита в розмірі 51 гривен та 30 гривен на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення підлягає скасуванню,  якщо судом  буде встановлено,  що відповідач  не з*явився в судове засідання  та не  повідомив  про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення  для правильного вирішення справи.

Апеляційна скарга  на  рішення  суду подається  протягом десяти днів з дня  його проголошення.  Особи, які брали участь у справі,  але не були  присутні  у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Л. І. Чорненко

Рішення набуло чинності  04.04.2011  року має силу Закону України та підлягає виконанню.          

Суддя:Л. І. Чорненко

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи                                       Справа № 2-0805-137/2011  в архіві Вільнянського районного суду Запорізької області.