Справа № 2-2967/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 липня 2007 р.     Київський районний суд м. Донецька в складі

головуючого: судді - Малютіної Н.М.

при секретарі - Пальчикової І.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за позовом

ОСОБА_1 до Територіальної громади Київського р-ну м. Донецька в особі

Київської районної в м. Донецьку ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом і просить визнати за нею право особистої власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння АДРЕСА_1, що належало на праві особистої власності її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть (НОМЕР_1 виданим відділом РАЦС Київського районного управління юстиції м. Донецька 07.06.2004р., актовий запис № 714, а.с. 9).

Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом (а.с.11) від 06 травня 2004р. зареєстрованим у реєстрі за № 1177, що складається з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу спірного домоволодіння від 23 травня 1985р. посвідченого державним нотаріусом Шостої донецької державної нотаріальної контори Ларіноівою Т.П., зареєстрованого у реєстрі за № 2-819(а.с.7,8).

З цього приводу позивач для прийняття спадщини звернулася до нотаріальної контори, але у зв'язку з тим, що у встановлений законом шестимісячний термін після смерті спадкодавця вона не надала заяву про прийняття спадщини, їй було відмовлено у оформленні права власності на спадкоємне майно.

Позивач не надала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, т. я. вважала, якщо є заповіт складений на її ім'я, то віна автоматично стає власником майна, тобто визнається спадкоємцем з моменту відкриття спадщини.

Так само, у відповідності до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки спадкоємець, фактично вступив в управління або володіння спадкоємним майном, визнається, що він прийняв спадщину.

ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, т.я. у неї знаходиться заповіт, договір купівлі-продажу на спадкоємне домоволодіння та технічний паспорт, окрім того з моменту свого народження ОСОБА_1 постійно мешкала та була зареєстрована у спадкоємному будинку, розпоряджалася речами своєї матері. На теперішній час вона єдина претендує на спадщину, оскільки інших спадкоємців немає, про що свідчить повідомлення з нотаріальної контори.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив розглянути дану цивільну справу без його участі, відповідно до діючого законодавства.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і проаналізувавши обставини в справі, суд вважає позов обґрунтованим, тому що між сторонами виникли правовідносини в частині оформлення права власності в порядку спадкування, що регулюється

Законом, тобто ст. 549   ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 319, 331, 344, 376, 1233, 1296,1299 ЦК України, ст. ст. 47-48 Закону України "Про власність".

На підставі викладеного, ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 319, 331, 344, 376,1233,1296,1299 ЦК України, ст. ст. 47-48 Закону України "Про власність". і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади Київського р-ну м. Донецька в особі Київської районної в м. Донецьку ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати право особистої власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом від 06 травня 2004р. зареєстрованого у реєстрі за № 1177 на домоволодіння № 1 та житлову прибудову літера «А-1», тамбур літера «а-3», гараж літера «и» по АДРЕСА_1 після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1(свідоцтво про смерть НОМЕР_1 видано відділом РАЦС Київського районного управління юстиції м. Донецька 07.06.2004р., актовий запис № 714), зобов'язавши її зареєструвати право на спадщину в державних органах, що здійснюють реєстрацію нерухомого майна.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через даний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження у порядку передбаченому ст. 295 ЦПК України.