Справа № 22-264/2008 Головуючий в 1 інстанції: Березень Ю.В.
Доповідач: Демянчук С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2008 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Григоренка М.П.
при секретарі: Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного підприємства „Відродження”, колективу співвласників колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства „Акціонерне товариство „Нива”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання права власності на приміщення коренеплодосховища.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного підприємства „Відродження”, колективу співвласників колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства „Акціонерне товариство „Нива”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання права власності на приміщення коренеплодосховища відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим, таким, що підлягає скасуванню через неправильне застосування норм матеріального права і невідповідності висновків суду обставинам справи.
Вказує, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 328 ЦК України, а саме не прийнявши до уваги його аргументи, безпідставно відмовивши у задоволенні його позову про визнання права власності на приміщення коренеплодосховища.
Зазначає, що документи, які, на думку суду, не заслуговують на увагу існують, ніхто недійсними їх не визнавав, не оспорював рішення пайовиків. Таким чином, Сарненський районний суд Рівненської області порушив нормативно-правові акти, які регламентують питання переходу права власності на будівлі, споруди та інші об”єкти нерухомості.
Крім цього, вказує, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що рішення про передачу йому приміщення коренеплодосховища прийняв неуповноважений орган, оскільки саме пайовики - колишні члени АТ „Нива” с. Кисоричі Рокитнівського району Рівненської області передали йому у власність приміщення коренеплодосховища по АДРЕСА_1.
Просив скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення коренеплодосховища по АДРЕСА_1, яке було йому передане сільськогосподарським приватним підприємством „Відродження” с. Кисоричі Рокитнівського району Рівненської області в рахунок заборгованості по заробітній платі і майнового паю.
В судовому засіданні ОСОБА_1, його представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник відповідача, представник третьої особи апеляційну скаргу не визнали, вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного підприємства „Відродження”, колективу співвласників колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства „Акціонерне товариство „Нива”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання права власності на приміщення коренеплодосховища суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством - правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників, яке не приймалося.
Статтями 317, 319, 321 ЦК України визначені поняття змісту, здійснення та захисту права власності.
Позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів, що сільськогосподарське приватне підприємство "Відродження" на час оформлення документів про передачу йому майна являлось повноправним власником спірного приміщення коренеплодосховища з усіма правомочностями власника, в т. ч. щодо розпорядження майном, і що воно рішенням зборів співвласників було уповноважене відчужувати йому це приміщення шляхом виділення його в натурі зі складу пайового фонду.
Посилання позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_4 на факт набуття власності на спірне приміщення на підставі рішення комісії по врегулюванню майнових відносин підприємства від 16 травня 2005 року, акту прийому-передачі від 16 травня 2005 року та накладної № 133 від 17 травня 2005 року в рахунок заборгованості по заробітній платі та майнового паю, не заслуговують на увагу, оскільки вказані акти були оформлені за відсутності умов, обов'язковість дотримання яких в даному випадку прямо передбачена законом для можливості набуття права власності на майно шляхом його виділення із пайового фонду співвласників колективного підприємства.
Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з”ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов”язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду ОСОБА_1 суду не надав.
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з"ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий : Буцяк З.І.
Судді : Демянчук С.В.
Григоренко М.П.