ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
03.10.06 р. Справа № 38/229пн
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом Прокурора Приморського р-ну м.Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м.Маріуполь Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області
Про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя
за участю
представників сторін:
від прокуратури: Лисенко С.І. прокурор за посвідченням № 1348
від позивача: не з”явився
від відповідача: Шайнога О.В. представник за дов. № 3251 від 19.10.2004р.
Суть справи:
Прокурор Приморського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м.Маріуполя Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя, привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівель.
10.08.2006р. відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає з наступних підстав:
03.11.2000р. відповідачем по договору купівлі – продажу з ТОВ „Ласпі” придбав у власність комплекс будівель та споруд бази відпочинку, які розташовані на території за адресою: м. Маріуполь, Приморський б-р, 11.
22.11.2000р. рішенням Маріупольської міської ради № 372/13 у відповідності до вказаного договору була виділена земельна ділянка площею 1,5652 га в постійне користування для побудови мотелю.
21.02.2001р. рішенням Маріупольської міської ради № 67/5 за зверненням відповідача було дозволено проведення проектно-дослідницьких робіт на земельній ділянці площею 20291грн.28кв.м.
21.05.2003р. рішенням Маріупольської міської ради № 215/1 відповідачу була надана земельна ділянка площею 2,5390га для будівництва мотелю, розважального центру та виконання протизсувних заходів по бульвару Приморському, 11.
20.08.2003р. рішенням Маріупольської міської ради № 360/6 погоджено місце розташуваня та надання земельної ділянки із земель житлового та громадського будівництва площею 2,5390га. кадастровий номер 1412300000:02:009:0130 в оренду відповідачу строком на 10 років для будівництва центру розваг та відпочинку з організацією автозупинки та об’єктів громадського харчування на бульварі Приморському,11.
Проект відводу земельної ділянки готувався КП „Господарсько розрахунковий земельно-кадастровий центр” м. Маріуполь.
Земельна ділянка надана відповідачу в рекреаційній зоні і відповідачем було отримано висновок земельної експертизи Держкомзему.
На теперішній час відповідачем погоджений проект рішення сесії міської ради про затвердження проекту відводу земельної ділянки та матеріали направлені в Маріупольську міську раду на затвердження.
Відповідач вважає, що порушень ст.ст. 12,38,116,125,126,212 Земельного кодексу України з його сторони не було допущено, що підтверджується рішеннями Маріупольської міської ради.
Крім того, прокуратурою Приморського району м. Маріуполя не приймалися акти прокурорського реагування або інші акти про добровільне звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
02.10.2006р. позивач надіслав до суду заперечення на відзив відповідача, в яких пояснив, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку площею 2,5390га за адресою бул. Приморський, 11 в м. Маріуполя без правовстановлюючих документів без встановлення межі, отримання документу, який підтверджує право на її займання, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України.
Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів за вказане правопорушення винесено припис від 26.05.2005р. № 26/05я про усунення порушень земельного законодавства. Але відповідач не виконав припис, у зв’язку з чим, постановою від 15.07.2005р. № 15/07/05я відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 170грн., який сплачений 01.08.2005р.
На засіданні сесії Маріупольської міської ради 26.09.2006р прийнято рішення про виділення спірної земельної ділянки відповідачу, але рішення не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку.
Позивач вважає, що доводи відповідача щодо довготривалого оформлення технічної документації та про законне використання відповідачем спірної земельної ділянки є необґрунтованими, оскільки до укладення договору оренди земельної ділянки та отримання права на її використання відповідач не має право її займати.
Судом розглянуті заперечення на відзив відповідача та залучені до матеріалів справи.
14.08.2006р. у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів по справі сторони надали суду клопотання про продовження строку розгляду справи строком на 2 місяці, яке судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.
Прокурор надав суду письмові пояснення від 03.10.2006р щодо представлення інтересів держави по справі, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Судове засідання відкладалося у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення витребуваних судом документів.
Перед початком розгляду справи прокурора та представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.
Представники сторін та прокурор надали суду клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених прокурора та представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в м.Маріуполі, внаслідок якої встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області загальною площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя і яка використовується підприємством для будівництва центру розваг та відпочинку без правоустановлюючих документів наземельну ділянку, без виносу меж в натурі, без її державної реєстрації, щоє порушенням ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.
Порушення земельного законодавства відповідачем підтверджені актами перевірки від 25.05.2005р., від 08.02.2006р., приписом щодо усунення порушень від 25.05.2005р. № 26/05, який отриманий особисто юристом підприємства відповідача.
Крім того, складений протокол про адміністративне правопорушення від 15.07.2005р № 15/07/05я та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення від 15.07.2005р. №15/07/05я, які підписані відповідачем без заперечень.
Адміністративний штраф за порушення вимог земельного законодавства відповідачем сплачений, що підтверджується позивачем.
Враховуючи те, що до теперішнього часу порушення земельного законодавства з боку відповідача не усунуте, позивач просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя.
До матеріалів справи відповідачем додане рішення Маріупольської міської ради від 26.09.2006р. № 5/5-448, яким передбачено надання підприємству відповідача дозволу на розробку проекта землеустрію по відводу земельної ділянки площею 2,5390 га ( кадарстровий номер 1412300000:02:009:0130) для будівництва центру розваг та відпочинку з оганізацією автозупинки та об”єктів громадського харчування по бу.Приморському, 11.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач в підтвердження своїх вимог посилається на акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.05.2005р., від 08.02.2005р., припис від 25.05.2005р. № 26/05я2, протокол про адміністративне правопорушення від 15.07.2005р. № 15/07/05я, постанову про накладення адміністративного стягнення від 15.07.2005р. № 15/07/05я, заперечення на відзив від 02.10.06р. № 1032, правоустановчі документи тощо.
Відповідач посилається на відзив на позов від 31.07.2006р. № 522/1061, рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.02.2001р. № 67/5, від 21.05.2003р. № 215/1, від 20.08.2003р. № 360/6, від 16.07.2003р. № 305, рішення Маріупольскої міської ради від 26.09.2006р. № 5/5-448, правоустановчі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об”єктів загального користування, передбачено ст. 38 Земельного кодексу України.
Вирішення питань щодо регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції селищних, поселкових, міських рад згідно п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Згідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень, зокрема, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу ( п.п.”б”); надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу ( п.п. “в”).
Згідно п.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Ст. 125 Земельного кодексу України передбачено виникнення права власності та права користування земельною ділянкою. Зокрема, частиною другою цієї статті передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі ( на місцевості) одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється ( ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону ( ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України).
Відповідно ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення виконкому Маріупольскої міської ради від 21.05.2003р. № 215/1 відповідачу було погоджено місцерозташування та надання земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови площею 2,5390 га, кадарстровий номер 1412300000:02:009:0130 в оренду терміном на 10 років для будівництва мотелю, розважального центру та виконання противозсувних заходів на бу. Приморському, 11 у Приморському районі міста. Тим же рішенням запропоновано відповідача укласти з виконкомом міської ради договір оренди земельної ділянки та звернутися протягом двох місяців після прийняття рішення до Маріупольского міського управління земельних ресурсів для оформлення правоустановчих документів на земельну ділянку. Там же зазначено, що при недотриманні встановленого терміну рішення виконкому міської ради підлягає скасуванню.
Рішенням Маріупольської міської ради від 26.09.2006р. № 5/5-448 підтверджено, що договор оренди між підприємством відповідача та Маріупольською міською радою укладений не був.
Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою загальною площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя, тому посилання відповідача в обгрунтування заперечень на рішення виконкому та проект відведення і винесення на місцевість меж земельної ділянки, суд відхиляє.
Прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави відповідно п. 6 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”.
Відповідно до листа із Головного управління статистики у Донецькій області від 05.07.2006р. № 22-2/2057 Товариство з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ( ідентифікаційний код 24155428)
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги прокурора щодо зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя, привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівель є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита треба віднести на відповідача по справі, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 38, 124, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.34 Закону України “Про оренду землі”, ст.20, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Прокурора Приморського району м.Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м.Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя, привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівель, задовольнити.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м. Маріуполь Донецької області:
протягом місяця з дня набуття судовим рішенням законної сили звільнити земельну ділянку загальної площею 2,5390га, що розташована по бул. Приморському, 11 в Приморському районі м. Маріуполя кадастровий номер 1412300000:02:009:0130, привести вказану ділянку у придатний для використання стан, включаючи знос будівель.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” м.Маріуполь Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Леніна, 68А, ЄДРПОУ 24155428) у доход Державного бюджету України( одержувач: ВДК у Київському районі м.Донецька, банк одержувача: УДК в Донецькій області, п/р 31114095600006, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165255, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банка 095) 85 грн. 00 коп. державного мита
Рішення оголошено у судовому засіданні 03.10.2006р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Радіонова О.О.
Надруковано 5 примірників:
1 – до справи
2 – сторонам у справі
2-прокурорам