Справа № 2-1090/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

"17" лютого 2011 р. Бердянський  міськрайонний суд Запорізької області у складі                         

головуючого -  Дубровської  Н.М.

при секретарі – Михайлової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердянськ цивільну справу за позовом Бердянської виправної колонії  управління  Державного Департаменту  України з  питань  виконання  покарань  в Запорізькій  області (№77) до  ОСОБА_1  про  стягнення  витрат  по харчуванню  та  комунально -  побутовим   послугам, -

УСТАНОВИВ:

Позивач в особі  Бердянської ВК Запорізької області  № 77,  звернувся до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення  витрат  по харчуванню  та  комунально -  побутовим   послугам, мотивуючи позовні вимоги тим, що 04.04.2007р. відповідач ОСОБА_1 засуджений  Мелітопольським   міськрайонним  судом Запорізької  області  за  ст.  152 ч. 3, ст.. 153 ч.2, ст. 70  КК України  до  7 років 6 місяців   позбавлення  волі.  З 19.07.2007року  відбуває  покарання  у  Бердянській   виправній  колонії  Запорізької області  №  77. З   січня  по вересень  2010року заборгованість  відповідача  за харчування  та  комунально -  побутові послуги  склала 2414 грн.30 коп.  Заробітна плата  засудженому  ОСОБА_1  не нараховувалася і не  виплачувалася в наслідок  систематичної   відмови  працювати  в промисловій  зоні установи Бердянської ВК Запорізької області  № 77.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні  підтримав раніше заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що  заборгованість  відповідача  ОСОБА_1 по харчуванню  та  комунально -  побутовим   послугам утворилася в наслідок  не працевлаштування  засудженого,  котрий  систематично  відмовлявся   виконувати  роботи  в промисловій зоні  установи. Зазначив, що  стан здоров’я відповідача задовільний,  обстежений  в стаціонарі  медичної  частини установи  виконання  покарань  Бердянській ВК № 77, оглянутий  лікарем  психіатром, хірургом, терапевтом та обстежений  лабораторно  визнаний здоровим  та  працездатним.  З боку  адміністрації   виправної  колонії  не було допущено  ніяких  порушень  щодо  техніки безпеки  на дільниці переробки скло - кришечної  продукції,  для виконання робіт  відповідачу   видавалися  рукавиці та захисні окуляри. Задовольнити прохання про надання ОСОБА_1 іншого  місця роботи  в  іншій бригаді  задоволено бути не  могло, оскільки  згідно  чинному законодавству  засудженні  до  позбавлення   волі  повинні працювати у  місцях  і на роботах , які  визначаються  адміністрацією  колонії.   

Відповідач ОСОБА_1 у судовому  засіданні  позовні  вимоги  не  визнав у повному  обсязі. Вказав, що  йому нічим сплачувати  заборгованість, що утворилася, оскільки  на особовому рахунку  гроші  відсутні, а  умови праці запропоновані на дільниці переробки скло - кришечної продукції його не влаштовують з огляду на  незадовільний стан здоров’я. Прохання  перевести його  до  іншої бригади  та з  більш   комфортними умовами праці адміністрація   колонії не задовольнила.  

Суд, заслухавши представника позивача та  відповідача, вивчивши матеріали справи, надійшов до висновку, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

04.04.2007р. відповідач ОСОБА_1 засуджений  Мелітопольським   міськрайонним  судом Запорізької  області  за  ст.152 ч. 3, ст.153 ч.2, ст. 70  КК України  до  7 років 6 місяців   позбавлення  волі.  З 19.07.2007року  відбуває  покарання  у  Бердянській   виправній  колонії  Запорізької області  №  77.    

Згідно  довідки бухгалтерії  Бердянської ВК Запорізької області № 77, з січня  по вересень 2010року заборгованість  ОСОБА_1  за харчування  та  комунально -  побутові   послуги  склала 2414 грн. 30 коп.  (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст.121 КВК України, особи, які  відбувають  покарання у   виправних  колоніях, із нарахованого  їм заробітку, пенсій  та  іншого  доходу  відшкодовують вартість  харчування, одягу, взуття, білизни,  комунально-  побутових та  інших  наданих  послуг, крім вартості спецодягу і спецхарчування.  У  ч. 3  цієї ж  статті ,  йде мова про те, що, із засуджених  які не працюють ,  вартість харчування, одягу , взутті,   білизни,   комунально-  побутових та  інших гаданих  послуг утримуються  з  коштів , які є на  їхніх  особових  рахунках.  У разі  відсутності у  засудженого   коштів  на особовому рахунку  виправна колонія має право  пред’явити   позов   через  суд.

З  довідки бухгалтерії  Бердянської ВК Запорізької області № 77, вбачається, що ОСОБА_1 заробітна плата не нараховувалася,  утримання  за харчування, речове майно і  комунально-   побутові  послуги не проводились.  На  особовому рахунку  гроші відсутні. ( а.с. 12).

З  січня  по вересень 2010р.  ОСОБА_1, що  відбуває   покарання у Бердянській ВК Запорізької області № 77,  з 19.07.2007р не працював та не отримував заробітну  плату. (а.с.10).

 Судом встановлено, що ОСОБА_1  був  направлений  для працевлаштування  на дільницю переробки скло - кришечної  продукції, однак  у наслідок  постійних  конфліктів  у  бригаді  з приводу не порозуміння  відповідача з  іншими працівниками,  останній   відмовився працювати.

У ч. 1 ст. 118 КВК України, зазначено, що  засудженні   до   позбавлення  волі  повинні працювати  в  місцях  і на  роботах,  які   визначаються  адміністрацією  колонії. Засуджені  залучаються  до  суспільно   корисної праці  з  урахуванням  наявних  виробничих потужностей,  зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність , стан здоров’я і  спеціальність.

У  характеристиці на  ОСОБА_1 від   21.10.2010р.  вказано, що   засуджений постійно відмовляється виконувати законні вимоги  представників  адміністрації. У   відношенні до  адміністрації колонії не ввічливий,  не тактовний,  здатен вступати  в суперечки.  До  соціально -   корисної  праці по  благоустрою  місць  позбавлення волі ставиться байдуже і  умисно  від неї  ухиляється, за  що  10 разів притягувався до  дисциплінарної відповідальності.  Працювати на виробництві  установи відмовляється. (а.с. 6).

Згідно  довідки  про  стан здоров’я,  засуджений ОСОБА_1, за  час  перебування  в  установі  виконання  покарань  на диспансерному  огляді  не перебуває, хронічними захворюваннями не   страждає (а.с. 19).

У судовому засіданні  також з’ясовано, що  в установі   виконання  покарань Бердянської ВК № 77  на навчальних майстернях   дільниці  переробки  скло -  кришеної продукції згідно   вимог  техніки безпеки  засудженим  видаються  рукавиці та  захисні окуляри.  Після закінчення   робочого  дня  передбачено  душ. (а.с.18).

 Суд, виходячи з вищенаведеного вважає, що позовні вимоги Бердянської ВК Запорізької області  № 77   підлягають повному  задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.88, 10, 15, 60, 208-210, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. 121 Кримінально - виконавчого Кодексу України, -  

В И Р І Ш И В:

Позов Бердянської виправної колонії управління  Державного  департаменту  України з питань виконання покарань в Запорізькій області № 77 до ОСОБА_1  про стягнення  витрат  по харчуванню та комунально -  побутовим   послугам –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження  на  користь  Бердянської виправної колонії управління  Державного  департаменту  України з питань  виконання покарань в  Запорізькій області № 77  суму витрат  по харчуванню  та  комунально-  побутовим  послугам  за  період часу з  січня  по вересень  2010 року у  розмірі 2 414 ( дві тисячі  чотириста  чотирнадцять) грн.  30 коп.

Стигнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження  на  користь  Бердянської виправної колонії управління  Державного  департаменту  України з питань  виконання покарань в  Запорізькій області № 77  судові  витрати, що складаються  зі 120, 00 (сто двадцять  грн. 00  коп. ) грн.   витрат на  інформаційно -  технічне забезпечення   розгляду  цивільної справи та  судового збору   у  розмірі 51,00 ( п’ятдесят одна  грн. 00  коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь  у справі,  але не були  присутні  у судовому засіданні  під  час  проголошення судового  рішення,  можуть  подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів  з дня  отримання копії  цього рішення.

Суддя:Н. М. Дубровська