Семенівський районний суд Полтавської області                     

 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 2-а-2139/11  

       01.08.2011                                                                           смт. Семенівка

        Суддя Семенівського районного суду Полтавської області  Любицький В.О., розглянувши в порядку скороченого провадження, адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

       Позивач 08.04.2011 року звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити  строк для звернення до суду з вимогами визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги за відповідні періоди з 01.01.2006 року по день розгляду справи в суді і зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»за вказані періоди.

       Позовні вимоги підтверджуються: пенсійним посвідченням з відміткою «дитина війни»та іншими матеріалами справи.

      Відповідачем  було подано до суду  заперечення  протягом  строку, передбаченого ч.3 ст.183-2 КАС України.

      При прийнятті постанови суд керувався: ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року; ст.ст.10, 28, 81 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; ч.2 ст.19, ст.152 Конституції України; ст.2, ч.2 ст.5, ч.1 ст.94 КАС України.

      Оцінивши повідомлені позивачем  обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав  для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

      Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є  обгрунтованими та відповідно такими, що підлягають  частковому  задоволенню.

При вирішенні позову суд враховує положення ст.99 КАС України, якими встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється  з дня, коли особа дізналась  або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

       Позивач звернулася до суду з даним позовом 08.04.2011 року. Суд вважає позовні вимоги, що підлягають до задоволення, зараховувати за строком позовної давності в шість місяців до дня звернення до  суду позивача та після цього до дня винесення даного судового рішення.

Причини пропуску строку звернення до суду позивачем суд вважає не поважними  щодо позовних вимог , заявлених  поза межами  шестимісячного строку звернення до суду.

      Суд також бере до уваги той факт, що відсутність бюджетного фінансування для передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії , не може бути причиною невиконання покладених на Управління Пенсійного фонду України зобов»язань, оскільки реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин  нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

При вирішенні даного позову суд вважає за необхідне задоволити  позовні вимоги позивача в межах шестимісячного строку звернення до суду , визначеного ст.99 КАС України. При цьому судом по справі не встановлено поважних причин  його пропуску.

          Крім того, у зв»язку  з набранням чинності з 19.06.2011 року Законом України «Про внесення змін до Закону України  «Про державний бюджет України на 2011 рік «№ 3491-VІ від 14.06.2011 року, яким доповнено Прикінцеві положення Закону пунктом 4 щодо встановлення в 2011 році положень ст. статті 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни «, які застосовуються  у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України , виходячи  з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України  на 2011 рік, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення до дня набрання чинності  зазначеного Закону, а саме до 18.06.2011 року включно.

          В зв»язку з викладеним позов підлягає  частковому  задоволенню.

        Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

       Позовні вимоги  ОСОБА_1    - задоволити частково.

       Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області щодо не нарахування та не виплати в повному об»ємі ОСОБА_1  державної соціальної допомоги в розмірі 30% як дитині війни.

       Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Семенівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період: з 08.10.2010 року по 18.06.2011 року включно з урахуванням фактично проведених виплат.

       Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за період: з 08.10.2010 року по 18.06.2011 року включно.

       Копію постанови направити сторонам відповідно до ч.7 ст.183-2 КАС України.

       Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом  10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий- підпис

«З оригіналом згідно «

Суддя Семенівського районного суду

Полтавської області                                                            В.О.Любицький