06.06.2011                                Справа № 1-77/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого                                        судді Сингаївського О.  П. ,

при секретарі                                            Риженко Л.В.,    

з участю прокурора                                 Слизькоухої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальну справу по обвинуваченню

                                                              ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою базовою освітою, не одруженого, не працюючого, проживає вАДРЕСА_1, раніше судимого: 09.07.2001 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.141 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 02.11.2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 23.01.2007 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.4 ст.296 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України ,-

встановив:

ОСОБА_1, відбуваючи з 21.05.2007 року міру кримінального покарання в Бучанській виправній колонії Київської області № 85, розташованій за адресою смт. Гостомель, вул. Мирна, 3, Київської області згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 23.01.2007 року за ч.4 ст. 296 КК України у виді п’яти років позбавлення волі, зарекомендував себе з негативного боку. Злісно порушував режим відбування покарання, 18 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі 6 разів поміщався до дисциплінарного ізолятору та двічі переводився до приміщення камерного типу, а саме:

- 01.07.2010 року засуджений ОСОБА_1 самовільно залишив призначену для прибирання ізольовану територію. Під час затримання та слідування до чергової частини останній чинив фізичний опір представникам адміністрації, чим порушив вимоги ст.107 КВК України;

- 21.01.2010 року засуджений ОСОБА_1 не виконав законних вимог адміністрації, за що згідно постанови начальника Бучанської ВК № 85 від 21.01.2010 року був переведений до приміщення камерного типу строком на один місяць.

- 26.02.2010 року у засудженого ОСОБА_1 вилучено одноразовий медичний шприц, за що згідно постанови начальника Бучанської ВК № 85 від 26.02.2010 року засудженому ОСОБА_1 винесено сувору догану;

- 19.03.2010 року засуджений ОСОБА_1 відмовився від чергування, за що згідно постанови начальника Бучанської ВК № 85 від 19.03.2010 року його поміщено до дисциплінарного ізолятора строком на 10 діб;

- 06.05.2010 року засуджений ОСОБА_1 відмовився пройти на КПП-2 з приводу негативної та грубої поведінки в строю, з підбурюванням інших засуджених до непокори, за що згідно постанови начальника Бучанської ВК № 85 від 06.05.2010 року його поміщено до дисциплінарного ізолятора строком на 10 діб;

- 11.07.2010 року засуджений ОСОБА_1 не виконав обов’язки чергового, за що згідно постанови начальника Бучанської ВК № 85 від 11.07.2010 року йому винесено сувору догану;

- 01.07.2010 року засудженого ОСОБА_1 переведено до приміщення камерного типу за постановою начальника Бучанської ВК № 85 від 01.07.2010 року строком на два місяці за самовільне залишення призначеної для прибирання ізольованої території. Під час затримання та слідування до чергової частини останній чинив фізичний опір представникам адміністрації, чим порушив вимоги ст.107 КВК України.

Після відбування покарання в приміщенні камерного типу засуджений ОСОБА_1 позитивних висновків не зробив і став на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації виправної установи.

Так, 12.10.2010 року о 10 год. 20 хв., перебуваючи в Бучанській ВК № 85, яка розташована за адресою смт. Гостомель, вул. Мирна, 3, Київської області згідно графіку робіт по благоустрою місць позбавлення волі і прилеглої до них території, передбаченого ст. 118 КВК України, начальником відділення СВПР лейтенантом вн.сл. ОСОБА_2 засудженому ОСОБА_1 запропоновано виконати роботи по прибиранню території локальної дільниці № 4. Даний засуджений в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги представника адміністрації і до роботи не приступив. Начальником відділення ОСОБА_2 повторно була висунута вимога засудженому ОСОБА_1 приступити до виконання робіт по прибиранню території локальної дільниці № 4. Однак, він знову в категоричній формі відмовився виконати законні вимоги начальника відділення і до роботи не приступив, чим порушив вимоги ст.107 п.3 абз.3; 4 та ст.118 п.5 КВК України, а також п.64 абз. 4; 5 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (наказ № 275 від 25.12.2003 року). Того ж дня, о 10 год.45 хв. засуджений ОСОБА_1 був доставлений до чергової частини Бучанської ВК № 85 для дачі пояснень по даному факту. В черговій частині начальником відділення СВПР лейтенантом вн.сл. ОСОБА_2 засудженому ОСОБА_1 знову були пред’явлені законні вимоги приступити до роботи по благоустрою місць позбавлення волі згідно графіку, а саме прибирати територію локальної дільниці № 4. Однак, засуджений ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги представника адміністрації і до роботи не приступив. Надавати пояснення по даному факту він відмовився. Начальником відділення СВПР лейтенантом вн.сл. ОСОБА_2 засуджений ОСОБА_1 попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до ст.391 КК України «Злісна непокора законним вимогам адміністрації виправних установ», але після цього засуджений ОСОБА_1 своєї поведінки не змінив і виконувати законні вимоги представника адміністрації установи в категоричній формі відмовився.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, підтвердив викладені обставини вчинення злочину та показав, що він відбував покарання в БВК №85 за вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.4 ст. 296 КК України у виді п’яти років позбавлення волі.

Під час відбування даного покарання зарекомендував себе з негативної сторони, злісно порушував режим відбування покарання, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі переводився до приміщення камерного типу.

Після цього, 12.10.2010 року він категорично відмовився виконувати роботи по прибиранню території локальної дільниці № 4, встановлені згідно графіку робіт по благоустрою місць позбавлення волі і прилеглої до них території.

Вказав, що на даний час свою протиправну поведінку повністю усвідомив та зробив належні висновки.

Підсудний окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового слідства, пояснив, що показання під час судового слідства він давав добровільно, без будь-якого примусу. В скоєному підсудний щиро розкаявся, просив суворо не карати.

У зв’язку із повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового слідства, дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом підсудного, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.391 КК України, як злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

Суд вважає таку кваліфікацію правильною.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який віднесено до злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, яка пом’якшує відповідальність підсудного суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного суд визнає рецидив злочинів.

За місцем відбування покарання підсудний характеризується негативно, не одружений, раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, а тому підсудному слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі із відбуванням покарання у системі  кримінально – виконавчих установ.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин у період відбування покарання призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.01.2007 року, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід у відношенні підсудного суд  залишає без змін, тримання під вартою.

Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати відсутні. Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитись у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 391 КК України та призначити йому покарання по цій статті у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.01.2007 року, остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у виді 1 (одного) року 10 (десяти) днів позбавлення волі.

Речові докази, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи –залишити при справі.

Термін відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту  його затримання, тобто з 17.10.2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудним в той же термін з дня вручення йому копії вироку.

СуддяО. П. Сингаївський