ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 2-а-2147/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 101                                                                        

18 липня 2011 року

Суддя Володимирецького  районного суду Рівненської області Іванків О.В.  

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до УПСЗН про про стягнення допомоги по догляду за дитиною дор 3-х років,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною, зобов’язання нарахувати допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Відповідач заперечив проти позову, надав письмові заперечення, які долучені до позову.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позов слід задоволити частково, з огляду на таке.    

ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1. Малолітня ОСОБА_2 належить до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується долученою до справи копією посвідчення серії НОМЕР_2.  

Позивачу призначена допомога по догляду за дитиною, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” .

Відповідно до  ст.43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (в редакції, що діяла до 2008 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Відповідно до п.10 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” батькам потерпілих дітей, допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 у відповідності до вимог вказаних нормативних актів має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною в подвійному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, на кожну дитину.

Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI  були внесені зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, а зокрема була виключена ст.43 названого закону, яка передбачала виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму.  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 названі вище зміни внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей зазначених законів, що  визнані неконституційними. Положення статей  відповідних законів, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  вищеназваних рішень, а саме з 22.05.2008року.

Отже починаючи з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, таким чином з часу призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач набула право на отримання цієї допомоги відповідно до вказаної статті, а саме в подвійному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дитини до 6-ти річного віку, на кожну дитину. З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про проведення перерахунку виплаченої допомоги в межах строку позовної давності, а саме з 28 жовтня  2010  року по час розгляду справи судом підлягають задоволенню.  

Також суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у порядку та розмірах, визначених Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не підзаконними нормативними актами.

Враховуючи, що дане право позивача обмежується та заперечується посадовими особами відповідача, у відповідності до ст.162 ч.3 КАС України, суд вважає за необхідне для гарантування дотримання і захисту прав та свобод позивача у сфері його соціального захисту винести постанову про визнання оспорюваного права.  

Одночасно суд констатує, що право позивача на отримання державної соціальної допомоги не обмежене у часі, і продовжує існувати після розгляду справи судом та визначених строків проведення перерахунку, до припинення виплати допомоги у зв’язку із досягненням дитиною трирічного віку або з інших передбачених чинним законодавством підстав.

 Доводи відповідача про те, що відсутня затверджена законодавством величина прожиткового мінімуму, який приймається до уваги при нарахуванні державних допомог сім’ям з дітьми, не заслуговують на увагу суду і спростовуються наступним.

Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, державна допомога сім’ям з дітьми та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом. Оскільки величина прожиткового мінімуму для кожної вікової та соціальної групи, в т.ч. і для неповнолітніх та малолітніх осіб, щорічно визначається Законами України на відповідні часові періоди, посилання відповідача на відсутність законодавчо визначеного розміру прожиткового мінімуму є безпідставною.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України» та «Бурдов проти Росії» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу державної допомоги у встановленому законом розмірі. У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині визнання бездіяльності незаконною та зобов’язати відповідача вчинити дії, спрямовані на поновлення порушеного права позивача, як це передбачено пп..1, 2 ч.2 ст.162 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації призначити та виплачувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років на кожну дитину.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрції (34300, вул. Соборна, 23, смт.Володимирець Рівненської області) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по державній допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з  28 жовтня 2010 року по 18 липня 2011 року, з врахуванням  виплат, проведених протягом цього часу та зміни розміру прожиткового мінімуму.

Визнати право ОСОБА_1 на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, до припинення виплати допомоги у зв’язку із досягненням дитиною трирічного віку або з інших передбачених чинним законодавством підстав.  

Звільнити відповідача від сплати судового збору у відповідності до ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Постанова суду, крім випадків її апеляційного оскарження, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:                                                                          Іванків О.В.