Судове рішення #17078281


Справа №11-392/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Кондратенко

Категорія -  Службова недбалість Доповідач - Борсай


                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Борсая В. М.,

суддів -  Олійника  В. Б.,  Сахнюка  В. Г.,

з участю прокурора -     Мусіяки В.В.

представника цивільного

відповідача – ОСОБА_1

  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, представника цивільного відповідача ТОВ ?Севаш? ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2011 року, якою 

   ОСОБА_5, 1968 року народження, раніше не судимий, директор товариства з обмеженою відповідальністю ?Севаш? в м. Суми,

  

  звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі Закону України ?Про амністію? від 12 грудня 2008 року.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишені без розгляду.

   

ВСТАНОВИЛА:

   Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що у травні 2005 року він, будучи директором ТОВ «Севаш» в м. Суми, придбавши у приватного підприємства ?ОСОБА_7? обладнання і технічні умови на виготовлення теплоізоляційних плит «Юніпор» та сировину для виробництва, не маючи узгодженого та сертифікованого регламенту на проведення теплоізоляційних робіт, висновків санепідеміологічної експертизи на сировину, узгодженого технологічного регламенту на техобладнання, разом з працівниками товариства у період з 3 по 4 серпня 2005 року за допомогою газорідної установки «ГРУ» і пінопласту на замовлення ОСОБА_2, виконали роботи по теплоізоляції будинку по АДРЕСА_1.

Своїми діями, які виходили за межі наданих йому прав та повноважень, ОСОБА_5 порушив вимоги Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя», що призвело до зараження атмосферного повітря в приміщеннях зазначеного будинку формальдегідом - шкідливою газоподібною сполукою, концентрація якої в різних кімнатах будинку перевищувала у 120 — 113,33 рази гранично допустимої норми.

Зазначена обставина спричинила шкоду здоров’ю мешканців вказаного будинку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Перевищення формальдегіду у повітрі домоволодіння, похідних хімічних речовин у вигляді фенолів та їх шкідлива дія призвели до захворювань у потерпілих органів дихання, зору, нервової системи, появи нових і загостренню старих хвороб, які у відношенні до потерпілих ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_6, згідно висновку судово-медичної експертизи, є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

Також у зв’язку з необхідністю проведення ремонтних робіт по усуненню наслідків зараження будинку шкідливими речовинами, згідно висновку будівельно-технічної експертизи, необхідні мінімальні затрати у сумі 91126 грн., що у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

30 липня 2008 року ОСОБА_5 органами досудового слідства було пред’явлено обвинувачення за ст. ст. 365 ч. 3, 275 ч. 2 КК України.

Постановою прокурора від 2 березня 2009 року обвинувачення ОСОБА_5 було змінено на ч. 2 ст. 367 КК України, а інкримінування йому злочину за ч. 2 ст. 275 КК України з обвинувачення виключено.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2011 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії, а провадження у справі закрито.

В поданій апеляції потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому мотивують свої вимоги тим, що суд порушив вимоги ст. 277 КПК України та права потерпілих, які підтримували обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі, але судом їм не було надано можливості висловити свою думку щодо пред’явленого обвинувачення, оскільки не було дебатів.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в поданій апеляції, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що оскільки потерпілі по справі підтримували обвинувачення за ч. 2 ст. 275, ч. 3 ст. 365 КК України і не погодилися з думкою прокурора про перекваліфікацію дій ОСОБА_5 на ч. 2 ст. 367 КК України, суд повинен був постановити вирок відносно останнього за ч. 2 ст. 367 КК України та звільнити підсудного від кримінальної відповідальності.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_1 в поданій апеляції просить постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2011 року в частині відмови в задоволенні його клопотання про зняття арешту з майна товариства у вигляді нежитлового приміщення по вулиці Харківській, 22 в м. Суми змінити та скасувати заходи забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації у вигляді арешту нерухомого майна ТОВ «Севаш», накладеного органами досудового слідства.

Вислухавши доповідь судді, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які подану апеляцію підтримали, представника цивільного відповідача ОСОБА_1 з проханням змінити постанову та скасувати заходи забезпечення цивільного позову, ОСОБА_5 про те, що від кримінальної відповідальності він звільнений правильно, думку прокурора  про підтримку апеляції прокурора та потерпілих, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають задоволенню, а в задоволенні апеляції представника цивільного відповідача необхідно відмовити виходячи із наступного.

За змістом ст. ст. 374, 370 КПК України, апеляційний суд скасовує постанову і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення постанови, зокрема істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Відповідно до ст. 277 КПК України у разі зміни прокурором у суді пред’явленого особі обвинувачення копії постанови, в якій формулюється нове обвинувачення і наводяться мотиви прийнятого рішення, мають бути вручені прокурором потерпілому. Якщо в цій постанові порушується питання про застосування кримінального закону, яким передбачено відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд роз’яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі і вказана думка потерпілого щодо нового обвинувачення має бути зафіксована у протоколі судового засідання.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, прокурор у судовому засіданні 2 березня 2009 року змінив обвинувачення підсудному ОСОБА_5 і запропонував суду визнати його винним за ч. 2 ст. 367 КК України замість ч. 3 ст. 365 КК України та від обвинувачення за ч. 2 ст. 275 КК України відмовився взагалі, при цьому потерпілі висловили бажання підтримувати обвинувачення підсудного у раніше пред’явленому обсязі.

З огляду на п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України ?Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів?, № 13 від 2 липня 2004 року, у разі відмови прокурора від обвинувачення, суд роз’яснює потерпілому його право вимагати продовження розгляду справи і підтримувати обвинувачення і за таких обставин думка потерпілого є пріоритетною для суду, оскільки, при незгоді з прокурором потерпілий бере функцію обвинувачення на себе і розгляд справи продовжується, а лише при згоді потерпілого з прокурором суд повинен справу закрити.

Згідно з матеріалами справи, суд першої інстанції прийняв рішення про закриття кримінальної справи без участі потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та при наявності заяви останнього про перенесення розгляду, а крім того, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та вказавши, що останній обвинувачується за ч. 2 ст. 367 КК України, суд у постанові не навів мотивів, за яких він не погоджується з обвинуваченням, яке підтримували потерпілі, чим допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Інші доводи, викладені в поданих апеляціях, зокрема в частині правильності прийнятого судом  рішення щодо цивільного позову і його забезпечення, відшкодування завданої злочином шкоди підлягають перевірці судом під час нового судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 362, 367, 377 КПК України, колегія суддів,

  

УХВАЛИЛА:

  Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, - задовольнити.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 квітня 2011 року, якою ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України ?Про амністію? від 12 грудня 2008 року, - скасувати у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Апеляцію представника цивільного відповідача залишити без задоволення.



   

СУДДІ:


Борсай В. М.        Олійник В. Б.         Сахнюк В. Г.




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація