Справа № 22ц - 176/08 Головуючий у 1 інстанції - Сарапін Г.С.
Категорія: 33 Доповідач - Шевчук Л.Я.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2008 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир -Волинської міської ради та її виконавчого комітету, ОСОБА_3 про скасування рішення міської ради, визнання недійсною приватизацію земельної ділянки та скасування Державного акту на право приватної власності на землю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володимир-Волинського міського суду від 11 грудня 2007 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 в листопаді 2006 року звернувся в суд з позовом до Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету, ОСОБА_3 про скасування рішення міської ради, визнання недійсною приватизацію земельної ділянки та скасування Державного акту на право приватної власності на землю.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що його сусід ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку без погодження з ним меж суміжного землекористування, в зв'язку з чим між ним і ОСОБА_3 почали виникати сварки з приводу користування неприватизованою земельною ділянкою, яку останній використовує як заїзд до свого будинку.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 11 грудня 2007 року в позові відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та зазначає, що суд прийшов до неправильного висновку про пропуск позивачем строку позовної давності і, крім того, судом не враховано того, що земельні ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_3 межують між собою, в зв'язку з чим порушуються права позивача.
В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали і просили її задоволити, представник міської ради і відповідач ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили.
Судом першої інстанції встановлено, що права ОСОБА_1 в зв'язку з приватизацією ОСОБА_3 земельної ділянки порушені не були і, крім того позивачем пропущений строк позовної давності.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади в межах їх повноважень.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Володимир-Волинської міської ради від 19 червня 2002 року № 3/13 ОСОБА_3 передано у приватну власність для обслуговування житлового будинку та господарських споруд земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 690 кв. м. (а.с.40), про що був виданий Державний акт на право приватної власності на землю (а.с.104). Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою позивача знаходиться в спільному користуванні.
ОСОБА_1 в своїй позовній заяві посилається на те, що в зв'язку з приватизацією земельної ділянки ОСОБА_3, який огородив свою земельну ділянку, порушуються його права як суміжного землекористувача, так на земельній ділянці, яка не була передана ОСОБА_3 у власність, останній влаштував заїзд до свого будинку.
Проте, як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 набув право власності на землю за рішенням органу місцевого самоврядування, як цього вимагає ст.116 ЗК України, і будь-які права позивача при цьому порушені не були.
Крім того, судом встановлено , що між сторонами виник спір з приводу користування земельною ділянкою, яка використовується як заїзд до будинку.
Отже, права ОСОБА_1 в зв'язку з набуттям ОСОБА_3 права власності на землю порушені не були.
Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1
Разом з тим, суд відмовив в позові не з тих підстав, що позов не доведений, а з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, хоч в судовому засіданні не встановлено, що позивачем пропущений строк позовної давності, так як Державний акт на право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 не отримував.
Таким чином, із-за порушення судом норм матеріального права рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові за безпідставністю.
Керуючись ст.18 ЗК України, ст. ст. 256, 257 ЦК України, ст.ст. 307, 309, 312, 314, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Володимир-Волинського міського суду від 11 грудня 2007 року по даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету, ОСОБА_3 про скасування рішення міської ради, визнання недійсною приватизацію земельної ділянки та скасування Державного акту на право приватної власності на землю відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий : Л.Я. Шевчук
Судді: О.В. Свистун
В.А. Подолюк