УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 19 червня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Гончарука Г.М.
Суддів: Підгорної С. П., Колотила О.О.
за участю прокурора: Воловідника Р.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 11 квітня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою районного суду від 11 квітня 2007 року відмовлено засудженому ОСОБА_1 та захиснику ОСОБА_2 у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Першотравневого районного суду м. Чернівців від 16 лютого 2007 року із-за відсутності для цього поважних причин та апеляції ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2 визнані такими, що не підлягають розгляду.
В апеляціях засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови районного суду про відмову відновити строк на апеляційне оскарження вироку суду, оскільки ними строк на оскарження пропущений з поважних причин: адвокат ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 15 лютого по 07 березня 2007 року, а засуджений, перебуваючи в СІЗО, чекав на допомогу адвоката у написанні апеляції і тому несвоєчасно направив її до суду.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що апеляції задоволенню не підлягають, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 безпідставна, а апеляція адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, вирок про визнання винним у вчиненні злочину ОСОБА_1 судом проголошений 16 лютого 2007 року (а.с. 132), адвокат засудженого ОСОБА_2 16 лютого 2007 року в судовому
Справа № 11- 226 2007 р. Головуючий у І інстанції Брияк Т.Р.
Категорія: ст. 353 КПК України Доповідач Під горна С. П.
засіданні присутня не була (а.с. 131). Копія вироку надіслана засудженому через адміністрацію СІЗО у передбачений законом термін і отримана ним 19 лютого 2007 року (а.с. 142). Передбачений законом п'ятнадцятиденний термін оскарження вироку щодо ОСОБА_1 збіг 03 березня 2007 року, а апеляція засудженого на вирок подана в адміністрацію СІЗО 15 березня 2007 року (а.с. 147), апеляція адвоката в інтересах засудженого на цей вирок надійшла до суду 19 березня 2007 року (а.с. 149).
Судова колегія вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_2 про відновлення строку на апеляцію було мотивованим і в ньому наведені докази поважності причин пропуску процесуального строку - важка хвороба. До клопотання адвокат надала копії листків непрацездатності, де зазначено, що адвокат перебувала на амбулаторному лікуванні з 15 по 24 лютого 2007 року та на стаціонарному лікуванні з тим же діагнозом з 26 лютого по 07 березня 2007 року (а.с. 155). Посилання в оскаржуваній постанові суду на те, що адвокат мала можливість в період 24 та 25 лютого 2007 року направити апеляцію до суду, є безпідставним, оскільки це були вихідні дні та період, коли її амбулаторне лікування не дало позитивних наслідків і вона з 26 лютого 2007 року продовжила лікування стаціонарно.
Судова колегія вважає, що постанова суду в частині відмови адвокату ОСОБА_2 у відновленні строку на оскарження вироку суду щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню. Висновок суду про відсутність поважних причин пропуску адвокатом строку на оскарження вироку є неправильним, а тому апеляція адвоката ОСОБА_2 на постанову районного суду від 11 квітня 2007 року підлягає задоволенню; апеляцію адвоката ОСОБА_2 на вирок районного суду щодо ОСОБА_1 від 16 лютого 2007 року слід визнати такою, що підлягає розгляду, оскільки причина пропуску строку на подання нею апеляції є поважною, а районному суду необхідно виконати вимоги ст. 351 КПК України за наслідками подачі цієї апеляції.
Апеляція засудженого ОСОБА_1 з приводу незаконної відмови йому у відновленні строку на оскарження вироку суду є безпідставною, оскільки причина пропуску ним п'ятнадцятиденного строку на подачу скарги судом правильно визнана такою, що не є поважною. Постанова районного суду від 11 квітня 2007 року в цій частині є законною та обгрунтованою, засуджений своєчасно отримав копію вироку щодо себе і мав реальну можливість своєчасно надіслати через адміністрацію СІЗО апеляцію на вирок суду, а несвоєчасне ознайомлення його з протоколом судового засідання не належить до поважних причин пропуску строку на подання апеляції.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляцію адвоката ОСОБА_23адовольнити. Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 11 квітня 2007 року змінити. Визнати апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду міста Чернівців від 16 лютого 2007 року такою, що підлягає розгляду, та направити її до районного суду для виконання вимог ст. 351 КПК України.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.