Справа № 2- 730/11                                               

                  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 липня 2011 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Пересунько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Філдес Україна»про визнання недійсним контракту про надання послуг,-   

                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Філдес Україна»в якому просив визнати недійсним контракт № 0701172 від 22.10.2010 року та стягнути з відповідача на його користь збитки у подвійному розмірі сплаченої ним відповідачу суми 180524,72 грн. та моральну шкоду в розмірі 15000 грн.  

В ході справи позивачем було уточнено позовні вимоги. Він просив визнати недійсним контракт № 0701172 від 22.10.2010 року стягнути з відповідача на його користь збитки у подвійному розмірі сплаченої ним відповідачу суми 180524,72 грн. або повернути сторони до попереднього стану зобов’язавши кожну із сторін повернути іншій все одержане за контрактом. Просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15000 грн.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22 жовтня 2010 року, вони зі співмешканкою зайшли до магазину «Амстор»у м. Кременчуці де їм на очі трапилась реклама фірми CREDIT», та привернув увагу автомобіль, який стояв в холі магазину. Після розмови з представником фірми позивач підписав контракт  № 0701172 згідно якого йому надавались послуги з адміністрування системи «Кар кредит»з метою придбання автомобіля. Підписуючи контракт позивач був впевнений, що підписує кредитний договір на придбання автомобіля, оскільки за переводом з англійської » - це автомобіль, а «CREDIT»- це кредит. З реклами позивач дізнався, що може швидко отримати автомобіль без довідки про доходи і під невеликі відсотки, що відразу привернуло увагу. Але як потім зрозумів це було зроблено для того, щоб привернути увагу клієнта сформувавши у нього помилкову думку, що він дійсно отримує кредит на авто. При підписанні контракту позивач детально не зміг ознайомитися з його змістом та отримати повну інформацію. Сплативши перший внесок за автомобіль в розмірі 5697,08 грн., позивач став чекати коли йому зателефонують і повідомлять, що авто Черрі Тіго є в наявності та він може його забрати. Але замість того, щоб отримати автомобіль, як завірили позивача, він отримував платіжні доручення, які сплачував до 27.11.2010 року. Позивач майже виплатив повну вартість автомобіля, доки не дізнався, що автомобіль не отримає, тому що не знайшов належних поручителів. Саме тоді позивач зрозумів, що його обманули і що він помилився підписуючи договір послуг замість кредитного договору.

В судовому засіданні позивач та представник позивача пояснили, що при підписанні контракту позивач вважав його кредитним договором, а тому помилився щодо природи правочину та прав та обов’язків сторін. На всі претензії до відповідача щодо неотримання автомобіля позивача завіряли що автомобіль отримає найближчим часом лише треба трохи зачекати. Вважає, що при підписанні контракту його ввели в оману, і якщо б він знав про наслідки, то ніколи б не підписав контракт.

Підписуючи контракт на 60 місяців (5 років) для отримання авто в кредит за ціною на день укладання контракту - 101027 грн., позивач не розраховував що йому для отримання автомобіля доведеться відразу сплатити відповідачу суму в розмірі 90262 грн. 36 коп. замість того, щоб платити по 1683,78 грн. кожного місяця. Виходячи з договору при дотриманні всіх його умов, він мав право на одержання автомобіля, придбання автомобіля за повну вартість та припинення контракту. Але за умовами договору зобов’язання по оплаті дострокових внесків виникають з моменту його підписання, а одержання (визнання) автомобіля (стаття 9 Контракту) може проходити протягом всього терміну дії контракту. Крім того позивач не розраховував, що клієнт системи взагалі може не отримати автомобіль у зв’язку з ліквідацією групи (стаття 18 контракту). З метою отримання авто позивач намагався заплатити повну вартість автомобіля, але, як йому пояснили, згідно ст.2 контракту це було можливо лише до сплати ним першого щомісячного внеску. Тому позивач не міг ні одержати автомобіль, ні отримати сплачені кошти, ні розірвати контракт.

Позивач вважає, що контракт грубо порушує норми діючого законодавства, а в діях відповідача вбачаються наслідки передбачені ст. 230 ЦК України, щодо вчинення правочину під впливом обману. Оскільки, підписаний контракт є договором про надання послуг, з однієї сторони якого виступає клієнт (замовник), а з іншої адміністратор (виконавець) який діє за замовленням клієнта. Вважає що на правовідносини , які виникли між сторонами договору поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначає, що в супереч ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»він не одержав в доступній формі необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію до придбання товару. Надана йому інформація не містить даних про ціну автомобіля та умови його придбання. А умови контракту, щодо ціни автомобіля, не чіткі і не прості для розуміння та взагалі є несправедливими. Позивач вважає що йому було заподіяно моральну шкоду яку оцінює в 15000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав надав до суду письмові заперечення та пояснив, що обставини на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, свідомо перекручені або позивач несвідомо помиляється у їх тлумаченні через те, що недостатньо уважно читає умови контракту. Контракт є змішаною формою договору і відповідає засадам цивільного законодавства. Він передбачає надання послуг зі створення груп, проведення розподілу товару, забезпечення функціонування передбачених в системі механізмів визначення черговості отримання учасниками системи права на товар. Спрямований на настання правових наслідків: для позивача - здійснювати щомісячні внески та отримати автомобіль, для відповідача - придбати автомобіль для позивача та передати його в разі настання обставин, передбачених умовами контракту. Представник відповідача вказав, що позивач отримав повну, доступну та необхідну  інформацію що підтверджується підписанням кожної сторінки контракту та заяви про повноту отриманої інформації. Зазначив, оскільки діяльність з надання послуг з адміністрування купівель у групах, чинним законодавством України не врегульована, сам контракт відіграє важливу, вирішальну роль у регулюванні правовідносин позивача і відповідача, оскільки надає можливість детально і доступно встановити (визначити) всі принципи та умови надання послуг. Вважав, що невикористання позивачем свого права на належне ознайомлення з умовами контракту не може свідчити про неправомірність дій відповідача чи спробу ввести позивача в оману. Стверджує, що в діях відповідача відсутній умисел.

Представник відповідача підтвердив, що позивач сплатив на рахунок ПАТ "Філдес Україна" суму в розмірі 90262,36 грн. але зазначив, що сплачена сума є сукупністю внесків, які зазначені у ідентифікаторі контракту. Відносно стягнення моральної шкоди зазначив, що позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем вимог чинного законодавства України та/або умов укладеного з відповідачем контракту, не доведено неправомірність дій відповідача та причинно-наслідковий зв'язку між діями відповідача і спричиненою шкодою.

Заслухавши доводи сторін, пояснення свідка, з'ясувавши обставини справи, перевіривши докази суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.10.2010 року між сторонами справи було укладено контракт № 0701172 за яким позивачу надавалися послуги з адміністрування системи «Кар кредит» з метою придбання автомобіля. Вбачається, що контракт є змішаним договором, передбаченим ч.2 ст.628 ЦК України, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів –послуг, купівлі-продажу, доручення. Встановлено, що при підписанні контракту позивач бажав отримати в кредит автомобіль - Черрі Тіго, а в ідентифікаторі контракту було зазначено авто –Шкода Фабіа. Протягом дії контракту позивачем було сплачено відповідачу суму у розмірі 90262,36 грн.  

Свідок ОСОБА_2, яка є співмешканкою позивача, в судовому засіданні пояснила, що вони знайшли в поштовій скринці рекламний буклет відповідача  в якому пропонувалося під невеликі відсотки отримати автомобіль. Тоді разом з позивачем вони звернулися до представництва відповідача в магазині «Астор»м. Кременчука для придбання в кредит автомобіля Черрі Тіго. Вказала, що позивач зрозумів, що укладений договір не є кредитним лише коли звернувся до юриста і до цього часу виконував всі умови контракту. Повідомила що позивача при підписанні договору не попереджували про необхідність двох поручителів із заробітною платою двох повних щомісячних внесків та прожиткового мінімуму і про це він дізнався лише отримавши лист від відповідача.

Суд вважає, що зміст контракту був незрозумілим для позивача. В контракті чітко не визначено строк отримання автомобіля, а також марка і модель конкретного автомобіля (номер кузова, шасі, двигуна, відомості про обладнання), чітко не встановлена вартість, що є суттєвими умовами угоди. Контракт є великим за обсягом та складним для сприйняття, внаслідок чого позивач не міг своєчасно повною мірою усвідомити всі умови контракту.

Судом встановлено, що позивач помилився відносно природи правочину, прав та обов'язків відповідача, а вказаний контракт протирічить вимогам діючого законодавства.

Виходячи з контракту при дотриманні всіх його умов, позивач мав право на отримання автомобіля, придбання автомобіля за повну вартість та інше. Але в той же час контракт містить положення, що клієнт може не отримати автомобіль у зв’язку з ліквідацією групи (стаття 18 контракту). Згідно ст. 2 контракту клієнт має право придбати автомобіль за повну вартість, але це можливо лише до сплати першого щомісячного внеску.

Згідно ст. 1 контракту, предметом контракту є надання особі, що уклала контракт, послуг з адміністрування системи, з метою придбання автомобіля. Оскільки в підписаному контракті однією стороною виступає клієнт (замовник), а іншою адміністратор (виконавець) який діє за замовленням клієнта, на нього поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд вбачає, що укладеним контрактом порушено ст.ст. 15, 18 та 21 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач, який є споживачем послуг не одержав необхідну, доступну та своєчасну інформацію про послуги в доступній формі. Вказана в ідентифікаторі контракту ціна автомобіля не є остаточною, а може змінюватись, як модель авто так і його вартість, хоча написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння. Вартість автомобіля являє собою ціну роздрібного продажу в той час як роздрібна ціна встановлюється щомісяця виробником або дилером. Інформація про роздрібну ціну автомобіля надходить від дилерів щомісяця у формі прайс-листів на адресу адміністратора системи.

Судом враховано ч.9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів, яка вказує, що під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Згідно пункту 19 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», продукцією є будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Тому суд вважає, що відповідачем не було надано позивачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформації про послуги до підписання контракту.

Згідно ст. 229 ЦК України - якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають іс тотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Помилка позивача вбачається в спотворені уявлення особи про обставини, що дійсно мають місце. Тобто неправильне сприйняття стороною іс тотних умов правочину, яке вплинуло на її волевиявлення і за відсутності якої за обстави нами справи можна вважати, що правочин не був би укладеним.

Частиною 1 та 2 ст.230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин,  які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З огляду на викладене суд вважає, що при укладенні контракту крім помилки позивача, в обставинах, які мають істотне значення, мав місце обман допущений відповідачем. Так, обман вбачається в замовчуванні відповідачем того факту, що заробітна плата поручителів, яких повинен надати позивач повинна складати не менше двох повних щомісячних внесків та прожиткового мінімуму. Про це вказано в листі відповідача № 39/02 від 04.02.2011 року, і як зазначив представник відповідача, регулюється внутрішніми документами, які позивачу не надавались при підписанні контракту.

За таких обставин, суд вважає, що контракт № 0701172 слід визнати недійсним з підстав укладення його під впливом помилки та обману.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено і даний факт не заперечує відповідач, що на виконання правочину позивач вніс кошти у сумі 90262 грн.36 коп. Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України суд застосовує наслідки недійсності правочину та вважає, що кошти, які були внесені позивачем підлягають стягненню з відповідача.

Оскільки, у судовому засіданні позивач не надав доказів, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового зв’язку  між порушеннями, які допустив відповідач та наслідками, що настали, суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.

Судові витрати у справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, ч.1 ст. 215, ст.ст. 229, 230, 628 ЦК України, ст.ст. 1, 15, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним контракт № 0701172 від 22.10.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Філдес Україна»

Стягнути з Акціонерного товариства «Філдес Україна»на користь ОСОБА_1 суму сплачених ним внесків, а саме 90262 (дев’яносто тисяч двісті шістдесят дві) грн. 36 коп. судовий збір у сумі 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 37 (тридцять сім) грн.

У решті частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду                                                          Т.І. Гармаш