30.05.2011

                                                    справа № 2-134/11

                                                                                               категорія № 4

                                                 РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                         ( вступна та резолютивна частини)

          30 травня 2011 року Нахімовський районний суд міста Севастополя у  складі головуючого судді : Кравченко В.Є., при секретарі Пронкіній К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Качинської селищної Ради Нахімовського району м. Севастополя, Обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників Кача 2009», третя особа у справі: комунальне підприємство «БТІ та ДРОНМ»Севастопольської міської Ради про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, посилаючись на статті 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, звернулась до суду із позовною заявою до Качинської селищної ради Нахімовського району м. Севастополя, третя особа у справі: комунальне підприємство «БТІ та ДРОНМ Севастопольської міської Ради про визнання за неї права приватної власності на приміщенням для відпочинку  третього поверху берегоукріплювальної споруди, розташованої по АДРЕСА_1, які складаються з п’яті приміщень та лоджії, загальною площею 81,9 кв.м, у зв’язку зі втратою проектної документації на будівництво та неможливістю прийняття об’єкта до експлуатації у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримула позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі.

          Відповідач –Качинська селищна Рада Нахімовського району м. Севастополя не заперечувала проти задоволення позову у зв’язку з тим, що будівництво берегоукріплювальних споруд за адресою АДРЕСА_1 проводилась силами громадського об’єднання «Стримчак», членом якого був позивач, у  цілому споруда знаходиться на земельній  ділянці , яка  за рішенням відповідача була відведена для здійснення будівництва за загальним замовленням Качинської селищної Ради з метою побудови берегоукріплювальних споруд біля с. Кача, з залученням приватних інвесторів, оскільки обрушення берегу погрожувало житловим будинкам селища Кача. Просила здійснити розгляд  справи за відсутністю їх представника.

Третя особа - комунальне підприємство «БТІ та ДРОНМ»Севастопольської міської Ради було повідомлено про розгляд справи належним чином, до початку розгляду надало суду письмові пояснення, у яких просило прийняти рішення на розсуд суду у відповідності з нормами чинного законодавства.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 17 березня 2010 року була призначена судова будівельна - технічна експертиза спірного об’єкта нерухомості. На розгляд експерта  були поставлені наступні питання: Чи відповідає (не відповідає) збудована будівля - берегоукріплювальні споруди (літера А-6, з приміщеннями для відпочинку, що розташовані по АДРЕСА_1) вимогам державних будівельних норм (ДБН)?; Визначити технічний стан будівлі, інженерного обладнання (відсоток зношення, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали), проведення якої доручено судом Севастопольському відділенню Харківського НДІ їм. М.С. Бокаріуса. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 17 січня 2011 року провадження по справі було відновлено у зв’язку з закінченням експертного дослідження та отриманням судом висновку експертизи.

Після відновлення провадження по справі, на підставі ухвали суду від 22 квітня 2011 року до участі у справі в якості співвідповідача був залучений обслуговуючий кооператив «Товариство індивідуальних забудовників Кача 2009».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  оцінив письмові відзиви Качинської селищної Ради та обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних заика будовників Кача 2009», висновки судової експертизи та технічного висновку Державного науково-дослідного та проектно - вишукувального інституту ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ,  суд вважає що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи  з наступних мотивів.

Як встановлено судом, у 1993 році на виконання розпорядження представника Президенту України у м. Севастополі № 889 від 27.05.1993 року було проведено обстеження берегової лінії біля с. Кача. За результатами даного обстеження голові Качинської селищної Ради було надано протокольне доручення про необхідність проведення проектно-дослідницьких робіт з питань побудови берегоукріплювальних споруд біля с. Кача, з залученням інвесторів,  оскільки обрушення берегу погрожувало житловим будинкам селища.

Будівництво берегоукріплювальних споруд у зв’язку з відсутністю єдиного інвестору було вирішено провести з залученням приватних осіб, шляхом утворення ініціативної групи, якій у 1997 році за рішенням Качинської селищної Ради № 5/26 від 23.05.1997 року  була надана земельна ділянка у оренду строком на 49 років, загальною площею 0,16 га у районі дитячого комбінату с. Кача для проектування та будівництва берегоукріплювальних споруд з приміщеннями для відпочинку» (члені ініціативної групи додавались у списку).

Проектна документація розроблялася керівництвом ініціативної групи, пізніше перетвореної у громадську організацію «Стримчак».  

У подальшому, за рішенням Качинської селищної Ради №9/26 від 27.09.2001 року до списків членів ініціативної групи (інвесторів будівництва) заміст ОСОБА_3 була включена ОСОБА_1 та з нею був укладений договір оренді земельної ділянки № 17/7 від 27.09.2001 року. На момент включення ОСОБА_1 до членів ініціативної групи берегоукріплювальна споруда, де знаходяться спірні приміщення, була збудована.

Рішенням селищної Ради № 939 від 11.08.2005 року земельна ділянка загальної площею 0,3469 га була передана в оренду на 49 років об’єднанню громадян «Стримчак»для будівництва  берегоукріплювальних споруд з елементами приміщень для відпочинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1. У 2006 році проведена інвентаризація об’єкту нерухомості. Однак, у зв’язку з шахрайськими діями керівництва організації проектна та інша дозвільна документація були втрачені, що підтверджено протоколом № 3 загальних зборів від 12.07.2008 року та зверненнями до правоохоронних органів. У зв’язку з чим стало неможливо прийняття забудові до експлуатації у встановленому порядку.

За  рішенням загальних зборів ОГ «Стрімчак» від  09.01.2009 року ГО «Стримчак»був реорганізований в обслуговуючий кооператив «Товариство індивідуальних забудовників Кача 2009», членам якого є  позивачка.

Рішенням Качинської селищної Ради від 09.04.2010 року № 1806 були внесені зміни до рішення Качинської селищної Ради № 939 від 11.08.2005 року, згідно якого право оренди земельної ділянки, на якій розташовані берегоукріплювальні споруди, у тому числі спірні споруди, перейшло до обслуговуючого кооперативу «Товариство індивідуальних забудовників Кача 2009».

Залучений до участі по справі обслуговуючий кооператив «Товариство індивідуальних забудовників Кача 2009» надав відзив на позовну заяву, у якому не заперечував проти заявленого позову  члену  кооперативу – ОСОБА_1 При цьому,  зазначив, що відповідність забудови будівельним правилам та нормам встановлено висновком проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 28.07.2010 року № 447 та технічним висновком  Державного науково-дослідного та проектно - вишукувального інституту ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (ліцензія АВ № 490061 від 28.08.2009року), згідно з якими  стан  конструкцій берегоукріплювальних споруд з приміщеннями  для відпочинку (літера А-6), розташованих за  адресою АДРЕСА_1  знаходяться  у пригідному до експлуатації стані, всі  зауваження, зазначені  раніше при  дослідженні стану  об’єкта  усунені шляхом проведення обличкувальних  робіт та косметичного ремонту   фасаду приміщень.

Згідно з довідкою, наданою ОК  «Товариство індивідуальних забудовників Кача 2009»кооператив визнає за ОСОБА_1 право власності на спірні приміщення для відпочинку, зазначені у позові, як за членом кооперативу.

Як встановлено судом, за результатами проведеної судової експертизи по справі (висновок  № 447 від 28.07.2010 року) експертом була встановлена відповідність спірних приміщень вимогам державних будівельних норм. Технічним висновком Державного науково-дослідного та проектно - вишукувального інституту ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ (ліцензія АВ № 490061 від 28.08.2009року), згідно з якими стан конструкцій берегоукріплювальних споруд з приміщеннями  для відпочинку за  адресою АДРЕСА_1 а саме, корпус під літерою А-6  знаходяться  у пригідному до експлуатації стані, всі  зауваження, зазначені  раніше при  дослідженні стану  об’єкта  усунені шляхом проведення обличкувальних  робіт та косметичного ремонту   фасаду приміщень

Задовольняючи  позов суд виходив з наступних норм закону.

           Стаття 19-1 Закону України «Про кооперацію»передбачає, що член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

             Як зазначено вище, на виконання розпорядження представника Президенту України у м. Севастополі № 889 від 27.05.1993 року. За результатами обстеження  берегової лінії біля с. Кача голові Качинської селищної Ради було надано протокольне доручення про необхідність проведення проектно-дослідницьких робіт з питань побудови берегоукріплювальних споруд біля с. Кача, з залученням інвесторів,  оскільки обрушення берегу погрожувало житловим будинкам селища. Будівництво берегоукріплювальних споруд у зв’язку з відсутністю єдиного інвестору було вирішено провести з залученням приватних осіб, шляхом утворення ініціативної групи.

         Позивач одночасно є приватним інвестором, котрий власними силами здійснював будівництво  берегоукріплювальних споруд біля с. Кача.

         Згідно зі ст.ст.18, 19 ЗУ «Про інвестиційну діяльність», з метою сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.  Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб’єктів.

       Згідно зі  ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

       У відповідності зі ст. 331 ЦК України право власності на знову створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачене прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно на нерухоме відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

      Згідно зі ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», (в редакції, яка діяла до 2008 року), у випадку прийняття сільським, селищним або міською радою рішення про надання земельної ділянки з державної або комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, установленому законом, даний дозвіл одночасний є дозволом на будівництво даного об'єкта. Дозвіл на будівництво надає право замовникові на одержання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-дослідницьких робіт і на одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

          Оскільки  будівництво спірних приміщень проводилось на підставі рішення відповідної  селищної Ради у відповідності до цільового  призначення  та проекту, зробленого на підставі Генерального плану забудови міста Севастополя, здійснено  з врахуванням будівельних норм та правил, проведено господарським способом не за кошти відповідачів, не порушує права та законні інтереси  відповідачів та інших осіб, дане будівництво не можна  вважати  самочинним, однак воно не може бути прийнято до експлуатації у зв’язку з втратою пакету проектної документації та ліквідацією юридичної особи,  на яку вона надавалася та яка була відповідальна за введення об’єкта до експлуатації.

         З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.  За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб’єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

       Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі... підлягають державної реєстрації.

       На час побудови спірних приміщень був розроблений спрощений порядок прийняття до експлуатації садових та дачних будинків (Постанова КМ України від 9 вересня 2009 р. N 1035 «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт»),  відповідно  до якого може бути прийнятий до експлуатації будинок, збудований без дозволу на проведення будівництва, однак з дотриманням будівельних норм та правил та на земельної ділянки відведеної для таких цілей. Аналогічні положення містяться у ст. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

       Проте законом не визначений правової режим берегоукріплювальних споруд з елементами приміщень для відпочинку та на даний ча не вирішено питання про віднесення їх до громадських будинків I та II категорій складності, які можуть бути прийняті до експлуатації у даному порядку, встановлення права власності на дані споруді можливо тільки у судовому порядку.

       Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   

       Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.  В силу ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

       Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, встановлених ст. 376 ЦК України, а підтвердження рішенням суду існуючого в особи права власності –у випадках, встановлених ст. 392 ЦК України. В інших випадках право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). В силу ст. 325 ЦК України фізичні особи можуть бути суб’єктами  права приватної власності.

        Статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.   Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі  визнання права.

         У відповідності зі ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини по втримуванню відносини, а при відсутності такого закону –суд виходить із загальних положень законодавства. Забороняється відмова в розгляді справи про мотивам відсутності, неповноти, нечіткості, протиріччя, законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

        Аналізуючи сукупність встановлених  обставин, норми закону, що підлягають застосуванню до спірних відносин, суд знаходить підстави для  задоволення заявленого позову.

      На  відшкодування судових витрат та  витрат, пов’язаних з проведенням судової експертизи представник позивача не наполягала.

      Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 328, 331, 325, 392 ЦК України, ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», ст. ст. 1-4, 8, 27, 31, 57-60, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

                                                 ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право приватної власності за ОСОБА_1 на приміщення для відпочинку третього поверху берегоукріплювальної споруди, літера «А6», які складаються з  п’яти приміщень та лоджії, загальною площею 81,9 кв.м, розташовані по АДРЕСА_1, згідно з матеріалами проведеної технічної інвентаризації.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Нахімовський районний суд м.Севастополя десяти днів з дня оголошення рішення.

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                           В.Є. Кравченко