Справа № 1/0310/39/11
Провадження №11/0390/393/11 Головуючий у 1 інстанції:Мосієвич І.В.
Категорія:ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Матвієнко Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2011 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н В
суддів - Філюка П.Т., Лозовського А.О.
прокурора – Музичука Р.А.
засудженого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Любомльського районного суду від 12 квітня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Нововолинськ Волинської області, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, згідно ст.89 КК України не судимий, -
- засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець і житель м. Нововолинськ Волинської області, громадянин України, з середньою освітою, працюючий машиністом друкарсько-висікального агрегату ТзОВ "Волинська фабрика гофротари", неодружений, не судимий, -
- засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України, зокрема, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі судового засідання.
Стягнуто з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судові витрати в рівних частинах по 225 грн. 36 коп. з кожного.
Вироком вирішено долю речових доказів.
За даним вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 8.01.2011 року біля 5-ої год. в с. Вижгів Любомльського району Волинської області, діючи з корисливих спонукань, шляхом зняття віконної шиби, проникли в прибудову магазину Машівського споживчого товариства, звідки таємно викрали гроші в сумі 3600 грн., спиртні напої, продукти харчування та інші товари, чим завдали матеріальних збитків Машівському споживчому товариству на загальну суму 6967 грн. 17 коп.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність його винуватості у вчиненні злочину та правильність кваліфікації дій, зазначає, що судом призначене засудженому надто суворе покарання, без врахування того, що засуджений вину визнав повністю, написав явку з повинною, добровільно видав викрадене майно, повністю відшкодував заподіянні збитки, є не судимим, допомагає батькам у веденні господарства, його мати інвалід 3-ї групи, батько також хворіє, проживав у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, де характеризується позитивно. Вважає, що висновок суду про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, є необґрунтованими, тому прохає врахувати наведене та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
В запереченні на апеляцію захисника старший помічник прокурора Любомльської міжрайонної прокуратури посилається на те, що покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом з дотриманням вимог ст.50,65 КК України, з врахуванням всіх обставин та даних про особу винного. Просить відмовити в задоволенні апеляції захисника.
Засуджений ОСОБА_3 вирок не оскаржував.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1, які підтримували свою апеляцію, прокурора, який заперечував апеляцію, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину при зазначених у вироку обставинах підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, і не оспорюються в апеляції. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.3 ст.185 КК України.
Що стосується покарання, то суд при його призначенні врахував ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, особу засудженого, обставини, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а також обставини, що пом’якшують покарання, а саме, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, повне відшкодування заподіяних збитків.
Враховуючи наведене, суд призначив ОСОБА_1 майже мінімальне покарання, передбачене санкцій ч.3 ст.185 КК України.
Обговорюючи питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що підстав для застосування ст.75 КК України щодо ОСОБА_1 немає.
Хоча ОСОБА_1 згідно ст.89 КК України вважається не судимим, проте, як вбачається з матеріалів справи, до ОСОБА_1 раніше застосовувались примусові заходи виховного характеру за вчинення крадіжки, після чого він знов вчинив декілька аналогічних злочинів, за що був засуджений із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, але належних висновків не зробив, вчинивши аналогічний злочин, за який засуджений даним вирок, що свідчить про підвищену ступінь небезпечності його особи для суспільства.
Колегія суддів вважає, що з врахуванням вищенаведеного, даних, характеризуючих особу засудженого та обставини, що обтяжує покарання, а саме, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, суд обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, і погоджується з рішенням суду про те, що дане покарання є необхідним для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України, тому підстав для задоволення апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Любомльського районного суду від 12 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий
Судді