Справа № 1-132/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого                            судді   Сингаївського О.  П. ,

при секретарі                           Риженко Л.В.,

з участю прокурора                 Чехівської Н.В.,

захисника                                 ОСОБА_1,

законного представника         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського  суду Київської області кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, -

в с т а н о в и в :

13 березня 2010 року ОСОБА_3 знаходилась за місцем свого проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1. Приблизно о 19 год. 00 хв. до ОСОБА_3 підійшла її рідна сестра ОСОБА_4 та в ході розмови між ними виникла суперечка з-приводу приватизації їх будинку, під час якої у ОСОБА_3 раптово виник умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_4 В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 взяла у ванній кімнаті металевий предмет, схожий на завісу, та, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер свого діяння і бажаючи настання смерті потерпілої, нанесла ОСОБА_4 декілька ударів по голові, спричинивши своїми умисними діями смерть останньої.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями самої ОСОБА_3, яка в ході досудового слідства показала, що 13.03.2010 року близько 19.00 год. вона знаходилась на кухні, де до неї підійшла сестра і вони почали розмовляти про будинкову книгу. Під час даної розмови між ними виник конфлікт, в ході якого сестра почала ображати її. ОСОБА_3 побачила на підлозі між мийкою та столом молоток, взяла його і нанесла ним удар сестрі по голові. Після нанесеного удару сестра присіла, а ОСОБА_3 поклала молоток на стіл та пішла до ванної кімнати, де взяла металевий прут, повернувшись з ним до кухні, де знаходилась сестра. Коли ОСОБА_3 повернулась, то сестра вже стояла в дверях між кухнею та коридором. ОСОБА_3 підійшла до неї та ще один раз нанесла удар металевим прутом по голові, після чого остання впала. Що було далі ОСОБА_3 не пам’ятає, а на наступний день вона викликала швидку допомогу (а.с. 83).

Окрім визнання ОСОБА_3 своєї вини її вина підтверджується  наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом із своєю співмешканкою, в іншій кімнаті проживала його мати ОСОБА_4, а в іншій половини будинку проживає сестра його матері ОСОБА_3 13.03.2010 року приблизно о 16 год. він спілкувався з матір’ю, а потім увечері вона стукала до нього у двері, але він не відчинив, так як вона була у нетверезому стані. 14.03.2010 року близько 12 год. він зі своєю співмешканкою прийшли з ринку, а біля материної кімнати стояла її сестра ОСОБА_3  і сказала щоб він /ОСОБА_5./ йшов за нею, бо їй страшно та вона боїться йти додому, але він не звернув на це увагу, так як знав, що в неї не все добре з головою. ОСОБА_3 ще побігала в нього під вікнами та кудись пішла. Свою матір він не бачив з вечора 13.03.2010 року, а про її вбивство дізнався від працівників міліції. Його матір та її сестра часто сварились останнім часом  (а.с.76-77);

-  протоколом огляду місця події від 14.03.2010 року (а.с. 6-12):

- висновком судово-медичної експертизи № 20/93 від 09.09.2010 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_4 є відкрита черепно-мозкова травма з численними забитими ранами голови, багатоуламковим переломом склепіння і основи черепа та забоєм-розмізкуванням головного мозку; судячи з розвитку трупних явищ, з моменту настання смерті потерпілої до судово-медичного дослідження її тіла 15.03.2010 року (о 10-00 год.) пройшов проміжок часу близько 2-2,5 доби; характер тілесних ушкоджень та слідів крові на трупі і одязі потерпілої, з урахуванням даних протоколу огляду місця виявлення трупа, може свідчити про те, що місцем настання смерті ОСОБА_4 може бути місце виявлення її тіла (а.с. 91-92);

-  висновком судово-психіатричної експертизи № 765 від 22.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 страждає на хронічне психічне захворювання –шизофренію, параноїдну форму, безперервно-прогредієнтний тип перебігу, апато-абулічний тип дефекту. Ступінь психічних розладів у ОСОБА_3 такий, що вона не могла під час скоєння інкримінованих їй дій і не може на даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом вона потребує застосування примусових заходів медичного характеру –примусового лікування у психіатричній лікарні з посиленим наглядом (а.с.122-123);

- висновком судово-цитологічної експертизи № 85 від 17.05.2010, згідно якої на металевому предметі «завісі», вилученому в ході огляду місця події 14.03.2010 року, виявлена кров, яка може походити від потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 101-105).

ОСОБА_3 страждає на хронічне психічне захворювання - шизофренію. Про це свідчать результати обстеження при якому виявлені характерні для цього захворювання, значно виражені розлади мислення, емоційно-вольової сфери та дані медичної документації. Психічні розлади виражені у ОСОБА_3 суттєво позбавляють її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 потребує застосування до неї медичних заходів примусового лікування в психіатричній лікарні з посиленим наглядом (а.с. 122-123).

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності і на час досудового слідства не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними, суд застосовує до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93-94 КК України,  ст.ст. 419-421 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене нею діяння.

Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру та направити її на примусове лікування в психіатричну лікарню із суворим наглядом.

Речові докази, які знаходяться в камері зберігання Ірпінського МВ та УБНОН ГУ МВС України в Київській області, а саме: жіночі чоботи чорного кольору; частину дерев’яного порогу; частину лінолеуму, який знаходився у ванній кімнаті; частину тканини просякнутої речовиною коричневого кольору; жіночу юбку та гольф, які знаходились у ванній кімнаті; металеву завісу; два ножі; пластикову миску з слідами бурого кольору; дві частини шпалер з коридору з плямами бурого кольору; частини штукатурки з коридору з плямами бурого кольору –знищити.   

На постанову до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подана апеляція протягом 15 діб.

СуддяО. П. Сингаївський