Справа №  2-а-2387/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 червня 2011 року Дебальцевський міський суд у складі:

головуючого: судді Афанасьєвої Ю.О.

при секретарі: Овчаренко О.М.

за участю: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м.Горлівки Хасай Івана Григоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача та просить скасувати постанову серії АН1 № 026780 від 5.05.2011 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС, за ст.122 ч.2 КУпАП України, відповідно до якої на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. за порушення п.8.8 (а) Правил дорожнього руху України посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до протоколу серії АН1 №512869 від 5.05.2011 року він, ОСОБА_1, керуючи 5.05.2011 року автомобілем марки «Фіат»реєстраційний номер НОМЕР_1 о 9 годині в м.Горлівка по вул.Інтернаціональна –вул.Горлівської дивізії, здійснюючи поворот праворуч, проїхав на заборонений жест регулювальника.

 Дійсно в вказаний час він рухався на автомобілі марки «Фіат»по вул.Горлівської дивізії в м.Горлівки. На перехресті з вул.Інтернаціональною він мав намір здійснити поворот праворуч. При цьому перед його автомобілем знаходилась колонна з автомобілів, які мали виконати поворот ліворуч та їм було необхідно перетнути осіву лінію проїзної частини. Через що видимість  регулювальника для водіїв автомобілів, які рухались позаду була повністю відсутня.

Коли він під»їхав до перехрестя, він нікого не об»їзджаючи та не створюючи перешкод, здійснив поворот праворуч, після чого був зупинений працівником ДПС. Та лише після з»ясування причини зупинки, інспектор вказав йому на місце, де знаходився регулювальник. До цього час він взагалі його не бачив. Тобто умислу в його діях не було, так як регулювальник був розташований на проїзній частині таким чином, що його неможливо було побачити всім учасникам дорожнього руху.

Таким чином, постанову АН1 №026780 від 5.05.2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення в вигляді штрафу вважає необґрунтованою та незаконною.

В судовому засідання позивач підтримував заявлений позов, надав пояснення аналогічні викладеним в заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 5.05.2011 року у відношенні позивача ОСОБА_1 була винесена постанова серії АН1 №026780 по справі про адміністративне правопорушення, за ст.122 ч.2 КУпАП України, за порушення п.8.8 (а) ПДР України.

Відповідно до вказаної постанови 5.05.2011 року о 9 год. 00 хв. в м.Горлівка по вул.Інтернаціональна –вул.Горлівської дивізії, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Фіат»реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи поворот праворуч, проїхав на заборонений  жест регулювальника.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що відповідачем по справі було виявлено факт скоєного правопорушення про що складено протокол про адміністративне правопорушення АН1 №512869 від 5.05.2011 року у відношенні до позивача, що відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є одним з доказів скоєного правопорушення.

Однак в даному протоколі в поясненнях особи, яка притягагається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 було зазнначено, що при повороті правовурч через те, що попереду балу колонна автомобілів, він не зміг фізично побачити регулювальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивачем була наданий відеозапис, який був досліджений судом в судовому засіданні. Однак, враховуючи, що вказаний запис був зроблений вже після складання протоколу про адміністративного правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а не безпосередньо під час руху ОСОБА_1 на перехресті вул. Інтренаціональна –вул.Горлівської дивізії в м.Горлівка, що не надає суду можливості встановити обставини та умови, які існували безпосередньо під час виконання маневру повороту праворуч, суд не приймає вказаний відеозапис до уваги.

Разом з тим, свідок ОСОБА_6, який був пасажиром в автомобілі марки «Фіат»під керуванням ОСОБА_1, в судовому засіданні пояснив, що дійсно 5.05.2011 року вони були зупинені робітниками ДПС на перехресті вул.Інтернаціональна –вул.Горлівської дивізії в м.Горлівка. Перетинаючи вказане перехрестя вони рухались по смузі, що передбачала рух праворуч. При цьому регулювальника на проїзній частині вони не бачили, й лише після зупинки робітниками ДПС та повідомлення про причини зупинки, інспектор вказав на місце, де розташовувався регулювальник. Він розташувався таким чином, що ті транспортні засоби, які виконували повороти праворуч,  не мали можливості його побачити, через колону машин, яка мала виконати маневр повороту ліворуч.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адмінінстративного позову.

В порушення вказаних вимог, відповідачем, який є суб»єктом владних повноважень, доводи позивача, стосовно обгрунтованості  притягнення його до  адміністраитвної відповідальності й посилання не те, що регулювальник на проїзній чатині об»єктивно не міг бути побаченим всіма учасиниками руху, зокрема водіями автомобілів, які здійснювали рух праворуч, не спростовані.

Не було надано жодного доказу того, що позивач 5.05.2011 року, керуючи автомобілем марки «Фіат»державний номер НОМЕР_1 в м.Горлівка по вул. 50років Жовтня, дійсно проігнорував вимоги регулювальника.

Відповідно же до ст.9 КУпАП адміністративним  правопорушенням  (проступком)    визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія  чи  бездіяльність, яка  посягає  на  громадський  порядок, власність, права і свободи громадян,  на  встановлений  порядок  управління  і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, необхідним елементами адміністративного правопорушення є: протиправність, винність, наявність шкоди та караність.

А зовнішню та внутрішню сторони проступку характеризують наявність сукупності його об’єктивних та суб’єктивних ознак.

В даному випадку не встановлений такий елемент адміністративного правопорушення як винність особи.

а підставі п.8.8 (а) Правил дорожнього руху України, ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративне правопорушення  та, керуючись ст.ст.160-163, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС м.Горлівки Хасай Івана Григоровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –задовольнити.

Визнати незаконною постанову серії АН1 №026780 по справі про адміністративне правопорушення від 5.05.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП України та накладення на нього  стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. та скасувати її.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Дебальцевського

міського суду Ю. О. Афанасьєва