Справа №22-ц-4248/11Головуючий у І інстанціїКоцюрба М.П.
Категорія36Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко
27.07.2011
УХВАЛА
Іменем України
13 липня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого: судді Яворського М.А.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Панасюка С.П.
при секретарі : Соловйову А.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 травня 2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про усунення від спадкування, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про усунення від спадкування, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності та просила суд усунути ОСОБА_2, ОСОБА_3 від права на спадкування майна та визнати за нею, як спадкоємцем четвертої черги за законом право на спадкування спірного майна, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 з яким вона перебувала в фактичних шлюбних відносинах. Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,3582 га по АДРЕСА_1 Спадкоємцями першою черги за законом є діти померлого - відповідачі по справі.
Позивачка вказує на те, що протягом 18 років вона проживала разом з ОСОБА_6 однією сім'єю, вела спільне господарство. З вересня 2006 року ОСОБА_6 постійно знаходився в тяжкому фізичному стані в зв'язку з проблемами зі здоров'ям і потребував стороннього догляду. Відповідачі не приймали участі у покращенні становища їхнього батька. В зв’язку з чим ОСОБА_1 вважає, що відповідачі не мають права на спадкування за законом майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_6, оскільки вони, будучи працездатними ухилялись від виконання обов'язку щодо утримання батька, після досягнення останнім похилого віку та після значного погіршення стану його здоров'я.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги повністю.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та необґрунтованими.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою на дане рішення та просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення, з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції було винесено з порушенням норм матеріального права, є незаконним і необґрунтованим, постановленим по неповно та неналежно встановленим, дослідженим та оціненим обставинам справи. Судом не враховано ряд фактичних обставин, внаслідок чого судом невірно зроблено висновки, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Представник відповідачів направив на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу в яких просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає, що рішення суду є обґрунтованим, повним, таким що в ньому відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
В судове засідання суду апеляційної інстанції апелянт не з’явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, до суду направила заяву про перенесення судового засідання на іншу дату, в зв’язку з погіршенням стану здоров’я. До заяви додала довідку з кафедри ортопедії і травматології №1 КМАПО ім.Шупіка від 08 липня 2011 року, де вказано, що ОСОБА_1 проходить лікування терміном три тижні, а саме призначено масаж, лікувальна фізкультура, та вказано дні відвідування - понеділок, четвер, п’ятниця. Засідання призначено на 13.07.2011 року –день тижня середа. Також відсутні дані, що лікування є стаціонарним.
Відповідно до ст. 305 ЦПК України, апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши думку учасників процесу, що з’явились в судове засіданні, ознайомившись з додатками до заяви ОСОБА_1, колегія суддів вважає причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання неповажними. Вважає, що ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, а тому вважає можливим розглядати справу за її відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріалами справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що факт ухилення відповідачів від виконання обов'язку щодо утримання непрацездатного ОСОБА_6 та факт ухилення від допомоги в додаткових витратах, пов'язаних з тяжкою хворобою ОСОБА_6 не знайшов підтвердження в судовому засіданні.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, вимоги апелянта ОСОБА_1 є безпідставними і не обгрунтованими, таким що суперечать вимогам діючого законодавства України та повністю спростовуються з таких правових підстав та доказів, які повно і всебічно були досліджені у суді першої інстанції та містяться у матеріалах справи.
Так судом першої інстанції було встановлено , що 11.05.1974 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 був зареєстрований шлюб , який був розірваний у серпні 1990року на підставі рішення суд.
Від шлюбу подружжя мають дітей: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2); ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3.) .
За час шлюбу ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за спільні сумісні кошти подружжя був придбаний будинок АДРЕСА_1 - на підставі Договору купівлі продажу від 14.01.1989р., який знаходиться на земельній ділянці 0,3582 гам яка була передана у власність на підставі Державного акту серія УІ-КВ № 033712 від 03.06.1999року, що повністю спростовує порушення будь - яких майнових прав на користь апелянта ОСОБА_1
Після розірвання шлюбу між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за згодою сторін, було прийнято рішення, що діти залишаються жити з матір'ю у м. Києві , а їх батько - ОСОБА_6 переїжджає у АДРЕСА_1 та буде приймати активну участь у їх утриманні та вихованні.
У 2001 році діти дізналися від свого батька –ОСОБА_6, що він зустрічається з іншою жінкою - ОСОБА_4 (-Відповідач-3), яка мешкає у с. Забір'я та має за мету одружитися з нею. ІНФОРМАЦІЯ_4, у них народився син - ОСОБА_5, батьком дитини є - ОСОБА_6, а мати - ОСОБА_4
ОСОБА_6 та ОСОБА_4 починаючи з 2002р. стали сім'єю, які спільно проживають, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
У вересні 2006 році, у ОСОБА_6 передчасно та несподівано стався Інсульт. Його було госпвталізовано до Інституту нейрохірургії , що у місті Києві. 21 вересня 2008р. у ОСОБА_6 стався Інсульт в друге. На лікування ОСОБА_8 був доставлений у Боярську районну лікарню. В подальшому ОСОБА_6 було перевезено до Інституту геронтології, що у м. Києві для проведення реабілітаційних заходів. В лютому 2009р. у ОСОБА_6 стався третій інсульт. Для надання невідкладної медичної допомоги та проведення реанімаційних заходів він був доставлений до районної лікарні міста Боярка. А в подальшому до відділення неврології Першої обласної лікарні, що у м.Києві. 17 січня 2010р. у ОСОБА_6 стався четвертий Інфаркт, після якого він був доставлений у реанімаційне відділення Боярської районної лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер у віці 65 років (а.с. 8). Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,3582 га по АДРЕСА_1 Спадкоємцями першою черги за законом є діти померлого –ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 вересня 2010 року (а.с. 69), посвідченого Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 у вигляді житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 в рівних частинах кожний.
Колегія суддів вважає, що апелянтом ОСОБА_1, не було надано будь-якого належного та переконливого доказу, що підтверджував би її твердження, що ОСОБА_2 ОСОБА_3 та. ОСОБА_4 своєю бездіяльністю по відношенню до спадщини ОСОБА_6 порушили норми мораліта норми припису закону, що тягне за собою наслідки передбачені вимогами ч.5 ст. 1224 ЦК України.
Не мають жодного правового підґрунтя та не доведено позивачем ОСОБА_1.) що вона зі своїм чоловіком проживала до дня його смерті однією сім'єю протягом 18 років.
Так в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_6, від 17.09.2002 року, до начальника К-Святошинського РВ про те, що він знає ОСОБА_1. з 1998 року і весь період до 2002 року зберігались ділові відносини, але з березня 2002 року вона тероризує його, здійснює протиправні дії щодо нього (а.с.4650).
Позивач не надала суду ніяких доказів та не довела суду щодо визнання її ОСОБА_1. - спадкоємцем четвертої черги за законом спадкового майна ОСОБА_6
Судом першої інстанції також визначено, що доводи та факти ухилення відповідачів від виконання обов'язку щодо утримання непрацездатного ОСОБА_6 та факт їх ухилення від допомоги в додаткових витратах, повязанних з тяжкою хворобою ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні під час розгляду справи.
Згідно відповіді Забірської селищної ради №186 від 12.04.11р. - 21.01.10р.зареєстровано смерть ОСОБА_6. і видано Актовий запис №2 від 21.01.10р., заявницею на отримання була гр.ОСОБА_4, яка також отримала Довідку на допомогу при похованні №2 від 21.01.10р. та дві Довідки на отримання пенсії померлого - ОСОБА_8., а 16.02.10р. ОСОБА_4 видано довідку №102 про те, що її син ОСОБА_5. був на утриманні його батька -ОСОБА_6
Виходячи з наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно надано оцінку зібраним по справі доказам, рішення суду першої інстанції від 11.05.11р. - є обґрунтованим , так як в ньому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: М.А. Яворський
Судді: Н.В. Ігнатченко
С.П.Панасюк