Справа № 2-4069/11

провадження № 22-ц/0390/1052/11 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В.П.

Категорія: 46 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29.06.2011  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з  розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді   Свистун О В,

суддів -  Осіпука В.В., Завидовської-Марчук О.Г., ,

при секретарі   Кузьмич І.П.,       ,

          з участю  позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, представника ОСОБА_4,

представника  третьої особи – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні

 за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду від 17 травня  2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

          ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні покликаючись на те, що з 07 березня 2007 року по 15 жовтня 2010 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3. Під час спільного проживання народилися діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір’ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, а він проживає у АДРЕСА_1. Оскільки відповідач чинить перешкоди у спілкуванні та вихованні дітей, просив встановити час спілкування та виховання своїх дітей з 10 по 20 число кожного місяця; проживати разом з дітьми, відвозити їх у м. Кіровоград; у літні місяці два тижні возити дітей на оздоровлення на море; забирати дітей із дитячого садочка незалежно від часу і дня. На виклики служби у справах дітей Департаменту молодіжної політики і спорту Луцької міської ради відповідач не реагує.   

         Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17 травня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні задоволено частково.

         Зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з неповнолітніми синами ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено ОСОБА_1 порядок участі у спілкуванні з неповнолітніми синами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та їх вихованні – щомісяця протягом трьох днів за місцем проживання дітей за домовленістю сторін; спільний відпочинок синів з батьком літом протягом двох тижнів.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині встановлення порядку спілкування та виховання дітей щомісяця протягом трьох днів за місцем проживання дітей за домовленістю сторін, оскільки вважає, що з відповідачем знаходиться в неприязних відносинах, а тому домовитися з нею немає можливості та задовольнити його вимоги в повному ою’ємі.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 вказують на незаконність рішення із-за неповного з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю

Позивач ОСОБА_1, представник  третьої особи – ОСОБА_5 апеляційну скаргу відповідача та її представника заперечили, просять задовольнити апеляційну скаргу позивача.

Відповідач ОСОБА_3, представник ОСОБА_4 свою апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній наведених, а апеляційну скаргу позивача заперечують з наведених підстав як у своїй скарзі так і запереченнях.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4 відхиленню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 (ОСОБА_3)  та ОСОБА_1 рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 березня 2010 року шлюб розірвано. 09 червня 2010 року ОСОБА_1 зареєстрував розірвання шлюбу в відділі РАЦСу Луцького міського управління юстиції.

Судом першої інстанції встановлено, що малолітні діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після розірвання шлюбу між їх батьками, залишилися проживати з матір’ю – ОСОБА_3 у АДРЕСА_2. Батько ОСОБА_1 проживає окремо від дітей у АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на спілкування з своїми синами ОСОБА_8 та ОСОБА_9, і що таке спілкування не є перешкодою для нормального розвитку дітей.

Згідно із відповіддю  служби у справах дітей департаменту молодіжної політики і спорту Луцької міської ради від 08 грудня 2010 року (а.с.28) ОСОБА_1 було відмовлено у визначені днів, годин зустрічей із дітьми, оскільки ОСОБА_3 не погодилася на розмову з працівниками служби та заперечила проти надання дозволу позивачу у його спілкуванні з дітьми.

Із складених актів обстеження житлово-побутових умов проживання дітей за адресою АДРЕСА_2 вбачається, що умови проживання дітей задовільні, старший син позивача відвідує дошкільний навчальний заклад № 2, менший син позивача перебуває під наглядом прабабусі ОСОБА_12 (а.с.61,62). Крім того, із довідок дошкільного навчального закладу №2 Луцької міської ради (а.с. 27, 80) вбачається, що позивач цікавиться вихованням своїх дітей, оплачує навчання дітей у ДНЗ.

Отже, судом встановлено, що мати дітей ОСОБА_3 чинить перешкоди в побаченні батька з дітьми.

Згідно із ст.159 СК України – якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися в суд з позовом про усунення перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

         Отже, суд урахував всі обставини, що мають істотне значення для виховання дітей, виходив виключно з інтересів дітей, а не бажань обох батьків та прийшов до вірного висновку, що вимога позивача про встановлення часу та місця спілкування його та дітей підлягає до задоволення.

         Однак, при  встановлені часу спілкування з дітьми суд першої інстанції не чітко встановив час  та місце спілкування з дітьми, допустив залежність спілкування від домовленості між батьками, а тому на думку колегії суддів в цій частині рішення суду першої інстанції слід змінити - встановивши ОСОБА_1 порядок участі в спілкуванні та вихованні  малолітніх синів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 – в другу і останню суботу та неділю кожного місяця з 10 години ранку суботи до 22 години неділі.

Таким чином, апеляційна скарга позивача підлягає до часткового задоволення.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 не спростовують висновків суду першої інстанції про обов’язок обох батьків та можливість їх спілкуватися та виховувати своїх дітей, що зустрічі з батьком в інтересах хлопчиків. Будь-яких доказів щодо негативного впливу батька на дітей відповідач суду не надала. А отже їх апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.  307, 309, 314, 315, 319, 218 ЦПК України, ст.ст. 157, 159 СК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Рішення Луцького міськрайонного суду від 17 травня  2011 року в даній справі в частині встановлення ОСОБА_1 порядку участі в спілкуванні з малолітніми синами та у їх вихованні – щомісяця протягом трьох днів за місцем проживання дітей за домовленістю сторін – змінити.

         Встановити ОСОБА_1 порядку участі в спілкуванні з малолітніми синами ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та у їх вихованні – в другу і останню суботу та неділю кожного місяця з 10 години ранку суботи до 22 години неділі.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 - відхилити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних та кримінальних  справ протягом двадцяти днів з дня набрання  законної сили .

Головуючий:                                  

Судді: