Справа № 33-227/11 Головуючий у 1 інстанції Стебліна А.В.
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2011 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миронцова В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2011 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого водієм-експедитором у ФОП ОСОБА_2,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Судом ОСОБА_1 був визнаний винуватим в тому, що він, 25 квітня 2011 року о 21 год. 10 хв. в м. Чернігові, по вул. Савчука, керував транспортним засобом „ВАЗ-21043”, д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 „А” Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її змінити в частині накладеного на нього стягнення та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу або громадських робіт. Зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. Вказує на те, що при винесенні постанови суд керувався лише інформацією, що містилась в протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому не взяв до уваги його пояснення з приводу того, що 25 квітня 2011 року він не вживав спритних напоїв. Просить зважити на те, що він влаштувався на роботу і призначений вид стягнення позбавить його єдиного джерела фінансування. Крім того, звертає увагу суду на те, що це його перше правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 просив задовольнити його скаргу з наведених в ній підстав та пояснив, що він вживав спритні напої в ніч з 24 на 25 квітня 2011 року, оскільки це було свято, протягом всього дня 25 квітня він спиртних напоїв не вживав. Ввечері його бабусі стало погано і він був змушений відвезти її до лікарні, а коли вони вже повертались додому, то були зупинені працівниками ДАІ. Оскільки він був впевнений в тому, що знаходиться в тверезому стані, то погодився пройти медичний огляд в спеціалізованому закладі, куди доїхав за кермом власного автомобіля. Просив не позбавляти його права керувати транспортними засобами, в зв’язку з тим, що його робота пов’язана з керуванням автомобілем, та врахувати, що це його перше правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.
Вина ОСОБА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 117351 складеного 25 квітня 2011 року на ОСОБА_1 вбачається, що останній 25.04.2011 року керував автомобілем ВАЗ 21049 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 „А” Правил дорожнього руху (а.с.3).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 778 від 25 квітня 2011 року, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп’яніння (а.с.4).
Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд не прийняв до уваги, що він працевлаштувався і його робота пов’язана з керуванням транспортного засобу є безпідставними, оскільки спростовується зазначеними в протоколі судового засідання даними про те, що він на час розгляду справи в суді першої інстанції не працював (а.с.12).
Крім того, посилання апелянта на те, що позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить його єдиного джерела фінансування не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких переконливих доказів того, що ОСОБА_1 є професійним водієм і це є його основна професія останнім не надано, і в суді цей факт не встановлено.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції від 25 червня 2011 року суд при обранні адміністративного стягнення в достатній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, його матеріальний стан, а саме те, що він ніде не працює, прийняв до уваги відсутність обставин, що як пом’якшують, так і обтяжують відповідальність і призначив стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП і є достатнім для виховання ОСОБА_1, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчинення нових правопорушень, тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
За таких обставин постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області В. М. Миронцов