МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 1519/2- 4761/2011
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.
при секретарі - Луньовій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товарна біржа «Центральна Одеська біржа»про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
встановив:
В квітні 2011р. ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11.08.1997р. на товарній біржі «Центральна Одеська біржа» між ним та ОСОБА_3, було укладено договір №3126 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Всі істотні умови договору дотримані, відповідач отримала грошові кошти, однак позивач не може розпорядитися належним йому майном, оскільки вказаний договір не був нотаріально посвідчений.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутність, (а.с/29).
Крім того, позивач просив суд розглянути поданий позов в порядку заочного провадження, у зв’язку з систематичною неявкою відповідача в судові засідання, про що надав заяву (а.с. 29).
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, місце і дату судового засідання був повідомлений відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України.(а.с.26).
Представник товарної біржі «Центральна Одеська біржа» в судове засідання не з’явився, про час, місце і дату судового засідання повідомлявся відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України.(а.с.28).
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає що позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року до правовідносин, які виникли до 01.01.2004 року застосовуються норми ЦК УРСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Купівля-продаж житла є договірним зобов’язанням і регулюється правилами цивільного законодавства.
Згідно ст.224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
2
У судовому засіданні встановлено, що 11 серпня 1997р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: ізольованої квартири під АДРЕСА_1, загальною площею 57,7 кв.м., в тому числі житловою площею 44,0 кв.м.
Договір був оформлений на товарній біржі «Центральна Одеська біржа», без наступного нотаріального посвідчення та зареєстрований в журналі реєстрації біржових правочинів із нерухомістю, під реєстраційним № 3126 від 11.08.1997 р. (а.с.6 зв/б).
Істотною умовою договору купівлі-продажу житла є умова про ціну, яка в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Факт передачі позивачем коштів продавцю квартири, тобто ОСОБА_3, підтверджується п.3 договору купівлі-продажу № 3126 від 11.08.1997р., зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН», згідно якого, грошова сума за відчужувану квартиру, отримана продавцем до підписання договору.
Зазначений договір фактично є підтвердженням наміру сторін, досягнення між ними домовленості щодо всіх істотних умов даного договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на квартиру.
Згідно ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Відповідно до ст.128 ЦК УРСР 1963р. право власності /право оперативного управління/ у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов’язання доставки.
До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.
Судом встановлено, що після укладення зазначеного договору і його реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН», позивач вселився в квартиру, зареєструвався та проживає у ній по теперішній час, сплачує комунальні послуги, несе затрати по її утриманню, тобто фактично володіє та користується своєю квартирою.
Відповідно до довідки від 30.05.2011р. в зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.22).
Підтвердженням факту виникнення у позивача права власності на квартиру АДРЕСА_1, є реєстрація 11.08.1997р. вищезазначеної квартири в КП «ОМБТІ та РОН»(а.с.6 зв/б).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що сторони у справі вважали, що уклали між собою правомірну угоду, відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про товарну біржу», яка згідно договору та закону, не підлягала подальшому нотаріальному посвідченню. Весь цей час сторони вважали і вважають цей договір дійсним.
Тому суд вважає, що договір купівлі-продажу квартири за № 3126 від 11.08.1997р. укладений на товарній біржі «Центральна Одеська біржа», без наступного нотаріального посвідчення та зареєстрований в журналі реєстрації біржових правочинів із нерухомістю, під реєстраційним 11 серпня 1997р., необхідно визнати дійсним.
Згідно ч.2 ст. 47 ЦК УРСР якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Суд вважає, що сторони у справі повністю виконали всі умови договору купівлі-продажу квартири під АДРЕСА_1, і ці умови не є протизаконними.
3
Небажання відповідача у теперішній час посвідчити зазначений договір в нотаріальній конторі розцінюється судом, як навмисне його ухилення від нотаріального оформлення угоди, що порушує права та інтереси позивача.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Таким чином, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна, дійсним.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір по справі складає 153,00 грн., збір на ІТЗ судового розгляду справи 120,00 грн., які повністю сплачено позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ч.2 ст.47, 128, 153, 224, 225, 227 Цивільного кодексу УРСР, ст.15 Закону України «Про товарну біржу», ст.ст.10,11,60,88,130,209,212,214,215,224- 226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товарна біржа «Центральна Одеська біржа»про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.08.1997 року за № 3126, укладений та зареєстрований на Товарній біржі «Центральна Одеська біржа», згідно якого ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 у власність квартиру під АДРЕСА_1 загальною площею 57,7 кв.м., в тому числі житловою площею 44,0 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Іншими особами, які брали участь у справі, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.М.Сегеда