Справа №22-а-6645/11Головуючий у І інстанціїВерещак А.М.
Категорія63Доповідач у 2 інстанції Семенцов
22.07.2011
УХВАЛА
Іменем України
05 травня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Мережко М.В.,
суддів: Оношко Г.М., Семенцова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області, про зобов’язання провести перерахунок до пенсії особі, яка має статус «діти війни»-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2009 р. позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказував, що відповідач виплачує йому підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв’язку з чим просив зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити недонараховану щомісячну державну соціальну допомогу згідно вимог закону за січень 2006 по травень 2009 роки у сумі 5273, 10 грн. та зобов’язати відповідача надалі нараховувати йому щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2009 р. позов задоволено. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 14 липня 2008 року відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач, який набув статусу дитини війни, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Білоцерковському району Київської області, отримує пенсію за віком, має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте позивачу таке підвищення виплачувалася відповідачем у 2008 р. на підставі постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. в значно меншому розмірі в твердій грошовій сумі, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано задовольнив позов в межах строку звернення до адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. необґрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри підвищень до пенсії дітям війни в твердій грошовій сумі, що суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено розмір надбавки до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком. В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку підвищення. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2009 року - без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ч.5 ст.254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді