Справа № 1-41, 2007 року

                ВИРОК

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року                                   Ставищенський  районний суд Київської області в складі:

головуючого -  судді:                               Галича Ю.М.,                                                                                                                                                                                                                                                       

при секретарі:                                           Коротун Г.І., 

за участю прокурора:                                Калітенка С. О., 

захисника:                                                     ОСОБА_1, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Холмський Абінського району Краснодарського краю Російської федерації, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, освіта повна загальна середня, не працюючого, раніше не судимого,  за ст. 307 ч. 2 КК України, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта повна загальна середня, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, - 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 20 січня 2007 року, близько 22 години, знаходячись поблизу бару в с. Плоске Таращанського району Київської області безкоштовно отримав від ОСОБА_4 подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, яка знаходилася в паперовому згортку. Вказаний згорток ОСОБА_2 почав незаконно зберігати при собі з метою збуту та на мотоциклі перевіз в с. Іванівка Ставищенського району.

22 січня 2007 року, близько 16 години, ОСОБА_2, знаходячись на дамбі ставка, що між селами Богатирка та Іванівка Ставищенського району Київської області, незаконно безоплатно збув ОСОБА_3 подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, щоб той міг вжити цю речовину шляхом паління. А 2 лютого 2007 року, близько 15 години 20 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись по місцю свого проживання, в будинку АДРЕСА_2, добровільно видав працівникам міліції подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, яка знаходилася в паперовому згортку в кишені його куртки.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 436 від 19.02.2007 року представлена на експертизу подрібнена рослинна маса зеленого кольору, добровільно видана ОСОБА_3, є особливо небезпечним наркотичним засобом - висушеним канабісом масою 9,5 г.

Також, 2 лютого 2007 року, близько 17 години, ОСОБА_2, знаходячись по місцю свого проживання, в будинку АДРЕСА_1, добровільно видав працівниками міліції подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору у висушеному стані, яка знаходилася в паперовому згортку в його кімнаті і яку він незаконно зберігав з метою збуту.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 436 від 19.02.2007 року представлена на експертизу подрібнена рослинна маса зеленого кольору, добровільно видана ОСОБА_2, є особливо небезпечним наркотичним засобом - висушеним канабісом масою 0,2 г.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і показав, що проживає в АДРЕСА_1 разом зі своєю бабою. В с. Іванівка та в с. Богатирка проживають друзі ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Так втрьох раніше їздили відпочивати в с. Плоске Таращанського району на мотоциклі МТ-10, який зібрали разом з ОСОБА_5 В с. Плоске познайомилися з хлопцем на ім'я ОСОБА_4 і на нього усі казали „ОСОБА_4”. Той запропонував пригоститися коноплею, але відмовився, бо коноплі не вживав. Їздили в с. Плоске часто, а востаннє їздили 20.01.2007 року і тоді теж відпочивали з ОСОБА_4. Того вечора, близько 22 години, коли вийшли з бару, щоб покурити, то ОСОБА_4 дав пакунок, в якому знаходилася подрібнена конопля. Взявши цей пакунок, бо вирішив спробувати покурити коноплю. Потім поїхали додому і пакунок з коноплею зберігав при собі, а хлопці про це нічого не знали, бо їм не казав. 22.01.2007 року, близько 15 години, до додому прийшов ОСОБА_5 і на мотоциклі поїхали до ОСОБА_3 в с. Богатирку, де запропонував хлопцям покурити коноплю, яку отримав від ОСОБА_4. Потім втрьох поїхали на дамбу ставка, що між селами Іванівка та Богатирка, де з поліетиленової пляшки виготовили саморобний пристрій для куріння коноплі і покурили її. Потім дістав з кишені коноплю, що була в паперовому згортку, і відсипав ОСОБА_3 жменю коноплі, а залишки коноплі в паперовому згортку поклав до кишені. Після цього поїхали до магазину в с. Іванівка, де розпрощалися з ОСОБА_3 та поїхали по домам. 02.02.2007 року, близько 17 години, до додому прийшли працівники міліції, на запитання яких добровільно видав залишки подрібненої коноплі, що була в згортку і лежала на шафі у кімнаті. Цю коноплю працівники міліції опечатали та вилучили. Умислу на збут, тобто передачу коноплі, він не мав, а коли брав коноплю у ОСОБА_4, то хотів лише спробувати покурити.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і показав, що проживає в АДРЕСА_2, разом з матір'ю ОСОБА_6 у будинку ОСОБА_7, за якою доглядають і цей будинок належить останній. В с. Іванівка проживають двоє знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_5, з якими навчався в школі і зараз підтримує стосунки. 22 січня 2007 року, близько 16 години, до додому на мотоциклі приїхали ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і хтось із хлопців, хто саме не пам'ятаю, запропонував покурити коноплю, на що погодився. Потім разом поїхали в с. Іванівка, так як потрібно було в магазин. По дорозі в с. Іванівка зупинились біля дамби ставка, що між селами і там знайшли поліетиленову пляшку, з якої виготовили пристрій для куріння коноплі („бульбулятор”). Тоді ОСОБА_2 дістав з якоїсь кишені газетного згортка, в якому знаходилась суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, тобто конопля. Частину цієї коноплі скурили, а потім з тої частини, що залишилась, ОСОБА_2 відділив йому жменю коноплі, яку поклав до кишені своїх штанів і поїхали до магазину, де з хлопцями розпрощався. Коли повернувся додому, то витрусив коноплю з кишені в паперовий згорток і той згорток поклав у кишеню куртки, маючи намір пізніше спробувати курити, але про ту коноплю забув і конопля знаходилась у кишені спортивної куртки. 02 лютого 2007 року, близько 15 години 20 хвилин, до додому приїхали працівники міліції і запитали чи є наркотичні засоби і відповів, що є та добровільно видав з кишені куртки паперовий згорток, в якому знаходилась подрібнена конопля. Цей згорток працівники міліції помістили в поліетиленовий пакет, який зав'язали нитками, кінці ниток скріпили смужками паперу з відбитками печатки Ставищенського РВ „Для довідок”, а потім вилучили. Коноплю зберігав, щоб курити, мети її продажу не мав, а не скурив, бо забув про неї. Коноплю курив лише два рази і не сподобалось і після 22.01.2007 року її не вживав.

У вчиненому підсудні щиро каються, просять суворо не карати.

Покази підсудних відповідають фактичним обставинам справи, які ними та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає  викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні  обставини справи, суд вважає, що вина підсудних знайшла своє підтвердження в суді і дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 307 ч. 2 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберіганні з метою збуту, а також збут особливо небезпечного наркотичного засобу, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 309 ч. 1 КК України, як незаконне придбання та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, судом визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та те, що він є сиротою.

Обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлені.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної  відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та враховуючи його тяжкий сімейний стан, оскільки він є сиротою, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним із застосуванням умов ст. 69 КК України, призначивши йому більш мяке покарання ніж передбачено законом, у вигляді штрафу без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3, судом визнає  його щире  каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 судом не встановлені.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної  відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним із застосуванням умов ст. 69 КК України, призначивши йому покарання більш мяке ніж передбачено законом, у вигляді штрафу бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Із підсудних слід стягнути витрати, понесені на проведення експертних досліджень в сумі 139 гривень 49 копійок на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області відповідно до ст.  93 КПК України.

Речові докази: подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору, вагою 9,5 г та 0,2 г, слід знищити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81  КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 307 ч. 2 КК України та призначити покарання, із застосуванням умов ст. 69 КК України, у вигляді  штрафу в розмірі 30( тридцяти ) неоподатковуваних мінімумів громадян тобто 510 ( п'ятсот десять) гривень без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.             

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 309 ч. 1 КК України та призначити покарання, із застосуванням умов ст. 69 КК України, у вигляді  штрафу в розмірі 30( тридцяти ) неоподатковуваних мінімумів громадян тобто 510 ( п'ятсот десять) гривень без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.              

Речові докази: подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору, вагою 9,5 г. та 0,2 г., знищити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати на проведення судово-хімічної експертизи в сумі 139 (сто тридцять) дев'ять гривень 49 копійок. Вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713, рахунок   № 3522002000460 УДК в Київській області, МФО 821018; призначення платежу - для зарахування НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області за експертизу, в тому числі ПДВ.

Вирок може бути оскаржено до  Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

Суддя