Справа № 1-7, 2007 року.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   17 січня 2007  року                Ставищенський районний суд Київської області в складі:

               головуючого:                            Галича Ю.М.,

              при секретарі:                            Коротун Г.І.,

  за участю прокурора:                            Калітенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого за вироками: Київського обласного суду від 20 листопада 1991 року за ст.ст. 17, 117 ч.3, 118 ч.2, 42 КК України до позбавлення волі строком 5 років, Жашківського районного суду Черкаської області від 20 червня 2002 року ст.ст. 185 ч.3, 15, 185 ч.3, 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 2 місяці, Жашківського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2003 року за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 4  роки , в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2006 року, близько 23 годин 30 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в смт. Ставище Київської області разом з  ОСОБА_2, групою осіб вчинили хуліганські дії щодо родини ОСОБА_3. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до будинку по АДРЕСА_2, де проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після чого шляхом вільного доступу, проникли всередину будинку, де ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та зневажаючи встановлені норми поведінки, безпричинно, із хуліганських спонукань, розбив плафони ламп у будинку та став наносити ОСОБА_3 удари руками по різних частинах тіла, а потім, діючи з особливою зухвалістю, стягнув останнього з ліжка на підлогу та продовжував наносити удари ногами по різних частинах тіла.

В цей час ОСОБА_2, знаходячись в іншій кімнаті будинку, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та зневажаючи встановлені норми поведінки, безпричинно, із хуліганських спонукань  діючи з винятковим цинізмом,  взяв потерпілу ОСОБА_4 за волосся та кинув  на підлогу, де став наносити удари ногами по різних частинах тіла заподіявши ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Крім цього, 20 вересня 2006 року, близько 23 годин 30 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в будинку по АДРЕСА_2, де проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час вчинення хуліганських дій, наносив ОСОБА_3 удари руками та ногами по різних частинах тіла. В результаті таких хуліганських дій ОСОБА_1, згідно судово-медичної експертизи № 187/287 від 10.11.2006 року заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, грудній клітці, ссадини  на лівій вушній раковині, перелому 4-5 ребер зліва по передньо-підмишечній лінії, 9-10 ребер зліва по задньо-підмишечній лінії, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня і не були небезпечними для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах, передбачених ст.ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1 КК України, визнав частково, суду показав, що 20 вересня 2006, зателефонувала сестра ОСОБА_5 і повідомила, що батько ОСОБА_6, що проживає в смт. Ставище Київської області, зловживає спиртними напоями, і вирішив поїхати до батька і переговорити з ним на дану тему. Разом з ОСОБА_2 приїхали близько 22-ї години в смт. Ставище та відразу заїхали додому до сестри ОСОБА_5 і вона розповіла, що батько дійсно п'є горілку, виносить все з дому, речі міняє на горілку. Також ОСОБА_5 сказала, що батько п'є разом з ОСОБА_3 та його дружиною. Потім разом з ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_5, пішли до будинку ОСОБА_3. Коли підійшли до будинку, ОСОБА_5 залишилась на дорозі, а він разом з ОСОБА_2 пішли до будинку, подзвонив у дзвінок, двері будинку відчинила невідома жінка, відштовхнув її і зайшов до будинку. В будинку пройшов до однієї з кімнат де на дивані спав чоловік, відразу схопив його за руку та двічі вдарив його рукою у грудну клітку, при цьому запитав де батько і за що вони п'ють. ОСОБА_3 відповів ОСОБА_1, що п'є горілку разом з батьком за гроші батька. ОСОБА_2 весь цей час знаходився в іншій кімнаті разом з жінкою, чи бив він її чи ні не бачив. Ні за гроші ні за матеріальні цінності ОСОБА_3 не говорив і не вимагав. Після того як з ОСОБА_2 вийшли з будинку вони пішли додому до сестри Наталії, де забрали автомобіль і поїхали додому до батька, батько знаходився в себе вдома і спав п'яний, з ним не спілкувався, а відразу поїхав додому. Вину свою у вчиненні хуліганства визнає повністю, а у  спричиненні тілесних ушкоджень середньої тяжкості вину визнає частково, поскільки вважає що не міг поламати ребра потерпілому своїми двома ударами в область грудної клітки і по обличчю потерпілого також не бив.

У вчиненому підсудний щиро  кається просить суворо не карати.

Факт  хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб визнається підсудним повністю та заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження визнається підсудним частково, його винність також підтверджується:

-показами потерпілого ОСОБА_3, який суду показав, що 20.09.2006 року, близько 22-ї години, він повернувся з роботи додому і ліг відпочивати. Близько 23 години 30 хв., він почув, що хтось подзвонив в дзвінок, його дружина пішла відчинити, коли вона відчинила в будинок заскочило двоє чоловіків, один з них був з ліхтариком. Дані чоловіки відразу зайшли до кімнати де я відпочивав. Чоловік з ліхтариком відразу зірвав з стіни світильника, підійшли до ліжка де він відпочивав і чоловік з ліхтариком в руках вдарив рукою його в груди, потім стягнув з ліжка розпочав бити його ногами по тілу, в цей час він лежав на лівому боці.. Через деякий час чоловік з ліхтариком в руках сказав іншому чоловікові, ОСОБА_1 працюй, після цього даний чоловік вийшов з кімнати. Чоловік з ліхтариком в руках продовжував його бити, а потім вийшов з кімнати і в цей час ОСОБА_3 почув, що його дружина ОСОБА_4 запитала в нього, чи він ОСОБА_1, він запитав у неї як вона його знає, його дружина відповіла йому, що це ОСОБА_6 їй говорив про нього. Після цього вказані чоловіки вийшли з будинку, при цьому вони розбили світильника в приміщені веранди. Претензій до підсудного він не має, той відшкодував йому всі збитки та моральну шкоду і він просить не позбавляти його волі.

-показами потерпілої ОСОБА_4, яка суду показала, що 20.09.2006 року, близько 23-ї години 30 хв., вона знаходилась в своєму будинку. В цей час вона почула, що хтось подзвонив в дзвінок і коли вона вийшла в веранду та запитала хто прийшов і чи це ОСОБА_7, тобто мій син, чоловічий голос відповів, що ОСОБА_7, коли вона відчинила двері то помітила двох чоловіків, один з них високого зросту, з ліхтариком в руках, а інший середнього зросту. Даний чоловік, що менший заскочив в веранду та штовхнув її в груди і вона впала. Інший чоловік зайшов до будинку і вони разом зайшли до кімнати де відпочивав її чоловік. Через деякий час до неї підійшов чоловік, меншого зросту і вдарив її по обличчю, потім взяв за волосся та стягнув з дивана на підлогу і розпочав бити її ногами по тілу. Вона запитала у чоловіка з ліхтариком в руках, що був у кімнаті де відпочивав, чи він ОСОБА_1, він підійшов до неї  та вдарив ногою по тілу та запитав звідки вона його знає. Після цього дані чоловіки вийшли з будинку, при цьому розбили світильника в приміщенні веранди. Претензій до підсудного вона не має, той відшкодував  їй всі збитки та моральну шкоду і вона просить не позбавляти його волі.

-показами свідка ОСОБА_5, яка суду показала, що 20 вересня 2006 року, близько 20 години, вона зателефонувала до свого брата ОСОБА_1, що проживає в с. Баштечки Жашківського району Черкаської обл. і повідомила його, що їхній батько ОСОБА_6 п'є горілку, дома не ночує, виносить з дому різні речі і разом з ОСОБА_3 пропиває всі отримані кошти, також вона попросила брата ОСОБА_1 щоб він приїхав та поговорив з батьком. Після цього, 20.09.2006 року, близько 23 години до неї додому, на автомобілі її сестри ОСОБА_8 приїхав її брат ОСОБА_1, разом з ним приїхав також невідомий їй чоловік, ОСОБА_1 повідомив її, що це його знайомий на ім'я ОСОБА_2. Вона повідомила ОСОБА_1, що батько дома знову не має і вони вирішили піти додому до ОСОБА_3, при цьому вона взяла дома ліхтарик і пішли до ОСОБА_3. Коли вони всі разом підійшли до домогосподарства ОСОБА_3, вона залишилась на подвір'ї, а ОСОБА_1 взявши ліхтарика разом з ОСОБА_2 пішли до будинку ОСОБА_3. Двері будинку відчинила ОСОБА_4, ОСОБА_1 запитав у неї де батько і зайшли до будинку, що саме відбувалось в будинку вона не бачила. Після цього, через 5-10 хвилин, вона помітила, що у веранді будинку погасло світло і з будинку вийшов ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Вона запитала у ОСОБА_1, що сталось, він сказав, що розбив лампочку у будинку тому, що тітка дуже багато розмовляє. Потім вони всі разом пішли до її домогосподарства, а після цього ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 кудись поїхали на автомобілі.

-Показами свідка ОСОБА_9, яка суду показала, що 20.09.2006  року, близько 22 години, вона знаходилась в себе вдома, разом з чоловіком ОСОБА_6 в цей час до них додому приїхав ОСОБА_1, син її чоловіка. Він запитав чи є батько, вона відповіла йому, що він спить. Потім він розбудив її чоловіка та попросив у нього 20 гривень на бензин щоб доїхати додому. ЇЇ чоловік відповів, що грошей у нього не  має, потім ОСОБА_1 сказав йому щоб він не пив горілку та не зачіпав її. Вийшовши з будинку ОСОБА_1 поїхав, чи був ще хтось з ОСОБА_1 вона не знає.

Окрім цього вина підсудного підтверджується: заявою ОСОБА_3 від 21.09.2006 року, з якої видно, що ОСОБА_1 разом з невідомим чоловіком 20.09.2006 року, ввірвався до його, при цьому побив його та його дружину (а.с.  - 4); висновком судово - медичної експертизи № 187/287 від 16 листопада 2006 року, згідно якого: “заподіяні ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, грудній клітці, ссадини  на лівій вушній раковині, перелому 4-5 ребер зліва по передньо-підмишечній лінії, 9-10 ребер зліва по задньо-підмишечній лінії, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я більше 21 дня і не були небезпечними для життя в момент заподіяння (а.с. - 42); протоколом огляду місця події від 22.09.2006 року, з якого видно, що в приміщенні жилого будинку виявлено пошкоджено два світильники (а.с.- 6). протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 28 листопада 2006 року, згідно якої ОСОБА_3 підтвердив раніше дані покази (а.с. - 39).

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності установлені і перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного доведена і його дії кваліфікує:

за ст. 296 ч. 2 КК України, як навмисні протиправні дії, які виразилися у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб;

за ст. 122 ч. 1 КК України, як заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків.

Особлива зухвалість в діях підсудного полягає в тому, що він вчинив  хуліганство поєднане з насильством, що спричинило тілесні ушкодження.

Із обвинувачення слід виключити кваліфікуючу ознаку -винятковий цинізм, як зайву кваліфікацію поскільки ні з матеріалів справи ні з досліджених по справі доказів не вбачається в діях підсудного дій які були б вчинені з винятковим цинізмом.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає- щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

-добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному  ОСОБА_1, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, має на вихованні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, враховує дві пом'якшуючі вину підсудного оставини, а тому міру покарання йому слід обрати в межах санкції статтей, за якими його визнано винним, застосувавши до нього вимоги ст. 75 КК України звільнивши його від відбування  покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КК України бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Поскільки ОСОБА_1 вчинив злочини по даній справі  під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2003 року за яким невідбута частина покарання становить 8 місяців 4 дні то до покарання призначеного  по даній справі слід частково приєднати покарання  за попереднім вирок Жашківського районного суду.

Суд обговорив питання  відносно застосування до підсудного вимог ст. 69 КК України проте  не вбачає підстав для їх застосування.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                          ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання

- за ст. 296 ч. 2 КК України у вигляді  позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

- за ст. 122 ч. 1 КК України у вигляді  позбавлення волі на 1 (один) рік.

 Призначити остаточну міру покарання згідно вимог ст. 70  КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням  у вигляді 2 (двох) років  позбавлення волі.

Поскільки ОСОБА_1 вчинив злочини по даній справі  під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2003 року за яким невідбута частина покарання становить 8 місяців 4 дні то до покарання призначеного  по даній справі слід частково приєднати покарання  за попереднім вирок Жашківського районного суду Черкаської області та призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та зобов'язати його, відповідно до п.п. 2), 3), 4) ч. 1 ст. 76 КК України, не виїзджати за межі України без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд не змінювати до вступу вироку           в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, через Ставищенський районний суд Київської області, протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: