Справа № 1-51/2008 року

ВИРОК

ІМ”ЯМ УКРАЇНИ

12 лютого  2008 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

                                            головуючого судді  Білоуса М.В.

                                            при секретарі  Карпенко В.О.

                                           з участю прокурора Луценка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках кримінальну  справу по обвинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця   та мешканця АДРЕСА_1,  українця, гр.України, освіта вища,  не одруженого, не працюючого, раніше не судимого;   за ч.1 ст.122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

 28 вересня 2007 року, близько 10 години в АДРЕСА_1, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння,  в ході сварки  із своїм батьком  ОСОБА_2, наніс йому  декілька ударів ногою по тілу, куди саме він не пам”ятає,  від чого той отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, яке згідно висновку експерта відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.  

Будучи допитаним в якості підсудного, ОСОБА_1  визнав себе винним  в обвинуваченні повністю та підтвердив факт нанесення ним  тілесного ушкодження    ОСОБА_2, , при цьому, не маючи умислу на спричинення йому таких по тяжкості.  Він усвідомлює свою вину  та відповідальність, розкаюється в скоєному і запевняє про недопущення в подальшому подібного, просить не призначати  суворої міри покарання.

Після допиту в судовому засіданні підсудного ОСОБА_1, останній просив справу розглянути без дослідження  письмових доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин справи і наявних  доказів, згідно пред”явленого  йому обвинувачення за  ч.1 ст.122 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому  суд, відповідно до  ст.299  КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які  ніким не оспорювались. Учасникам  процесу  роз”яснено, що в такому разі,  вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

 Заслухавши пояснення підсудного, потерпілого, вивчивши матеріали справи, суд знаходить доведеною винуватість в обвинуваченні підсудного ОСОБА_1, що він  28 вересня 2007 року, близько 10 години, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1,  знаходячись в стані алкогольного сп”яніння, в ході сварки  із своїм батьком  ОСОБА_2, наніс останньому  декілька ударів ногою по тілу, куди саме він не пам”ятає,  завдавши йому  тілесні ушкодження, які відносяться  до категорії середнього ступеня тяжкості.

За таких обставин, суд вважає, що органи  досудового слідства  правильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_1, як завдання потерпілому  середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, яке  не є небезпечним для життя  і не потягло  за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що  спричинило тривалий розлад  здоров”я, за що  передбачена відповідальність  за ч.1  ст.122  КК України і таке вбачається з обвинувального висновку.

Обираючи підсудному покарання, суд враховує, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу винного, обставини, що пом”якшують  його відповідальність.

До  обставин, які обтяжують  відповідальність ОСОБА_1,  суд відносить те, що він  вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння.

  Підсудний ОСОБА_1 повністю визнав   себе винним у скоєнні злочину,  активно сприяв його  розкриттю, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, що слід визнати обставинами, котрі  пом”якшують його відповідальність, у  зв”язку з чим, суд вважає можливим  у відповідності з вимогами закону,   призначити йому покарання, хоча і у вигляді обмеження волі, однак з його випробуванням.

  Керуючись ст.ст.323,324, 327 КПК Украни, суд-   

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним за ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох ) років обмеження волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді обмеження  волі за даним вироком, якщо він протягом  іспитового строку  на 1 (один) рік, не вчинить нового злочину  і виконає покладені на нього обов”язки, а саме:  повідомляти органи  кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з”являтися  до них для реєстрації.

 Запобіжний захід ОСОБА_1,  до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім - підписку про невиїзд.

  На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області  через Прилуцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

            ГОЛОВУЮЧИЙ