Справа № 2-а-40, 2007 року

            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2007 року                                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:             

головуючої - судді:                                                 Марущак Н. М.,

при секретарі:                                                          Карабань З. І.,

з участю представника позивача:                         ОСОБА_1,

представника відповідача:                                     Крука Р. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання надати статусу інваліда війни,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся з вказаним позовом ОСОБА_2, посилаючись на те, що 16 лютого 1994  року  йому була  встановлена ІІ група інвалідності з втратою працездатності 80 відсотків. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

20.06.2007 року він звернувся до відповідача з заявою з проханням встановити йому статус інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якого до інвалідів війни належать особи, які залучалися до складу формувань Цивільної оборони та які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Листом № 900 від 20 червня 2007 року відповідач відмовив йому у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на безпідставність вимог та роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики. Вказана відмова  є необґрунтованою, оскільки відповідно до довідки управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації № 01-08/336 від   10.04.2007 року він виконував поставлені   завдання   по   ліквідації   наслідків   аварії   на   Чорнобильській   АЕС  у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби Цивільної оборони в періоди з 30 червня по 13 липня 1986 року в 30-ти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у  встановленні статусу інваліда війни та зобов'язати відповідача  встановити йому статус інваліда війни.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві позивач.

Представник відповідача Крук Р. О. позов не визнав, суду пояснив, що позивач дійсно звертався до їх управління із заявами про встановлення йому статусу інваліда війни, приклавши до заяви зазначені в позовній заяві документи. При вирішенні цього питання управління керується листами Міністерства праці та соціальної політики України з відповідним роз'ясненням від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 та листа Головного управління  праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224, відповідно до яких чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту” поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі воєнізованих формувань. На позивача, який приймав участь під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони, не поширюється чинність вказаної норми.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З довідок управління з питань надзвичайних ситуацій  Київської обласної держадміністрації від  10 квітня 2007 року за № 01-08/336 (а. с. 8), відділу з питань надзвичайних ситуацій  Ставищенської райдержадміністрації від 01.06.2007 року за № 13 (а. с. 7)   виписки із штатно-посадового списку особового складу цивільної оборони АТП 31045 у 1986 р. (а. с. 10), довідки ВАТ „Ставищенське автотранспортне підприємство - 13246”  від 01.06.2006 року за № 80 про список осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони (а. с. 11), копії наказу начальника цивільної оборони Ставищенського АТП 31045 від 10.01.1986 р. № 2 (а. с. 12-14) судом встановлено, що позивач в 1986 році (на час аварії на ЧАЕС) працював в Ставищенському АТП 13246 водієм і відповідно до розпоряджень начальника Цивільної оборони УРСР - Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та 30 квітня 1986 року і розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області - Голови обласної ради від 26.04.1986 року та від 30.04.1986 року в період з 30.06.1986 р. по 13.07.1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування  автотранспортної служби цивільної оборони в 30-ти кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Відповідно до довідки ВАТ „Ставищенське автотранспортне підприємство - 13246” від 01.06.2006 р. за № 78 вказане товариство є правонаступником  Ставищенського АТП 13246, яке було правонаступником Ставищенського АТП 31045 (а. с. 9).

Як встановлено в судовому засіданні, позивачу з 16 лютого 1994 року була встановлена друга група інвалідності (довічно) з втратою працездатності 80 відсотків. Зазначене захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіями посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_1 від 19 квітня 1994 року (а. с. 3), вкладкою до вказаного посвідчення № НОМЕР_2 від 06.02.1998 року (а. с. 3), довідок МСЕК серії МСЕ № 009816 від  16.02.1994 року (а. с. 4).

Судом встановлено, що 20 червня 2007 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни (а. с. 5). Листом від 20.06.2007 року № 900 відповідач дав роз'яснення позивачу про причини незадоволення його заяви, мотивувавши це тим, що згідно роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України чинність п. 9 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війно, гарантії їх соціального захисту” поширюється лише на осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На громадян, які були у складі формувань чи підрозділів різних міністерств,  чинність вказаної норми не поширюється. Позивачу було роз'яснено, що підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації аварії на ЧАЕС (а. с. 6).

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як встановлено судом, позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до вищевказаної норми має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.

Суд не бере до уваги надані представником відповідача листи Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2006 р. за № 146/0/15-06/014 (а. с. 23-24) та лист Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації від 30.01.2006 р. за № 03/224 (а. с. 25), оскільки вони не являються нормативними актами та суперечать нормі п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та іншим матеріалам справи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слід визнати бездіяльність відповідача по розгляду заяви позивача від 20.06.2007 року про встановлення йому статусу інваліда війни - неправомірною та зобов'язати відповідача надати позивачу статус інваліда війни.

Керуючись ст. ст. 4, 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1994 року № 302,  ст. ст. 11, 12, 17, 71, 86, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірними  дії управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у  встановленні статусу інваліда війни.

Зо6ов”язати управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_2 статус інваліда війни.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду  через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                    підпис

Копія вірна:

Суддя                                                                                                           Н. М. Марущак