Справа  № 2-198/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

13 липня 2011 року   Бобринецький     районний     суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді  Адаменко І.М.,

при секретарі –Остапчук О.С.,

з участю:

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бобринець Кіровоградської області в залі  судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області  справу  за позовною заявою   ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3  та ОСОБА_4 про  стягнення заборгованості за договором позики та моральної шкоди  ,-       

                                                                        ВСТАНОВИВ:

              Позивачка  звернулася до суду  з позовними вимогами   до   відповідачів  про  стягнення заборгованості  за договором позики  обґрунтовуючи їх тим, що 04.02.2008 року між нею та ОСОБА_2   було укладено договір позики,   за яким   остання отримала від позивачки 600 грн.   з кінцевим терміном повернення  до 01.06.2008 року  надала про це позивачці   розписку , але умови  вказаного договору позичальниця  не виконала, та в добровільному порядку повернути суму позики   не бажає,

26.04.2008 року  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали від позивачки у позику 735 грн.    з кінцевим терміном повернення  до 18.08.2008 року  надавши  про це позивачці   розписку , але умови  вказаного договору   позичальники також не виконали, тому позивачка  просить стягнути з  них заборгованість  за договорами позики в судовому порядку, а також заподіяну їй моральну шкоду в сумі 5000 грн..

            В судовому засіданні позивачка заявлені  вимоги підтримала   та просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві уточнюючи в частині стягнення та просить стягнути з ОСОБА_2   600 грн., а з ОСОБА_3 та ОСОБА_4  - 735 грн. солідарно.

            Відповідачі  в судове засідання   не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином,  ирму зі згоди позивачки суд ухвалює заочне рішення у справі..

             Суд, заслухавши пояснення  позивачки  та дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому   задоволенню виходячи із наступних підстав.

             Відповідно до ст.509 зобов”язанням є правовідношеня, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

             За змістом  ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином та у строки  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а також  інших актів законодавства.

             Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).Договір позики є укладений з моменту передачі грошей.

             В судовому засіданні встановлено, що між  позивачкою та  ОСОБА_2  04.02.2008 року було укладено договір позики,  згідно якого  остання  отримала від  ОСОБА_1   позику  в сумі   600 грн.   з кінцевим терміном повернення  до 01.06.2008 року, що підтверджується  письмовою розпискою, яку сторони уогоди підписали особисто.

            26.04.2008 року   між  позивачкою та   ОСОБА_3  і  ОСОБА_4  укладено договір позики  згідно якого  останні отримали від позивачки у позику 735 грн.    з кінцевим терміном повернення  до 18.08.2008 року, що також підтверджується відповідною розпискою.

             Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором.

     Наявність у позивачки розписки про отримання відповідачами позики та відсутність доказів,  які б могли свідчити про повне  виконання ними  як позичальниками  своїх зобов'язань за договором ,  є підставою для задоволення судом  позовних вимог відповідно до  ст.  1047-1050 ЦК України щодо стягнення заборгованості за цим договором.

           Вимоги в частині стягнення   з відповідачів на користь позивачки моральної шкоди задоволенню не підлягають у зв»язку з їх необгрунтованністю  належними  та допустимими доказами.

            У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

         Керуючись ст.ст.10,11, 60,88, 212-215 , 224 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530,  1046-1049 ЦК, суд ,-

ВИРІШИВ:

               Позовні вимоги    ОСОБА_1    задовольнити частково.            

               Стягнути з   ОСОБА_2 на користь    ОСОБА_1    заборгованість  за договором позики від 04.02.2008 року в сумі 600 грн та 17 грн. судових витрат.

               Стягнути з   ОСОБА_3 на користь    ОСОБА_1    заборгованість  за договором позики від  26.04.2008 року   в сумі 367,50  грн та 17 грн. судових витрат.

               Стягнути з   ОСОБА_4 на користь    ОСОБА_1    заборгованість  за договором позики від  26.04.2008 року   в сумі 367,50  грн та 17 грн. судових витрат.

               В іншій частині позову відмовити.                 

               Апеляційна скарга на рішення суду подається до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бобринецький районний суд Кіровоградської області. Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                                           І.М. Адаменко