Судове рішення #171037
16/290

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України


09.10.06 р.                                                                               Справа № 16/290                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді В.В . Манжур       

за позовом Державного підприємства “Сніжнеантрацит” м. Сніжне


До відповідача  Товариство з обмеженою відповідальністю “Донметром” м. Торез


Про стягнення 38 738 грн. 99 коп.


          За участю:

  Представників сторін :          

  від позивача:            Дурневі І.М. по дор.

  від  відповідача :              Щербакові Л.В.  по дор.


В С Т А Н О В И В:


Позивач, Державне підприємство “Сніжнеантрацит” м. Сніжне, звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача,  Товариства з обмеженою відповідальністю “Донметпром” м. Торез, заборгованість – 35 081 грн. 51 коп., пені – 2736 грн. 67 коп., 514 грн. 69 коп. – індексу інфляції, 406 грн. 12 коп. – 3% річних, а всього 38 738 грн. 99 коп.


             В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  не виконання відповідачем умов договорів б/н від 01.06.2005р., №1 від 03.01.06р., акти приймання сдачи виконаних робіт №№ 56, 5, 6, 21, рахунки №№  247 від 29.12.05р., 2 від 30.01.06р., 3 від 30.01.06р., 4 від 30.01.06р., 18 від 21.02.06р., 23 від 28.02.06р., 35 від 10.03.06р.


Представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.


У судовому засіданні не було надано клопотання про фіксації судового процесу  технічними засобами,  на підставі чого фіксація не була здійснена. Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.


Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  


Відповідач проти позову заперечує, надав відзив від 03.10.06р. № 02-41/37148, де вказує, що в договорі не вказано конкретну дату оплати, тобто не вказано строк виконання зобов’язання, вказує на те, що від позивача вимог про оплату не поступало.


Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що між сторонами було укладено договори на надання транспортних послуг б/н від 01.06.05р. та №1 від 03.01.06р.


Відповідно до п. 1.1. договорів перевізник (позивач) зобов’язується надавати Замовнику (відповідачу) транспортні послуги у відповідності до заявок, що надійшли від Замовника (відповідача) не пізніше 15:00 год. дня, що передує перевезенню.


Згідно з п. 2.1. договорів сума договорів встановлюється згідно наданих довідок Замовника (відповідача)  та рахунків Перевізника (позивача).


Пунктами 2.2., 2.3. договорів передбачено, що розрахунок ведеться згідно з прейскуранту № 13-01-02 від 01.01.1990р.  з застосуванням затверджених коефіцієнтів подорожчання, які можуть збільшуватися при зміні вартості ГСМ, про що Перевізник (позивач) за 10 днів зобов’язується поставити у відомість Замовника.


В виконання вимог договорів позивач були надані відповідачу транспортні послуги, що підтверджується актами прийому-сдачи виконаних робіт  за грудень 2005р. № 56, за січень 2006р. № 5, за лютий 2006р. № 6, за березень 2006р. № 21, підписані та скріплені печатками з обох сторін.


Позивач на адресу відповідача були виставлені рахунки № 247 від 29.12.05р. на суму 11213 грн. 06 коп., № 2 від 30.01.06р. на суму 5100 грн. 52 коп., № 3 від 30.01.06р. на суму 3210,02 грн., № 4 від 30.01.06р. на суму 4424,58 грн., № 18 від 21.02.06р. на суму 7608,25 грн., № 23 від 28.02.06р. на суму 5807,75 грн., 35 від 10.03.06р. на суму 3031,84 грн., а всього на загальну суму 40 396 грн. 02 коп.


          Відповідно до п. 2.3. договорів передбачено, що за надані послуги здійснюється попередня оплата на розрахунковий рахунок або в касу Перевізника в період до 15 числа кожного місяця.


          Відповідач умови договору не виконав, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, станом на момент слухання справи заборгованість відповідача складає 35 081 грн. 51 коп., що підтверджується актом звірки розрахунків від 05.10.06р. підписаного та скріпленого печатками з обох сторін.


Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості, у зв’язку з чим суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

          

Відповідно до ст.526  ЦК України зобов`язання   повинні  виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.


Позивачем в відповідно до п. 5.2. договорів, за прострочку оплати , наданих авто послуг, тягне за собою право сумлінної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони із розрахунку 2 облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення, нарахована пеня в розмірі 2357 грн. 06 коп. , розрахунок якої є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.


Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання  на  вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.


Згідно  ст.  625 ЦК України   на   відповідача  нараховані   3  %  річних в  сумі 369 грн. 29 коп.  , розрахунок  яких   є  обґрунтованим  та  підлягає  задоволенню .


Згідно  ст.  625 ЦК України   на   відповідача  нараховані      інфляційні  витрати  в  сумі 514 грн. 69 коп.  , розрахунок  яких   є  обґрунтованим  та  підлягає  задоволенню.


 Згідно  ст. 49 ГПК України   господарський  суд  покладає  стягнення  судових  витрат   пропорційно  розміру  задоволених вимоги  на  сторін  (  відповідача по  справі ).

Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають     задоволенню.          


           Керуючись ст.ст.509, 526, 530 Цивільного кодексу України, на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -


В И Р І Ш И В:


Позовні вимоги Державного підприємства “Сніжнеантрацит” м. Сніжне до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донметпром” м. Торез задовольнити  повністю.


Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донметпром” м. Торез на користь Державного підприємства “Сніжнеантрацит” м. Сніжне – 35 081 грн. 51 коп. –заборгованості за договорами про надання транспортних послуг, 2357 грн. 06 коп. – пені, 369 грн. 29 коп. – 3% річних, 514 грн. 69 коп. – індексу інфляції,  витрати по сплаті  держмита в сумі  387 грн. 39 коп., витрати  з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.


          Видати наказ після набуття рішенням законної сили.


          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).


          


Суддя                                                                         Манжур В.В.                               


  • Номер:
  • Опис: стягнення боргу - 4970,06 грн.
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 16/290
  • Суд: Господарський суд міста Києва
  • Суддя: Манжур В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.06.2010
  • Дата етапу: 27.07.2010
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація