Справа № 2-3889/11

                                                                                                                                   Справа №2-1231/11р.

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи                               

06 червня 2011 року                                                                          м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

          головуючого - судді Матяш Т.Л.,

          при секретарі –Мамончик К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

              В судовому засіданні позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.                 

              В судове засідання відповідач не з’явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

          Вислухавши позивачку та представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          В судовому засіданні було встановлено, що 23 лютого 2010 року між сторонами був укладений договір позики серії ВММ №639990, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 За умовами договору відповідач ОСОБА_2 позичив у позивачки ОСОБА_1 319612,00 (триста дев’ятнадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень, що еквівалентно 40000 (сорок тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ України на день платежу (100 доларів США = 799,0300 грн.). Зазначену вище суму відповідач ОСОБА_2 зобов’язався повернути готівкою в строк до 23.04.2010 року.

          27 квітня 2010 року між сторонами був укладений договір про внесення змін до договору позики від 23.02.2010 року, згідно якого термін повного виконання зобов’язання продовжено, а саме: ОСОБА_2 зобов’язався повернути суму боргу в строк до 01 липня 2010 року.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої є якості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК країни, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачка неодноразово зверталась про повернення коштів, але до теперішнього часу вказана сума не виплачена.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума з урахуванням індексу інфляції за період з 01.07.2011 року по 06.06.2011 року складає 348696 (триста сорок вісім тисяч шістсот дев’яносто шість) грн. 69 (шістдесят дев’ять) коп.

Крім того, згідно п.4 договору позики, сторона, винна в неповерненні чи несвоєчасному поверненні грошей, як і сторона, винна у відмові в прийнятті грошей після належного повідомлення про це, має сплатити штраф у сумі 50 (п’ятдесят) гривень за кожний день прострочки.

Отже, починаючи з 01.01.2010 року по 06.06.2011 року, відповідач за 341 день прострочки повинен сплатити штраф в розмірі 17050 (сімнадцять тисяч п’ятдесят) грн.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв’язку з несплатою боргу, позивачці ОСОБА_1 завданні моральні страждання: позивачка тривалий час позбавлена можливості скористатися своїми грішми, постійне нервування призвело до психічного розладу, позивачка вимушена була неодноразово звертатися до лікаря, погіршились відносини з людьми та інші негативні наслідки морального характеру. Це вимагає від позивачки додаткових зусиль для організації її життя. Тому суд, вважає що відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 2 000 гривень.

              Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї, и близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибин фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

              Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки обґрунтовані, доказані і підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.23, 526, 530, 611, 625, 1046, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -                                                      

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 348696 (триста сорок вісім тисяч шістсот дев’яносто шість) грн. 69 (шістдесят дев’ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за несвоєчасне повернення боргу  у розмірі  17050   (сімнадцять тисяч п’ятдесят) грн.. 00 коп.

Стягнути  з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя