Справа № 11-438/11 Головуючий у І інстанції Кантур А.М.

Категорія - ст.125 ч.1 КК      Доповідач Оседач М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 14 липня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОседача М. М.

  суддів – Сердюка О.Г., Рудомьотової С.Г.

захисника – адвоката ОСОБА_2

засудженої – ОСОБА_3

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією законного представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 травня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Лутайка Прилуцького району Чернігівської області, громадянка України, з середньою освітою, заміжня, яка має малолітню дочку, працююча техпрацівником в місцевій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6, раніше не судима, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, -

   засуджена за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 700 грн.

Постановлено судом стягнути із засудженої ОСОБА_3 на користь законного представника ОСОБА_4 1 000 грн. моральної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_3 визнана винною і засуджена за наступних обставин.

8 жовтня 2010 року, біля будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин хапала за одяг, смикала за волосся та вуха малолітню ОСОБА_5, 1998 року народження, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження.

Не погоджуючись з даним вироком суду законний представник             ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні дані та кваліфікацію дій засудженої, просить вирок суду змінити в частині вирішення цивільного позову, стягнути з засудженої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 10 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та стягнути на його користь 2 500 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на оплату праці адвоката. Зазначає, що суд при розгляді цивільного позову неправильно встановивши обставини справи, внаслідок необґрунтованої відмови в прийнятті доказів та неправильної їх оцінки, призначив відшкодування моральної шкоди, яке не відповідає глибині фізичних та душевних страждань малолітньої потерпілої. Також вважає необґрунтованою відмову суду  у стягненні витрат на оплату праці адвоката, оскільки п. 10 ч. 1 ст. 324 КПК України передбачено, що постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання про судові витрати.

Заслухавши доповідача,  засуджену ОСОБА_3 та її захисника, які заперечували проти апеляції законного представника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку, достовірність якого не оспорюється учасниками процесу.         

Злочинні дії ОСОБА_3, які виразились у нанесенні легких тілесних ушкоджень  малолітній ОСОБА_5 за ст. 125 ч. 1 КК України судом кваліфіковано правильно.   

Вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженій             ОСОБА_3, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи засудженої та всіх обставин справи.  

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції щодо необхідності збільшення розміру відшкодування моральної шкоди.    

Рішення суду про стягнення такої шкоди у визначеному розмірі суд правильно призначив, врахувавши характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, глибину  фізичних та душевних страждань потерпілої, виходячи з критеріїв розумності, виваженості та справедливості.

Одночасно не є обґрунтованими доводи апеляції про стягнення витрат в рахунок відшкодування оплати праці адвоката, оскільки дане питання в цивільному позові не ставилося, а законним представником потерпілої ОСОБА_4 достовірних доказів на підтвердження понесених витрат по справі надано не було.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість вимог апеляції.    

Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які були б безумовною підставою для скасування вироку, при апеляційному розгляді справи не встановлено.   

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

  Апеляцію законного представника ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 5 травня 2011 року щодо ОСОБА_3 – без змін.                

СУДДІ:

 М.М. Оседач О.Г. Сердюк С.Г. Рудомьотова