У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 15 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2005 року, яким

                            ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

                            раніше неодноразово судиму,

                               останній раз 4.12.2003 року Октябрським

                               районним судом м. Полтави

                               за ч. 2 ст. 309, ст. 69 КК України на 1 рік

                               позбавлення волі,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.

            Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 серпня 2005 року вирок залишено без зміни. 

                ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 24.01.2005 року під час сварки з ОСОБА_2 на грунті неприязнених стосунків умисно, з помсти нанесла йому удар ножем в ліву частину грудної клітини, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сліпого поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням серця, від чого настала смерть потерпілого ОСОБА_2.

            У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень, посилаючись при цьому на неправильну, на її думку, кваліфікацію її дій. Зазначає, що вбиство ОСОБА_2 скоїла в стані сильного душевного хвилювання. Просить пом'якшити призначене покарання.

         Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

         Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.

Доводи   засудженої  ОСОБА_1 про неправильну кваліфікацію її дій  за ч. 1  ст. 115 КК України безпідставні.

Так, в своїх показаннях в суді ОСОБА_1 не заперечувала, що нанесла удар ножем потерпілому ОСОБА_2.

Під час досудового слідства, під час допиту в якості підозрюваної, відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 показувала, що після нападу на неї потерпілого і заподіяння їй тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 відкинув ніж, а удар ножем вона нанесла йому через деякий проміжок часу, коли реальної загрози її життю не було. Крім того, під час відтворення обстановки та обставин події засуджена показала, що удар потерпілому нанесла з помсти за скоєне ним  по відношенню до неї.

Під час допиту в якості підозрюваної, який проводився прокурором Полтавського району, засуджена також пояснювала, що коли наносила удар ножем потерпілому, то реальної загрози її життю вже не було, а удар вона нанесла після слів ОСОБА_2, що коли вони прийдуть додому, він її приб'є.

 Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно проникаюче, колото-різане поранення лівої половини грудної клітини з пошкодженням серцевої сорочки і лівого шлуночка серця, які призвели до його смерті.

З  висновку судової психолого-психіатричної експертизи видно, що ОСОБА_1на момент вчинення злочину не знаходилась у стані фізіологічного афекту і з цими висновками обгрунтовано погодився суд.

Дії засудженої ОСОБА_1за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1  відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                           В.М. Коновалов               А.М. Скотарь