Справа №22-ц-4128/11Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.
Категорія18Доповідач у 2 інстанціїІгнатченко
27.07.2011
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Яворського М.А.
суддів: Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.,
при секретарі: Соловйову А.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Дека-Інвест», Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про визнання договору поруки та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до приватного підприємства «Дека-Інвест», Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» про визнання договору поруки та відшкодування моральної шкоди та просив суд визнати недійсним з 17 грудня 2007 року договір поруки № 07-02-149 П від 17 грудня 2007 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі старшого експерта відділення № 40 філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Стягнути солідарно з приватного підприємства «Дека-Інвест»та Публічного акціонерного товариства кредитного банку «ПриватБанк» завдану моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та судові витрати, мотивуючи тим, що в червні місяці 2010 року з Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська на адресу позивача надійшла судова повістка (без позовної заяви) про виклик його до суду в якості співвідповідача по цивільні справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»до позивача та інших відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № Д 07-02-149 МК від 17.12.2007 року
Також позивач повідомляє, що з 17 вересня 2007 року він являється одним із співвласників приватного підприємства "Дека-Інвест". При цьому йому відомо, що 24 вересня 2009 року відбулись загальні збори співвласників приватного підприємства "Дека-Інвест", на яких було прийнято рішення підписати кредитний договір з "Приват-Банком", та звернутись до СПД ОСОБА_4 та ПП "Камаль-юніор" надати в якості майнової застави для отримання кредиту магазин-кафе площею 876 кв.м. та земельну ділянку площею 15 соток та доручити підписати кредитний договір директору ПП "Дека-Інвест" ОСОБА_5. Зазначений протокол був наданий банку для оформлення кредитного договору № Д-07-02-149 МК від 17.02.2007 року. Хто саме з представників ПП "Дека-Інвест", крім директора займався оформленням кредитного договору позивачу не відомо.
Будучи впевненим, що він не укладав і не підписував договору поруки, навіть до позову не був в приміщенні вказаної філії Банку де було укладено договір, намагаючись з’ясувати про вимоги позовної заяви позивач звернувся до філії «Розрахунковий центр»ПАТ КБ «ПриватБанк», де в розмові з керівником відділу ОСОБА_6 з’ясував, що до нього пред’явлено позовні вимоги як до солідарного боржника за Кредитним договором, та отримавши копію Кредитного договору № Д-07-02-149 МК від 17.02.2007 року та договору поруки № 07-02-149 П від 17 грудня 2007 року, який був підписаний від його імені позивач намагався з’ясувати всі питання з Банком мирним шляхом, що не дало позитивних результатів. Тому позивач звернувся до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМУС України в Київській області із запитом про проведення почеркознавчого дослідження виконаного від його імені підпису та отримав висновок спеціаліста №6 від 26.01.2011 року, де вказано, що підпис від імені ОСОБА_2 в договорі поруки № 07-02-149 П від 17 грудня 2007 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2011 позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір поруки від 17 грудня 2007 року № 07-02-149 П, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі старшого експерта відділення № 40 філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Стягнуто солідарно з приватного підприємства «Дека-Інвест»та Публічного акціонерного товариства кредитного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1500,00 грн. та витрати по сплаті держмита в розмірі 8,50 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позову відмовити.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач жодним чином не підтвердив доказами те, що така моральна шкода йому була нанесена. Вважає, що суд поверхнево та однобічно підійшов до розгляду даної справи, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2011 року скасувати в частині стягнення моральної шкоди, та ухвалити в цій частині нове рішення, з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Задовольняючи позовні вимоги частково районний суд виходив з обставин, встановлених судом з пояснень сторін.
Так судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 являється одним із співвласників приватного підприємства "Дека-Інвест" (а.с. 14-18). ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулось до позивача із листом від 03.02.2011 в якому зазначено, що 17.12.2007 року ПП «Дека-Інвест»та ПАТ КБ "ПриватБанк" уклали кредитний договір № Д 07-02-149 МК, зобов'язання за вказаним договором забезпечено договором поруки від 17 грудня 2007 року № 07-02-149 П (а.с. 35).
Пунктом 3 кредитного договору № Д-07-02-149 МК від 17 грудня 2007 року, де міститься вичерпний перелік забезпечувальних зобов'язань до цього кредитного договору, договір поруки № 07-02-149 П від 17 грудня 2007 року взагалі не значиться (а.с. 19-21).
Відповідно до висновку спеціаліста сектору з ТКЗР Броварського MB НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області № 6 від 26.01.2011 року підписи від імені ОСОБА_2., які надані на дослідження в копіях договору поруки № 37-02-149 П від 17.12.2007 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (а.с 37-40).
Крім цього, в матеріалах справи міститься заява директора ПП «Дека-Інвест», де зазначено, що ПП «Дека-Інвест»не звертались до ОСОБА_2 з проханням виступити поручителем відносно грошових зобов’язань ПП «Дека-Інвест»перед ПАТ КБ «ПриватБанк»за кредитним договором № Д 07-02-149 МК від 17.12.2007 року і ОСОБА_2 не був присутній у банківській установі під час підписання кредитного договору.
З вищенаведеного вбачається, що договір поруки № 07-02-149 П від 17.12.2007 року позивачем не укладався.
Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним договору поруки від 17 грудня 2007 року № 07-02-149 П.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди частково, суд першої інстанції керувався ст. 1167 ЦК України, виходив з ступеня вини відповідача, істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути заподіяну йому моральну шкоду солідарно з підприємства «Дека-Інвест»та Публічного акціонерного товариства кредитного банку «ПриватБанк» у розмірі 10 000,00 грн.
Враховуючи роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.
В даному випадку вина та ступінь вини відповідачів в заподіянні позивачу моральної шкоди судом першої інстанції не встановлена, та позивачем не доведена, тому посилання суду на підстави для відшкодування моральної шкоди, наведені у ст. 1167 ЦК України є невірним.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Тому колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення в частині відшкодування на користь позивача моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в позові
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 209, 218 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»- задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2011 року скасувати в частині стягнення моральної шкоди, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
В іншій частині рішення залишити без змін..
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий: М.А. Яворський
Судді: Н.В. Ігнатченко
О.П. Коцюрба