Справа №22-а-248/11Головуючий у І інстанціїРева О.І.
Категорія63Доповідач у 2 інстанції Антоненко
28.07.2011
УХВАЛА
Іменем України
15 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого –судді Антоненко В.І.,
суддів: Гуля В.В., Касьяненко Л.І.,
розглянула у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувсь до суду з позовом про визнання відмови відповідача неправомірною та зобов’язати зробити перерахунок і виплату державної пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ї категорії, інваліду ІІ-ї групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2009 року; виплатити заборгованість по додатковій пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як інваліду ІІІ групи з 01.09.2008 р. по 30.06.2009 р. виплата яких передбачена ст.ст. 49, 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла станом на час звернення до суду (далі Закон №796). Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, І категорії. Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивача визнано інвалідом ІІ групи довічно. Оскільки відповідач виплачує йому вказану пенсію у значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом та відмовляється провести відповідний перерахунок пенсії, просив суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати його здійснити відповідні перерахунки та виплати.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2010 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та з 01.09.2008 р. по 26.06.2009 р. був визнаний інвалідом ІІІ групи по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, а з 26.06.2009 р. йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС довічно. Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Переяславі-Хмельницькому та одержує державну песію та додаткову пенсію по інвалідності.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 49, ч.4 ст. 54, 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на одержання державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком та виплати заборгованісті по додатковій пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому відхилити, а постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді: