Справа № 22-96/2008р. Головуючий в 1 інстанції: Власик Н.М.
Доповідач: Демянчук С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2008 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Оніпко О.В.
суддів: Демянчук С.В., Григоренка М.П.
при секретарі:Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2007 року по справі за позовом спільного українсько-чеського підприємства „PST Україна” до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача - Рівненський відділ Державної виконавчої служби, приватний нотаріус Гощанського районного нотаріального округу ОСОБА_3, Рівненська філія державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу адміністративної будівлі та складу від 12 січня 2007 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено.
Договір купівлі-продажу адміністративної будівлі та складу, належних СП „PST Україна”, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між СП „PST Україна” та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Гощанського нотаріального округу ОСОБА_3 12 січня 2007 року та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1 визнано недійсним.
Зобов”язано СП „PST Україна” та ОСОБА_2 повернути отримане за договором купівлі-продажу від 12 січня 2007 року.
Не погодившись з вказаним рішенням суду представник відповідача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що вказане рішення суду винесено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню.
Вказує, що є недостовірним висновок суду про те, що віділ Державної виконавчої служби у м. Рівне виконав всі вимоги Закону України „Про виконавче провадження та інструкції „Про проведення виконавчих дій” - повідомлення про накладення арешту на майно не було своєчасно направлено в РФ „Інформаційного центру”Міністерства юстиції України”, не проконтрольовано виконання постанови про накладення арешту від 24 листопада 2006 року.
Просив скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2007 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові СП „PST Україна” до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача - Рівненський відділ Державної виконавчої служби, приватний нотаріус Гощанського районного нотаріального округу ОСОБА_3, Рівненська філія державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції про визнання недійсним договору купівлі-продажу адміністративної будівлі та складу від 12 січня 2007 року.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представник Рівненської філії державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції вважає апеляційну скаргу обгрунтованою.
Представники позивача апеляційну скаргу не визналаи вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Представник Рівненського відділу Державної виконавчої служби вважає апеляційну скаргу безпідставною.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Предметом спору є договір купівлі-продажу адміністративної будівлі та складу, належних СП „PST Україна”, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, від 12 січня 2007 року між СП "Р8Т Україна" в особі генеральногодиректора Лінника В.П. та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Гощанського районного нотаріального округу ОСОБА_3,
Визнаючи вказаний договір купівлі-продажу недійсним, суд першої інстанції виходив зі встановлених обставин того, що генеральним директором СП " Р8Т Україна" Лінником В. П. 12 січня 2007 року був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна , належного підприємству , всупереч забороні щодо його відчуження , а тому відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України вказаний правочин має бути визнаний недійсним , оскільки хоча недійсність такого правочину прямо не встановлена законом , однак позивачем ,який є заінтересованою стороною , заперечена його дійсність на підставах , встановлених законом .
Такою підставою є заборона відчуження майна належного позивачеві і тому договір купівлі - продажу від 12.01. 2007 року відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України визнано недійсним
Колегія суддів вважає, що зазначений висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.
Так з матеріалів справи вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4364 від 12. 05. 2006 року про стягнення з товариства СП "Р8Т Україна" на користь ОСОБА_4 209569 грн.16 коп. державним виконавцем Коваль В.П. 24. 11. 2006 року була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони відчуження , яка була надіслана 8.12.2006 року реєстратору в Єдиному реєстрі реєстрації об'єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2. Факт вручення рекомендованого листа за вказаною адресою підтверджується повідомленням Рівненської дирекції поштамту за № 27 від 8.02. 2007 року. Постанова АН 002971 від 7. 02. 2007 року про накладення арешту на нерухоме майно позивача була винесена повторно після отримання інформації про відсутність реєстрації заборони відчуження на підставі постанови від 24.11.2006 року.
Таким чином, державним виконавцем були виконані належним чином дії , передбачені ЗУ " Про виконавче провадження " , які спрямовані на виконання рішення суду шляхом накладення арешту на майно і заборони його відчуження .
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність такої заборони в Єдиному реєстрі заборон, судом не розглядається як підстава для відмови в задоволенні позову , оскільки суду надані докази того , що генеральному директору СП " Р8Т Україна " Ліннику В. П. було достовірно відомо про існування такої заборони , що підтверджується його заявами відділу державної виконавчої служби у м. Рівне від 9 січня 2007 року № 05-21/ 01. 07./а.с.85,86/ про зняття арешту зі всього майна підприємства окрім арешту , накладеного на майно ТзОВ "Острозька друкарня" яке також належить СП " Р8Т Україна " і якого, на думку Лінника В. П., було б достатньо для повного погашення боргу по виконавчому листу № 204364 від 12. 05. 2006 року. Разом з тим, не дочекавшись вирішення вказаних заяв, які відповідно надійшли до Рівненського міського ДВС відповідно 11 та 12.01.2007 року, генеральним директором СП " Р8Т Україна" Лінником В. П. 12 січня 2007 року, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна , належного підприємству , всупереч забороні щодо його відчуження .
Окрім того, постанова від 24. 11. 2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони відчуження позивачем ні на час її винесення, ні в подальшому не оспорено, що не дає підстави вважати її незаконною.
Щодо даних висновків, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція.
Відповідно до Закону " Про виконавче провадження" арешт майна полягає у його описі, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користуватися ним. Арешт на майно може накладатися державним виконавцем, в тому числі, винесенням постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що і було в даному випадку відповідно до вимог вказаного Закону зроблено державним виконавцем. Види, обсяг і строк обмеження встановлюється державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх суттєвих обставин А, оскільки, в даному випадку для з"ясування обсягу майна. яке належить боржнику, до його опису, і та до встановлення його вартості, державний виконавець обгрунтовано виніс постанову про накладення арешту на майно СП ТОВ "Р5Т Україна", як боржника за виконавчим листом.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з”ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов”язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду представник відповідача суду не надав.
Окрім того, з матеріали справи беззаперечно вбачається, що 13.12.2006 року загальними зборами учасників СП ТОВ "Р5Т Україна", згідно із протоколом, прийнято рішення про визнання фінансово-господарського стану товариства незадовільним та таким, що потребує вжиття негайних заходів для відновлення нормального стану товариства, та прийнято рішення про відкликання генерального директора Лінніка В.П. з займаної посади генерального директора та припинення з ним трудових відносин після проведення зустрічі з ним та заслуховування його пояснень щодо незадовільного фінансово-господарського стану на підприємстві. Вирішено збори учасників провести 15.01.2007 року./а.с.15/.
Таким чином, генеральний директор СП ТОВ "РЗТ Україна" Ліннік В.П. достовірно знаючи, що загальними зборами товариства відкладено розгляд питання про його відкликання із займаної посади на 15.01.2007 року, 12.01.2007 року уклав та підписав спірний договір купівлі-продажу адміністративної будівлі та складу.
Наведені докази в сукупності дають підстави вважати, що генеральний директор СП ТОВ "РЗТ Україна" Ліннік В.П. при укладенні спірного правочину діяв всупереч інтересам СП ТОВ "Р8Т Україна".
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з"ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий : Оніпко О.В..
Судді : Демянчук С.В.
Григоренко М.П.