Справа № 2-4529/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року                                                                                                  м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. В позовній заяві вказує, що він є власником квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого виконкомом Рівненської міської ради від 23.04.1999 року.

14.10.2009 року управління Держкомзему у м. Рівному видало позивачу висновок про погодження розташування земельної ділянки на АДРЕСА_1 наміченої до відведення позивачу з передачею її у власність для будівництва та обслуговування частини житлового будинку (АДРЕСА_1).

13.10.2009 року управління культури і туризму Рівненської ОДА. Видало висновок про погодження вибору місця розташування земельної ділянки, наміченої до відведення у власність позивачу орієнтовною площею 208 кв. м. для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1

На теперішній час він побудував фундамент на площі 0,0160 га. на земельній ділянці, що примикає до приватизованої позивачем АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1. В квартирі позивача проживає та зареєстрований син з дружиною та двома дітьми. В сім'ї гостра потреба в житловій площі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просить визнати за ним право власності на незавершене будівництво фундаменту, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Представник відповідача Рівненської міської ради позовні вимоги позивача заперечив з тих підстав, що позивачем на момент здійснення самочинного будівництва не було отримано у встановленому законом порядку дозволу на виконання даних робіт. Крім того вказав, що чинне цивільне законодавство не передбачає визнання права власності на незавершене самочинне будівництво, як способу захисту інтересів позивача. Просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши всі обставини справи, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши докази, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного переконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого виконкомом Рівненської міської ради від 23.04.1999 року є власником квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

З метою поліпшення житлових умов ОСОБА_1 побудував фундамент на площі 0,0160 га. на земельній ділянці, що примикає до приватизованої позивачем АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1

З метою приватизації земельної ділянки на якій проведено самочинне будівництво фундаменту ОСОБА_1 звернувся до відповідних органів та отримав висновки. Зокрема 14.10.2009 року управління Держкомзему у м. Рівному видало позивачу висновок про погодження розташування земельної ділянки на АДРЕСА_1 наміченої до відведення позивачу з передачею її у власність для будівництва та обслуговування частини житлового будинку ( АДРЕСА_1 ).

13.10.2009 року управління культури і туризму Рівненської ОДА. Видало висновок про погодження вибору місця розташування земельної ділянки, наміченої до відведення у власність позивачу орієнтовною площею 208 кв. м. для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови міста по АДРЕСА_1

З пояснень представника відповідача  вбачається, що Рівненська міська рада по питанню передачі ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність рішення не приймала.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, ОСОБА_1 в позовній заяві не навів жодних правових підстав та доказів на обґрунтування позовних вимог, такі докази не були здобуті і в судовому засіданні.

Законами України „Про основи містобудування", „Про планування та забудову територій", „Про архітектурну діяльність" визначено певні вимоги, яких мають дотримуватись забудовники, зокрема: отримати дозвіл на будівництво, мати затверджений та погоджений проект будівництва, свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, а також збудований об'єкт має бути прийнятий у встановленому порядку в експлуатацію.

Звертаючись до суду із позовом позивач таких доказів не надав. Крім того, позивачем не було надано будь-яких доказів щодо того, що він попередньо звертався до відповідного територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції з питанням щодо введення в експлуатацію самочинно збудованих приміщень і що йому в цьому було відмовлено.

09 вересня 2009 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарським спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт», а тому, на думку суду, позивач має можливість узаконити своє право на самочинно побудований фундамент у передбаченому чинним законодавством порядку.

Крім того, діючим цивільним законодавством не передбачено визнання права власності на незавершене будівництво.

Згідно ч. 3 ст. 331 ЦК України, на яку посилається позивач у своїй позовній заяві, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Позивач не надав документів про право власності на земельну ділянку та доказів того, що він звертався до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо визнання за ним права власності на незавершене будівництво фундаменту, що знаходиться за адресою вул. Яворницького буд. 8, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ „Про основи містобудування", ЗУ „Про планування та забудову територій", ЗУ „Про архітектурну діяльність" ст. 331 ЦК України, Постановою КМ України «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарським спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт»від  9 вересня 2009 року, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 214, 215, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.07.2011 року.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  Рогозін С.В.