УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Зубара В.В.
судців Ігнатюка О.В., Шроля В.Р.
з участю прокурора Кривошей С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляцією виконуючого обов"язки прокурора Вишгородського району Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2007 року, якою задоволена скарга
ОСОБА_1 на
постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ
Вишгородського району Київської області від 18
травня 2007 року про порушення кримінальної
справи за фактом умисного ухилення від сплати
податків службовими особами ПМП
„Бізнескомплект" за ознаками злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України,
встановила:
Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ Вишгородського району Київської області від 18 травня 2007 року порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПМП „ Бізнескомплект" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. У відповідності до зазначеної постанови службові особи ПМП „Бізнескомплект" м. Вишгород, при здійсненні фінансово-господарської діяльності у IV кварталі 2004 року, в порушення п/п.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, не віднесли до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості в розмірі 281199,2 грн. перед ТОВ „Алтаком", первинні документи та податкові накладні якого визнані недійсними рішенням Баришівського районного суду від 16 лютого 2006 року, що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємства в розмірі 70274,80 грн. Окрім того службові особи ПМП „Бізнескомплект" м. Вишгород, в порушення п/п 7.2.3 , 7.2.4 п.7.2, п/п 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року, безпідставно віднесли до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень 2004 року суму ПДВ у розмірі 182196 грн. на підставі податкових накладних ТОВ „Алтаком", ТОВ „Дніпро Плюс", ТОВ „Кас-М", свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість яких визнані судом недійсними з моменту реєстрації, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 182 196 грн. Всього службові особи ПМП „Бізнескомплект" м. Вишгород у 2004 році ухилилися від сплати податків на прибуток та на додану вартість на загальну суму 252 470 грн., що призвело до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
Директор ПМП „Бізнескомплект" ОСОБА_1, в порядку ст. 236-7 КПК України, оскаржив дану постанову до Вишгородського районного суду Київської області,
Справа № 10с-33/ 2007р. Головуючий в 1-й інстанції Чірков Г.Є.
Категорія: постанова про задоволення скарги на Доповідач Ігнатюк О.В.
постанову про порушення кримінальної справи
2
посилаючись у скарзі на незаконність постанови в зв"язку із відсутністю підстав та приводів до порушення справи.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2007 року скарга ОСОБА_1 задоволена, постанова слідчого СВ ПМ ДШ Вишгородського району Київської області від 18 травня 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПМП „Бізнескомплект" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України скасована та прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом із підстав, передбачених п.2 ч. 1 ст.6 КПК України. Дане рішення суд першої інстанції мотивував відсутністю на момент порушення справи законних приводів та достатніх підстав до порушення справи.
В апеляції прокурора вказано на незаконність постанови суду та необхідність її скасування. В обгрунтування апеляції прокурор посилався на те, що дослідча перевірка проведена у повному обсязі, а постанова про порушення кримінальної справи повністю відповідає вимогам ст. 98 КПК України, зокрема, в ній зазначені підстави та приводи до порушення справи, стаття КК України, за ознаками якої порушено справу та визначене подальше спрямування справи. Вважав, що у суду не було підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в зв'язку із чим просив постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2007 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи скасувати та постановити рішення, яким відмовити у задовленні даної скарги.
В запереченнях на апеляцію прокурора скаржник ОСОБА_1 вказав на необґрунтованість даної апеляції. Вважав, що матеріали справи вказують на відсутність підстав для кримінального переслідування службових осіб ПМП „Бізнескомплект". Просив апеляцію прокурора відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який апеляцію підтримав і просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується при наявності приводів до порушення кримінальної справи, вичерпний перелік яких наведений у ч.1 ст.94 КПК України та при наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Право на оскарження до суду постанов про порушення кримінальної справи передбачене ст. 236-7 КПК України. За змістом ч.14 ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 у повній мірі не дотримано.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень при розгляді даної категорії справ, чим допустив порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, зокрема ч.14 ст. 236-8 та ст. 324 КПК України, які колегія суддів вважає істотними. Так, за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд у постанові зробив висновки, які міг зробити лише у випадку постановления вироку, зокрема: про відсутність об'єктивної сторони злочину, відсутність даних про наявність умислу на ухилення від сплати податків та вцілому щодо відсутності в діях службових осіб ПМП „Бізнескомплект" складу злочину.
У відповідності до ч.2 ст.94 КПК України справа може бути порушена тільки у випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Поняття злочину та його ознаки визначені у ч.1 ст.11 КК України, відповідно до якої, ознаками злочину є: суспільна небезпечність діяння, передбаченість його КК України, винність та вчинення діяння суб'єктом злочину.
За змістом частини 2 ст.94 КПК України, для порушення кримінальної справи вимагається існування достатніх даних, які вказують на наявність не усіх ознак злочину, а декількох із них, тобто 2-х або більше. Таким чином, суду, з огляду на вимоги ч. 14 ст.236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи необхідно було з'ясувати питання про те, існували чи не існували на момент порушення
3
кримінальної справи достатні дані, які б указували на наявність не менше двох ознак злочину та відобразити це у постанові.
Поряд з цим суд, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 дійшов до висновку про відсутність законних приводів до порушення справи. Між тим із таким висновком суду безспірно погодитись не можливо.
Вказавши на відсутність приводів до порушення кримінальної справи, суд першої інстанції не звернув уваги на лист заступника начальника ДПІ на ім"я начальника ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 29.03.2007 року, зареєстрований у книзі обліку інформації про злочини і пригоди ВПМ Вишгородської ДПІ 31.03.2007 року за № 15, в якому вказується на наявність порушень податкового законодавства, виявлених при перевірці ПМП „Бізнескомплект".
В зв"язку із наявністю зазначених вище істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, постанова Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2007 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи та відмову в порушенні кримінальної справи не може визнаватись законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із направленням матеріалів на новий судовий розгляд в процесі якого необхідно врахувати наведене, дослідити надані матеріали та прийняти по скарзі законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. 365, Збб, 382 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію виконуючого обов'язки Вишгородського районного прокурора Київської області задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16 червня 2007 року про скасування постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ Вишгородського району Київської області від 18 травня 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПМП „Бізнескомплект" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України та про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ Вишгородського району Київської області від 18 травня 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПМП „Бізнескомплект" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України направити на новий судовий розгляд до Вишгородського районного суду Київської області іншим суддею.