Справа  2-490/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "22" липня 2011 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

          головуючий, суддя                                                  Сухоруков А.О.,

          за участю секретаря                                                            Сядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Самарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування Самарської районної у м.Дніпропетровську ради,  про оспорювання батьківства,

в с т а н о в и в :

04 листопада 2011 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про виключення актового запису про батьківство.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07 серпня 1982 року уклав шлюб із відповідачем ОСОБА_2 Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між ними було розірвано 19 листопада 1999 року на підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська, після чого він переїхав проживати до міста Черкаси де працював до 2003 року.

Наприкінці 2009 року, відповідач ОСОБА_2 звернулася за місцем його роботи із вимогою надати їй новорічні подарунки для малолітніх дітей: ОСОБА_5 і ОСОБА_6, на підтвердження чого надала свідоцтво про народження останніх, де він був записаний як батько.

Зазначає, що не є біологічним батьком малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, оскільки з січня 1999 року шлюбні стосунки із відповідачем припинено.

На підставі викладеного, позивач просить суд виключити з актового запису про народження ОСОБА_5 запис про його батьківство, виключити з актового запису про народження ОСОБА_6 записи про його батьківство, зобов’язати Самарський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції внести вказані зміни в актовий запис про народження дітей (а.с.а.с. 5-7).

10 березня 2011 року позивач вніс уточнення до позовної заяви, замінивши в прохальній частині позову вимогу про зобов’язання Самарський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції внести вказані зміни в актовий запис про народження дітей, вимогою про покладення обов’язку на Самарський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції внести відповідні запису в актові записи про народження дітей, виключивши запису про нього, як про батька (а.с.а.с. 28-30).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, обґрунтувавши позов з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд задовольнити позов. Позивач стверджував, що не є батьком малолітніх дітей, шлюбні стосунки із відповідачем припинив в 1999 році, відповідач без його відома внесла про нього, як про батька, відповідні відомості в актові записи про народження.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, просила суд в задоволенні позову відмовити. При цьому, відповідач визнала, що в дійсності ОСОБА_1 не є біологічним батьком малолітніх дітей, однак ця обставина йому була відома, оскільки він неодноразово відвідував її, зокрема в 2000 році та 2001 році, надавав їй матеріальну допомогу, зокрема і на виховання цих малолітніх дітей, подарував при народженні подарунки. Вона розповіла йому про те, що він не є батьком дітей, однак зареєстрований як батько, на що позивач заперечень на той час не мав.

Представник третьої особи, Самарського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, в судове засіданні на слухання по справі не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що за рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 1999 року шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 07 серпня 1982 року Відділом записів актів громадянського стану Самарського району м. Дніпропетровська, було розірвано (а.с.а.с. 8-9).

Цим же судовим рішенням було встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено в 1999 році, що у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягає.

Свідоцтво про розірвання шлюбу було видане ОСОБА_1 18 липня 2006 року і із його змісту слідує, що в Книзі реєстрації розірвань шлюбу відповідний актовий запис було зроблено лишень 26 листопада 2002 року під номером 307 (а.с. 10).

У відповідності до ст. 44 КпШС Української РСР, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Тобто шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 офіційно було припинено 26 листопада 2002 року, шлюбні стосунки були припиненні в 1999 році.

Із запису акта про народження № 274 від 03 серпня 2001 року вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року, його батьком записано позивача, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідача записано матір’ю малолітньої дитини (а.с. 36).

Із запису акта про народження № 240 від ІНФОРМАЦІЯ_10 року вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 року, його батьком записано позивача, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідача записано матір’ю малолітньої дитини (а.с. 35).

Обласним комунальним закладом «Бюро судово-медичної експертизи» було проведено судово-медичну експертизу, про що складено висновок експерта № 116 від 15 липня 2011 року із якого слідує, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, не може бути біологічним батьком малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 року, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.а.с. 51-59).

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із дослідженими в судовому засіданні доказами, суд доходить до наступного.

У відповідності до ст. 136 Сімейного кодексу України:

1. Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

2. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

3. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

4. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

5. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

6. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 26 листопада 2002 року, однак шлюбні стосунки між ними припинено в 1999 році, що встановлено рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 1999 року і доказування не підлягає.

В судовому засіданні власне сама відповідач не заперечувала, що відповідач не є біологічним батьком малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що також було додатково підтверджено судовою генетично-молекулярною експертизою.

Однак, відповідач заперечувала проти позову з тих підстав, що при реєстрації народження дитини, позивачу було відомо про те, що про нього, як про батька, будуть внесені відповідні записи в актові записи про народження дітей.

В силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстав своїх вимог так і заперечень.

В судовому засіданні не було підтверджено того факту, що в дійсності позивач знав про ту обставину, що під час реєстрації дітей він буде зареєстрований як їх батько. Навпаки, відповідач сама пояснила, що позивач не був присутній при реєстрації дітей, а отже свою згоду на внесення запису про його батьківство не надавав.

За таких обставин, враховуючи відсутній біологічний зв'язок між малолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з однієї сторони, та позивачем ОСОБА_1 з іншої сторони, суд доходить висновку про необхідність задовольнити позов позивача в повному обсязі, виключивши відомості про його батьківство з актових записів про народження ОСОБА_5 ат ОСОБА_6.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 136 СК України, ст. ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 130, 208, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виключити із запису акта про народження, зробленого Відділом реєстрації актів громадянського стану Самарського районного управління юстиції м.Дніпропетровська за № 274 від 03 серпня 2001 року, дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, запис про батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Виключити із запису акта про народження, зробленого Відділом реєстрації актів цивільного стану Самарського районного управління юстиції м.Дніпропетровська за № 240 від ІНФОРМАЦІЯ_10 року, дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, запис про батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Виконання рішення про виключення записів про батьківство покласти на Самарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, понесені ним судові витрати по справі за проведення молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 5416,32 грн., судового збору у розмірі 17,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., загалом 5553 (п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят три) грн. 32 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                            А.О. Сухоруков