Судове рішення #17099354

Дата документу             Справа №

  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-103/2011 р.                      Головуючий у 1-й інстанції: Федченко І.М.

                                                                                     Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 липня 2011 р.                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Давискиби Н.Ф.

суддів:                 Осоцького І.І.

                            Мануйлова Ю.С.

при секретарі      Бурими В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «11»жовтня 2010 року в справі за позовом Кредитної спілки «Хортиця»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Хортиця», третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору і договору поруки, -

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2009 року КС «Хортиця»звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Хортиця», третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору і договору поруки.

У позові зазначав, що 12 серпня 2008 року між КС «Довіра»та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №148, за яким КС «Хортиця»надала боржнику кредит в сумі 9 000 грн. У забезпечення виконання позичальником зобов'язання між КС «Хортиця»та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 12.08.2008 року. Боржник зобов’язався щомісячно сплачувати встановлені договором проценти за користування кредитом і частки суми кредиту і остаточно розрахуватися не пізніше 12 серпня 2010 року. Відповідач порушив умови кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 02.03.2010 року виникла заборгова ність відповідача в розмірі  58 646 гривень 40 копійок. Уточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості у розмірі 58 646 гривень 40 копійок та судові витрати.

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернувся о суду з зустрічним позовом до КС «Хортиця», третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки.

У позові зазначав, що 12.08.2008 року між ОСОБА_4 та КС «Хортиця»був укладений кредитний договір №148, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 9000,00 грн.

З метою забезпечення повернення кредиту, отриманого ОСОБА_4 між кредитною спілкою «Хортиця»та ним 12.08.2008 року був укладений договір поруки. В спірному договорі поруки тільки в п. 1.1 визначено, що ОСОБА_3, визначений як поручитель, зобов'язується відповідати перед КС по зобов'язанням члена КС Сергієнко за повернення грошового кредиту. В інших пунктах договору відповідальність поручителя за ОСОБА_4 не визначається, визначається перед позичальником. Вважає, що договором поруки від 12.08.2008 р. не визначена конкретна особа під ознакою поручитель і носить загальний характер, тобто невідомо, за дії якого позичальника несе відповідальність поручитель, і таким чином договір поруки не дозволяє конкретизувати зобов'язання поручителя а тому в нього відсутні істотні умови. Посилання КС в договорі поруки на договір № 148 від 12 серпня 2008 року не може бути прийнятий до уваги, так як порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання —своєчасного повернення кредиту за кредитним договором, а кредитний договір, як основний не був наданий поручителю. Просив суд визнати кредитний договір та договір поруки недійсними.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки „Хортиця" (п/р 265013011417 в ф-я ЗОУ ВАТ „Держощадбанк" України м. Запоріжжя, ЄДПРОУ 25891901, МФО 313957) суму заборгованості у розмірі 58646,40 грн., а також судовий збір у розмірі 589 грн.01 коп., суму за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 250 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 звернувся  із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити КС «Хортиця»в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.08.2008 року між ОСОБА_4 та КС «Хортиця»був укладений кредитний договір №148, за яким КС «Хортиця»надала боржнику кредит в сумі 9 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 66% (0,1803% за кожен день користування кредитом) річних з кінцевим терміном повернення 12 серпня 2010 року. (а.с. 9).

На забезпечення виконання кредитного договору між КС «Хортиця»та ОСОБА_3 було укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов’язався перед КС «Хортиця»солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов’язань за кредитним договором, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірах та у випадках передбачених кредитним договором.  (а.с. 10).

Вищезазначені обставини сторонами визнаються та не оспорюються.

За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов кредитного договору та вимог закону.

Відповідно до ст.ст.553,554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, проценти, неустойки(пеню), відшкодування збитків.   

Судом також установлено, що відповідач ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору, тим самим не виконав вимоги щодо повернення одержаного кредиту, сплати відсотків, комісійної винагороди, пені у встановлені  договором терміни, у зв’язку з чим станом на 02.03.2010 року виникла заборгова ність відповідача в розмірі  58 646 гривень 40 копійок.

Встановивши вказані обставини та докази в їх підтвердження, суд першої інстанції  дійшов правильного висновку, що за правилами  ст.ст. 526, 527, 530, 549-551, 553-555 ЦК України, заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Розмір грошового зобов’язання судом першої інстанції визначено з урахуванням вимог ст.ст. 524, 533 ЦК України.

За змістом ст. 6 ЦК України  що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання ОСОБА_3 на те, що договором поруки не визначена конкретна особа під ознакою поручитель і носить загальний характер, тобто невідомо, за дії якого позичальника несе відповідальність поручитель, і таким чином договір поруки не дозволяє конкретизувати зобов’язання поручителя, як на підставу визнання договору поруки недійсним, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки в договорі поруки від 12.08.2008 року укладеного між КС «Хортиця»та ОСОБА_3  зазначений перелік дій, які повинен вчинити Поручитель (п.1.1,1.2 Договору поруки), вказані зобов’язання, що забезпечуються порукою, вказані реквізити основного договору (п.1.2 Договору поруки). ОСОБА_3 був ознайомлений з умовами договору кредиту № 148 від 12.08.2008 року (п.1.4 Договору поруки), і власноручно зробив запис про те, що договір ним прочитаний, всі пункти договору поруки йому зрозумілі.

За правилами ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є способом захисту порушених прав, проте  ОСОБА_3 не довів, в чому саме полягає порушення його прав внаслідок укладання договору поруки, за умовами якого йому був наданий кредит в іноземній валюті та використаний ним на власні потреби. ОСОБА_3 не надано будь-яких письмових доказів, які б підтверджували той факт, що договір поруки суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Укладання договору поруки цілком відповідало внутрішній волі ОСОБА_3 .

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання договорів кредиту і поруки недійсними, суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст.ст. 218-235 ЦК України, які встановлюють спеціальні підстави недійсності правочину та роз’яснення, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№ 9 від 06.11.2009 року, відповідно до яких правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосування наслідків недійсності, передбачених законом.

Крім того, ОСОБА_3 не був стороною кредитного договору, укладеного між КС «Хортиця»і ОСОБА_4, а тому не має правових підстав визнавати кредитний договір недійсним, оскільки зазначеним договором ні яким чином не порушено його законних прав та інтересів.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, та задовольнив позов  Кредитної Спілки «Хортиця»м. Запоріжжя, та стягнув солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 58646 грн. 40 коп.  

Разом з тим, рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь КС «Хортиця»судових витрат у сумі 589 грн.01 коп., суму за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду судової справи в 250 грн. не є законним та обґрунтованим, оскільки солідарне стягнення судових витрат цивільно- процесуальним законодавством не передбачено.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат змінити та стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь КС «Хортиця»судовий збір з кожного по 294 грн. 50 коп. та за ітз по 125 грн.

Керуючись ст.ст.307,309,314,316,317   ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 жовтня 2010 року у цій справі в частині стягнення судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь Кредитної Спілки «Хортиця»- судовий збір з кожного по 294 грн. 50 коп., суму за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи по 125 грн. з кожного.

В іншій частині рішення  залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація