1-154/11                  

                                          П О С Т А Н О В А                                   

                                            Іменем України       

 01.07.2011  року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:   головуючого - судді  Рибака І.О., при секретарі Берзіній А.І.., з участю державного обвинувача Куца О.О., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Грузії, грузина, громадянина Грузії, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 в Україні постійного місця проживання не має,  раніше  не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 345, ч.1 ст. 309, ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Грузії, грузина, громадянина Грузії, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 постійного місця поживання в Україні не має,  раніше  не судимого,

  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця Грузії, грузина, громадянина Грузії, освіта базова середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше  не судимого в силу ст. 89 КК УКраїни,

     у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

                                                в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 обвинувачується  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 345, ч.1 ст. 309, ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Адвокат ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи заявив клопотання про направлення цієї справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

Вивчивши матеріали справи, з»ясувавши думку інших учасників процесу, які підтримали клопотання, прокурора, який заперечує проти направлення справи на додаткове розслідування, не вносячи  при цьому конкретних пропозицій щодо подальшого розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність направлення цієї кримінальної справи на додаткове розслідування, виходячи з наступного.  

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює порядок повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження  всупереч вимогам статтей 22 і 64  КПК не були досліджені або були поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильног вирішення справи в т.ч. якщо не були з»ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.                              

Суд вважає, що органом досудового слідства не встановлено з достовірністю особу підсудних ОСОБА_6  та ОСОБА_8. Зокрема, в матеріалах справи відсутній паспорт підсудного ОСОБА_6 . Даних про те, де знаходиться цей документ у справі відсутні, тоді як інші документи, які підтверджують, на думку слідства, особу підсудного є суперечливими. Так, у справі наявні дві засвідчені однією і тією ж посадовою особою Республіки Грузія –заступником директора ДКП МВД Грузії ОСОБА_10  копії довідки, які є різними за формою та змістом (а.с. 78,79,80,81). За обвинувальним висновком ім»я підсудного ОСОБА_6 – ОСОБА_6.  У той же час, в окремих документах його  ім»я вказано як ОСОБА_6 та ОСОБА_6а.с. 80,81,\  . Листи про встановлення особи ОСОБА_6 адресовані заступнику начальника УУР ГУ МВС Максимцю В.С., а тому є незрозумілим яким чином дана переписка отримана слідчим. Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_6 за національністю грузин, але в матеріалах справи є відомості про те, що ОСОБА_6 –вірменин /а.с. 89 \. До справи долучено копії грузинського та ізраїльського паспортів ОСОБА_12, який до даної кримінальної справи не має відношення.  Свідок ОСОБА_13 стверджує, що ОСОБА_6 відбував покарання за вбивство \а.с. 28-35\, але ці відомості слідством не перевірені.                               В матеріалах справи наявний паспорт на ім»я ОСОБА_8 серія та номер 05АВНОМЕР_2 дата отримання –03.07.2006. У той же час з переведеної на російську мову форми № 1, наданою грузинською стороною, вбачається, що  ОСОБА_6 отримав паспорт серія та номер НОМЕР_1 дата отримання –30.07.2006 .  За обвинувальним висновком ім»я підсудного ОСОБА_6  – ОСОБА_6.  У той же час в окремих документах його  ім»я вказано як ОСОБА_6 (а.с. 80,81) .

За таких обставин судом за клопотанням прокурора постановою від 19.05.10 р. та 17.02.11 р. надано слідчому органу судове доручення для встановлення особи підсудних.          В установлений судом строк доручення не виконано, у звзязку з чим судом 25.03.11 року винесено окрему постанову.  Не дивлячись на нагадування суду, постанова на сьогодні  залишилась не виконаною. Враховуючи, що вимоги суду проігноровані. суд 21.04.11 р. вимушений був звернцтись з особистим листом до прокурора м. Києва ( т. 12 а.с. 74-75). Але і це звернення залишилось поза увагою.

          З урахуванням того, що підсудні не визнають себе винними, судом прийнято рішення про повний порядок дослідження доказів. Свідки у справі неодноразово повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, за вказаними в обвинувальному висновку  адресами, але в судові засідання,  не з”являлись, що позбавляє суд можливості своєчасно розглянути справу в установлені законом розумні строки. У звзязку з чим, суд виніс постанову про примусовий привід свідків через органи внутрішніх справ, але  відповідна постанова суду від  04.05.11 р. залишилась не виконаною, про причини невиконання суд, навіть, не повідомлено, що позбавляє суд можливості безпосередньо дослідити докази у справі.                    Суд також вважає, що досудове слідство проведено неправильно , при вчиненні окремих процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень не вірно застосовані, або не застосовані норми кримінально процесуального закону, через які суд не може оцінити окремі докази як належні та допустимі.          Органами досудового слідства не у повній мірі  виконані вимоги ст. ст. 22,64 КПК України, внаслідок чого в справі були  допущені однобічність і неповнота досудового слідства.                                                  Зокрема, потерпіла ОСОБА_15 в судовому засіданні  заявила, що слідчим їй надавався для огляду відеозапис з магазину, але процесуальні документи про ці дії не складались, такий відеозапис не долучений до матеріалів справи як речовий доказ.                               Адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про допит у якості свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які можуть підтвердити алібі ОСОБА_6                                                                                                                        

        Таким чином, з урахуванням необхідності проведення великої кількості слідчих дій, а також, в окремих випадках, здійснення оперативних заходів, заходів, пов»язаних з виконанням міжнародно-правових угод, що не властиво суду, суд вважає неможливим це зробити в ході судового слідства  в т.ч. шляхом надання судових доручень. В ході додаткового розслідування необхідно:

1.Встановити та допитати громадян, які могли б підтвердити алібі підсудних, вказаних в описовій частині постанови.

2. Встановити з достовірністю особу кожного із підсудних, отримавши оригінали чи належним чином засвідчені копії, які б посвідчували їх особу, усунути суперечності в наявних довідках, наданих грузинською стороною. Провести експертизу на предмет дійсності паспорта ОСОБА_6  серія та номер НОМЕР_1.                                        

3. Отримати  належні та достатні дані, які характеризують особу, кожного із підсудних.

  4. В залежності від результатів додаткового розслідування належним чином кваліфікувати дії обвинувачених.                    

          5. Виконати інші необхідні слідчі дії, якіц витікають з описової частини постанови та в залежності від отриманих результатів.

Суд вважає, що оскільки підсудні обвинувачуються у скоєнні злочину за змовою, то виділення справ в окреме провадження є неможливим. У зв’язку з наведеним, керуючись ст.ст. 237, 246 КПК України,-  

                                                    п о с т а н о в и в:          

          Кримінальну справу по обвинуваченню          ОСОБА_6, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 345, ч.1 ст. 309, ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України,  та ОСОБА_9, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повернути прокурору м. Києва на додаткове розслідування.                                                                  Міру запобіжного заходу кожному з підсудних залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з ПВП.                                                            

          Постанова може бути оскарженою до апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом семи діб.

Суддя                                                                                І.Рибак