Судове рішення #1703011
Справа № 22ц-918 2007 року

Справа 22ц-918  2007 року                                     Головуючого в 1-й інстанції Полив'яний В.М.

Категорія   5                                                                   Доповідач: Пузанова Л.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

2007 року квітня місяця "24" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       - Пузанової А.В.

Суддів - Орловської Н.В. Фурман Т.Г.

при секретарі     - Костеннікові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Херсонської міської ради на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради про   визнання   права   власності   на   квартиру  та   самовільно   зведену прибудову до  неї  (третя   особа   без   самостійних  вимог - житлово-експлуатаційне        об'єднання        житлово-будівельник        кооперативів «Дніпровець»),  -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

7   вересня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради (третя особа -.житлово-експлуатаційне об'єднання житлово-будівельних кооперативів «Дніпровець») про визнання права власності на квартиру та самовільну прибудову до неї.

8   обґрунтування позову позивачка зазначала,  що у вересні 1984 року вона повністю внесла пай за квартиру № 8,  розташовану в будинку АДРЕСА_1 і відповідно до  ст. 15 Закону України «Про власність» є її власником,  хоча правовстановлюючий документ на підтвердження права власності їй не видавався.

Після повного внесення свого пайового внеску за квартиру,  вона самовільно звела прибудову до неї площею 3, 43 кв.м.  і починаючи з 1997 року комунальні послуги за помешкання сплачує з урахуванням вказаної прибудови.

Посилаючись на те,  що ЖЕО ЖБК «Дніпровець» та мешканці будинку не заперечують проти узаконення прибудови і вона не порушує права інших осіб,  позивачка просила суд визнати за нею право власності

 

 на квартиру АДРЕСА_1 та на самовільну прибудову до неї площею 3, 43 кв.м.

Рішенням від 15 листопада 2006 року суд задовольнив заявлені позовні вимоги в повному об'ємі.

В апеляційній скарзі виконавчий комітет Херсонської міської ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким відмовити у задоволенні позову,  зазначаючи,  що висновки суду в спірних правовідносинах суперечать нормам цивільного законодавства,  зокрема Законам України «Про основи містобудування»,  «Про планування та забудову територій»,  ((Про архітектурну діяльність».

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 її доводи не визнає,  а рішення суду вважає правильним та законним.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених  ст. 3ОЗ ЦПК України,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги,  суд виходив з того,  що ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1,  оскільки вона повністю внесла пайовий внесок за квартиру,  що віднесена до фонду житлових кооперативів,  а самовільна прибудова до цієї квартири має стовідсоткову готовність до експлуатації і її зведенням не порушено права інших осіб,  а також не порушені санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку.

Проте до такого висновку суд прийшов,  допустивши порушення норм матеріального і процесуального права,  що призвело до передчасних висновків у спірних правовідносинах.

Так,  із матеріалів справи вбачається,  що особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1,  в кооперативі «Ромашка» відкритий на ОСОБА_1 За станом на 01.07.2006 року заборгованість по оплаті пайових внесків за позивачкою не значиться,  а останній пайовий внесок зроблений нею у вересні 1984 року /а.с. 6/.

У вказаній квартирі,  яка розташована на другому поверсі п'ятиповерхового будинку,  позивачка самовільно здійснила перепланування та прибудову внутрішніми розмірами 1, 46 х 2, 35 площею 4, 2 м2 /а.с. 29-36/.

Відповідно до  ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,  якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Прийнявши до провадження та вирішивши по суті позов в частині визнання права власності на квартиру,  яку ОСОБА_1 займає в будинку кооперативу «Ромашка»,  суд не з'ясував,  чи набула остання право власності на це майно відповідно до діючого в Україні законодавства за часом виникнення спірних правовідносин ( ст. 15 Закону України «Про власність»),  чи була спірна квартира зареєстрована за нею (чи іншою особою) органом державної реєстрації,  зважаючи,  що як зазначено в матеріалах експертизи,  кооперативна квартира АДРЕСА_1   значиться   в   бюро   технічної

 

 інвентаризації як така,  що належить ОСОБА_1 згідно довідки ЖБК від 06.05.1994 року /а.с. 32/ і не перевірив та не встановив,  хто саме оспорює чи не визнає за позивачкою право власності на цю квартиру,  а звідси -хто є належним відповідачем у даному спорі.

Згідно діючого в Україні житлового законодавства переобладнання і перепланування жилого будинку чи квартири провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради,  який на підставі висновків компетентних органів перевіряє дотримання вимог будівельних,  протипожежних і санітарних правил.

Суд на вказані вимоги закону не зважив,  чи дотримані позивачкою зазначені правила не перевірив і заперечення з цього приводу відповідача не дослідив та належної оцінки їм не дав,  в той час як відповідно до експертного висновку для отримання відповіді на ці питання необхідний висновок управління містобудування та архітектури /а.с. ЗЗ/.

Не застосував суд при вирішенні спору в частині визнання права власності на самочинно зведену прибудову до квартири та її перепланування вимоги  ст. 376 ЦК України,  відповідно до якої особа,  яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна,  не набуває права власності на нього.

Згідно частин 3 та 4  ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці,  або якщо це порушує права інших осіб,  майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила самочинне будівництво,  або за її рахунок.

На виконання вимог вказаної норми матеріального права суду належало встановити власника або користувача земельної ділянки,  на якій відбулося зведення прибудови до квартири позивачки,  залучити його до участі в справі та з'ясувати можливість заперечення із названих обставин.

Зазначивши в рішенні про те,  що самочинно зведена позивачкою прибудова до квартири не порушує права інших осіб,  суд свій висновок в цій частині не мотивував і доказами не підтвердив. Поклавши в основу рішення довідку,  видану ЖЕО ЖБК «Дніпровець» 14.11.2006 року № 448,  суд не перевірив повноважень адміністрації ЖЕО ЖБК із вказаних питань відповідно до Закону та його статутних положень,  не з'ясував хто є власником кооперативного будинку,  в якому розташована спірна квартира і до участі його в справі не притягнув та в якому порядку власником будинку підлягає вирішенню питання щодо дачі згоди на перебудову та переобладнання будинку та квартири не встановив.

Зважаючи на те,  що дослідження та з'ясування усіх вказаних вище питань має важливе значення для правильного вирішення спору,  та враховуючи,  що суд вирішив питання про права та обов'язки осіб,  які не були залучені до справи,  зокрема це стосується власника будинку,  землекористувача (землевласника) та органів,  уповноважених робити висновки щодо дотримання при будівництві санітарних,  будівельних та

 

протипожежних правил,  колегія суддів приходить до висновку,  що ухвалене в справі рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд з підстав,  передбачених п.4 ч.1  ст. 3П ЦПК України.

При новому розгляді суду слід врахувати висновки і мотиви,  з яких скасовано рішення,  сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та залежно від встановленого,  відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 303,  307,  п.4 ч.1  ст. 311 ЦПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Херсонської міської ради частково задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 15 листопада 2006 року скасувати,  справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація