Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-8476/11                                                                 Головуючий у 1 й інстанції - Семененко В.С.

Категорія 29                                                   Доповідач  -  Костюченко Н.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 липня 2011 року                                                                                                     м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд  Дніпропетровської області в складі:

                                        головуючого –судді - Костюченко Н.Є.

                                        суддів  - Осіяна О.М., Максюта Ж.І.

                                        при секретарі –Лещинській О.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», ВВД ФСС НВ ПЗУ в м. Марганець про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

          В апеляційній скарзі ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»(далі –ВАТ «МГЗК») просить скасувати рішення Марганецького міського суду від 19.05.2011 року, яким з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто 6 000 грн. в рахунок  відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків –з тих підстав, що доказів спричинення позивачу моральної шкоди ним не надано, первинно втрату працездатності ОСОБА_2 було встановлено в період дії норм спеціального закону, а тому ВАТ «МГЗК»є неналежним відповідачем і у нього відсутній обов’язок відшкодовувати моральну шкоду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з ВАТ «МГЗК»з 1980 року. Під час роботи на підприємстві ОСОБА_2 захворів на професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 28.02.2007 року, йому встановлено сукупно 60 % втрати професійної працездатності безстроково та третю групу інвалідності. Тому, виходячи із вимог закону, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність стягнення на користь позивача 6 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

          Апеляційний суд вважає рішення суду 1-ї інстанції законним, таким, що підлягає залишенню без змін, виходячи зі слідуючого:

Матеріалами справи встановлено, що висновком МСЕК від 28.02.2007 року, позивачу вперше встановлено 60 % втрати професійної працездатності (а.с. 6) в зв’язку з професійним захворюванням. Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням, яке виникло через вплив важкої фізичної праці на протязі трудової діяльності у ВАТ «МГЗК»йому спричинена моральна шкода, яка згідно  ст. 2371 КЗ пПУ може бути відшкодована одноразово. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до ст. 2371 КЗ пПУ обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 6 000 грн., що відповідає обставинам, характеру та тяжкості понесених позивачем моральних переживань та принципу розумності.

Що стосується  доводів скарги ВАТ «МГЗК»про те,  що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди в зв’язку з втратою працездатності, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Посилання ВАТ «МГЗК»на те, що воно є неналежним відповідачем спростовуються матеріалами справи, оскільки позивач захворів на професійне захворювання та втратив працездатність в зв’язку з трудовою діяльністю у відповідача.

Доводи представника відповідача про відсутність обов’язку ВАТ «МГЗК»відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що первинно втрату працездатності ОСОБА_2 було встановлено в період дії норм спеціального закону є помилковими, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2007 році відшкодування застрахованим особам  моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров’я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в зв’язку призупиненням дії його норми, що регулювала данне питання .  

Виходячи з цього, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, а наведені доводи апеляційної скарги висновків міського суду не спростовують. Тому, апеляційний суд вважає за необхідне в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

          Керуючись ст. ст. 307, 308  ЦПК України, - апеляційний суд,-

у х в а л и в:

          Апеляційну скаргу –відхилити.

          Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області  від 19 травня 2011 року- залишити без змін

Ухвала  чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у двадцятиденний строк у касаційному порядку.

 Судді: